Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini
.pdfО.І.СВИРИД
І Н А Т О Л Ю Д И
За редакцією профе
ІІ.Бобрика
У Д К |
611.01 (075 . 8) |
Б Б К |
28 . 8бя73 |
|
С24 |
Р е ц е н з е н т |
— |
завідувач к а ф е д р и н о р м а л ь н о ї анатомії |
||
Д н і п р о п е т р о в с ь к о г о |
медичного |
університету д о к т о р м е д и ч н и х |
||
наук, п р о ф е с о р В. |
Д. |
Маковецький |
|
|
Р е д а к ц і й н а група |
літератури |
з м е д и ц и н и |
||
Р е д а к т о р и : |
|
Л.Д. Іваненко, |
Я.О.Мироненко |
Свиридов О. І.
С24 Анатомія людний: Підручник / За ред. І, І, Бобрика. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с: іл.
ВВИ 5-11-001933-9
В и к л а д е н о |
основні |
відомості |
про будову тіла л ю д и н и . |
Ко |
||
ж е н |
орган чи |
систему |
р о з г л я н у т о |
з т о ч к и з о р у онто - і філогене |
||
зу в п о р і в н я л ь н о м у і ф у н к ц і о н а л ь н о м у п л а н і . |
|
|||||
У |
підручнику |
в и к о р и с т а н о матеріал в и д а н н я р о с і й с ь к о ю |
мо |
|||
вою |
( В и щ а ш к . |
— 1983 р . ) , я к и й ч а с т к о в о п е р е р о б л е н о . |
|
Анатомічну термінологію подано відповідно до нової Міжна
родної |
анатомічної н о м е н к л а т у р и , |
к і н ц е в и й |
варіант |
я к о ї |
було |
|||
п р и й н я т о в |
1997 |
р. в |
С а н - П а о л о . |
|
|
|
|
|
Д л я |
студентів |
стоматологічних ф а к у л ь т е т і в |
в и щ и х |
м е д и ч н и х |
||||
н а в ч а л ь н и х |
з а к л а д і в . |
П і д р у ч н и к о м |
м о ж у т ь к о р и с т у в а т и с я |
сту |
||||
д е н т и |
інших |
ф а к у л ь т е т і в . |
|
|
|
|
ISB.N1 5-11-001933-9
Б Б К 2 8 . 8 б я 7 3
© О. І. С в и р и д о в , 2000
Свиридов Олександр Іванович (1900—1973)
П р а к т и ч на і наукова діяльність Олександр а Івановича Свиридова після закінченн я медичного факультету Томського університету бул а активною і багатогранною: учень академік а А. Г. Савіних, брав участь в організаці ї Томського онкологічного інституту, був першим його директором, захисти в кандидатську дисертацію , на посаді доцент а Томського медичного інституту займавс я викладацькою і науково ю діяльністю .
Друга світова війна — лікар-хірург на фронті, полон, втеча, партизанський табір; нагороди за участь у війні.
Післ я демобілізаці ї за станом здоров'я змушени й залишити у л ю б л е н у прац ю хірурга. З 1 9 4 6 по 1973 р.
на посаді доцент а працюва в на кафедрі анатомії Київського медичного інституту. У 1 9 5 9 р. — доктор медичних наук. Науков у діяльність і пона д 50 наукових праць присвятив лімфатичні й системі людини .
Автор першого в світі атласу лімфатични х капілярів і першого в Україні підручника з анатомії л ю д и н и дл я студентів вищих медичних навчальних закладів, який було видан о двічі російською, а третє,
ювілейне, видання — українсько ю мовою . Блискучий викладач анатомії, пропагандист наукових і науково - популярних знань . Інтелігентний,
широко освічений, з величезним практичним І життєвим
досвідом , активний, енергійний, доброзичливи й — таким його любил и студенти .
Таким він залишився в пам'яті багатьох .
зміст
Передмова |
|
|
|
|
|
7 |
|
В с т уп |
|
|
|
|
|
8 |
|
Історичний |
нарис |
|
|
|
|
9 |
|
Сучасні |
методи |
анатомічного |
дослідження |
|
17 |
||
Становище |
людини |
в природі |
|
|
18 |
||
Р о з д і л |
1 . Загальні відомості про тіло |
|
|||||
людини |
|
|
|
|
|
19 |
|
Орієнтування |
в |
розташуванні |
частин |
тіла, |
|
||
орієнтувальні площини |
|
|
19 |
||||
Ділянки тіла й орієнтувальні лінії |
|
. |
20 |
||||
Організм |
і |
його |
цілісність |
|
|
21 |
|
Тканини |
|
|
|
|
|
|
22 |
Органи |
|
|
|
|
|
|
23 |
Система |
органів, |
апарат |
|
|
23 |
||
Внутрішньоутробний |
період |
розвитку |
|
|
|||
людини |
|
|
|
|
|
|
24 |
Поза |
|
утробний |
розвиток |
людини |
|
27 |
|
Типи конституції людини |
|
|
28 |
||||
Р о з д і л |
2 . Апарат руху т а опори |
|
ЗО |
||||
Кістки |
|
(система |
скелета) |
|
|
30 |
|
Ф о р м а і |
|
р о з в и т о к кісток |
|
|
31 |
||
череп |
|
|
|
|
|
|
33 |
Кістки |
черепа |
|
|
|
34 |
||
Ч е р е п |
у цілому |
|
|
49 |
|||
Анатомічна |
мінливість ф о р м и черепа |
|
55 |
||||
Вікові зміни черепа |
|
|
55 |
||||
Статеві відмінності черепа |
|
|
57 |
||||
Р е н т г е н о а н а т о м і я черепа |
|
|
57 |
||||
К р и т и к а р а с и с т с ь к и х теорій |
краніології |
57 |
|||||
Хребтовий стовп |
|
|
|
59 |
|||
С к е л е т грудної клітки |
|
|
64 |
||||
Ребра |
|
|
|
|
|
• 64 |
|
Груднина |
|
|
|
|
65 |
||
Ф о р м а грудної клітки |
|
|
66 |
||||
Ембріогенез кісток грудної клітки |
|
67 |
|||||
С к е л е т кінцівок |
|
|
|
68 |
|||
К і с т к и верхньої к і н ц і в к и |
|
|
68 |
||||
Кістки |
н и ж н ь о ї к і н ц і в к и |
|
|
73 |
|||
Сполучення |
кісток |
|
|
|
83 |
||
К л а с и ф і к а ц і я с п о л у ч е н ь кісток |
|
83 |
|||||
Б е з п е р е р в н і с п о л у ч е н н я |
|
|
8 3 |
Переривчасті с п о л у ч е н н я |
|
84 |
||||
С п о л у ч е н н я |
черепа |
|
|
87 |
||
С п о л у ч е н н я |
хребтового стовпа |
|
90 |
|||
Хребтовий |
стовп у |
ц і л о м у |
|
92 |
||
С п о л у ч е н н я |
грудної |
к л і т к и |
|
94 |
||
С п о л у ч е н н я |
верхньої |
к і н ц і в к и |
|
9 5 |
||
С п о л у ч е н н я |
грудного п о я с а |
|
95 |
|||
С п о л у ч е н н я |
вільної в е р х н ь о ї |
к і н ц і в к и |
9 6 |
|||
С п о л у ч е н н я н и ж н ь о ї |
к і н ц і в к и |
|
100 |
|||
С п о л у ч е н н я тазового п о я с а |
|
100 |
||||
С п о л у ч е н н я |
вільної н и ж н ь о ї |
к і н ц і в к и |
101 |
|||
М'язи (м'язова |
система) |
|
|
108 |
||
З а г а л ь н а |
міологія |
|
|
108 |
||
С п е ц і а л ь н а міологія |
|
|
112 |
|||
М ' я з и голови |
|
|
112 |
|||
Ф а с ц і ї голови |
|
|
119 |
|||
М ' я з и шиї |
|
|
|
|
119 |
|
Ш и й н а ф а с ц і я |
|
|
124 |
|||
М ' я з и с п и н и |
|
|
|
124 |
||
Ф а с ц і ї с п и н и |
|
|
127 |
|||
М ' я з и грудної клітки |
|
128 |
||||
Д і а ф р а г м а |
|
|
|
130 |
||
Ф а с ц і ї грудної клітки |
|
131 |
||||
М ' я з и ж и в о т а |
|
|
132 |
|||
Ф а с ц і ї ж и в о т а |
|
|
133 |
|||
М ' я з и верхньої к і н ц і в к и |
|
136 |
||||
Ф а с ц і ї верхньої к і н ц і в к и |
|
146 |
||||
М ' я з и н и ж н ь о ї к і н ц і в к и |
|
150 |
||||
Ф а с ц і ї н и ж н ь о ї к і н ц і в к и |
|
161 |
||||
Основи антропометрії |
|
|
165 |
|||
Антропометричні т о ч к и |
|
165 |
||||
Р о з д і л |
3 . Вчення про внутрішні органи |
|||||
(Спланхнологія) |
|
|
168 |
|||
Травна система |
|
|
|
|
169 |
|
П о р о ж н и н а рота |
|
|
171 |
|||
П р п с і н о к рота |
|
|
171 |
|||
В л а с н е п о р о ж н и н а |
рота |
|
192 |
|||
Глотка |
|
|
|
|
|
200 |
С т р а в о х і д |
|
|
|
|
|
202 |
Ш л у н о к |
|
|
|
|
|
203 |
Т о н к а к и ш к а |
|
|
|
206 |
||
Товста к и ш к а |
|
|
|
209 |
6 |
зміст |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Великі з а л о з и т р а в н о г о |
апарату |
214 |
Р о з д і л |
6 . Нервова |
система |
|
312 |
|||||||||||
П е ч і н к а |
|
|
|
|
|
215 |
Центральна |
|
|
нервова |
|
система |
|
314 |
||||
П і д ш л у н к о в а з а л о з а |
|
|
217 |
(Спинний м о з о к |
|
|
|
|
314 |
|||||||||
Ч е р е в н а п о р о ж н и н а , очеревина |
218 |
Головний |
мозок |
|
|
|
|
317 |
||||||||||
Дихальна система |
|
|
|
|
224 |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
Р о м б о п о д і б н и й |
м о з о к |
|
320 |
|||||||||||
П о р о ж н и н а носа |
|
|
|
|
224 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
С е р е д н і й |
мозок |
|
|
|
324 |
|||||||||
Гортань |
|
|
|
|
|
|
226 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
Передній |
мозок |
|
|
|
326 |
|||||||
Т р а х е я |
|
|
|
|
|
|
229 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
П р о м і ж н и й |
м о з о к |
|
|
326 |
||||||||
Б р о н х и |
|
|
|
|
|
|
230 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
К і н ц е в и й |
м о з о к |
|
|
328 |
||||||||
Легені |
|
|
|
|
|
|
|
231 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
О б о л о н к и |
мозку |
|
|
|
336 |
||||||
П л е в р а |
|
|
|
|
|
|
233 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
О б о л о н к и |
спинного м о з к у |
|
336 |
|||||||||
С е р е д о с т і н н я |
|
|
|
|
234 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
О б о л о н к и |
головного |
м о з к у |
|
337 |
||||||||||
П р о е к ц і я |
м е ж п л е в р и і |
легень |
|
|
||||||||||||||
|
Провідні |
ш л я х и |
ц е н т р а л ь н о ї н е р в о в о ї |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
на грудну стінку |
|
|
|
|
234 |
системи |
|
|
|
|
|
|
|
|
339 |
|||
Р е н т г е и о а н а т о м і я |
|
органів |
|
|
А ф е р е н т н і |
( в и с х і д н і ) |
нервові |
ш л я х и |
339 |
|||||||||
д и х а л ь н о ї системи |
|
|
|
235 |
Е ф е р е н т н і ( н и з х і д н і ) |
нервові |
ш л я х и |
341 |
||||||||||
Сечова |
система |
|
|
|
|
237 |
Е к с т р а п і р а м і д н а |
ч а с т и н а н е р в о в о ї |
|
|||||||||
Н и р к а |
|
|
|
|
|
|
237 |
системи |
|
|
|
|
|
|
|
342 |
||
Сечовід |
|
|
|
|
|
|
240 |
Сітчастий |
утвір |
|
|
|
343 |
|||||
С е ч о в и й |
м і х у р |
|
|
|
|
240 |
Периферична |
|
|
нервова |
система |
|
343 |
|||||
Статева система |
|
|
|
241 |
С п и н н о м о з к о в і нерви |
|
|
343 |
||||||||||
Ж і н о ч а статева система |
|
|
241 |
З а д н і |
гілки |
с п и н н о м о з к о в и х |
нервів |
344 |
||||||||||
Внутрішні |
жіночі |
статеві |
о р г а н и |
241 |
П е р е д н і |
гілки |
с п и н н о м о з к о в и х нервів |
344 |
||||||||||
З о в н і ш н і |
жіночі статеві |
органи |
244 |
Ч е р е п н і |
нерви |
|
|
|
|
353 |
||||||||
Ч о л о в і ч а статева система |
|
246 |
Н ю х о в и й |
н е р в |
( І ) |
|
|
354 |
||||||||||
Внутрішні |
чоловічі |
статеві |
о р г а н и |
246 |
З о р о в и й |
н е р в ( I I ) |
|
|
354 |
|||||||||
З о в н і ш н і |
чоловічі |
статеві |
органи |
249 |
О к о р у х о в н й |
н е р в |
( П І ) |
|
354 |
|||||||||
П р о м е ж и н а |
|
|
|
|
254 |
Б л о к о в и й |
н е р в |
( I V ) |
|
|
356 |
|||||||
Р о з д і л |
4 . Залози внутрішньої секреції |
256 |
Т р і й ч а с т и й |
н е р в |
( V ) |
|
|
356 |
||||||||||
Відвідний |
н е р в |
( V I ) |
|
|
361 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Щитоподібна |
залоза |
|
|
|
|
256 |
Л и ц е в и й |
нерв |
( V I I ) |
|
|
361 |
||||||
Прищитоподібні залози |
|
|
|
257 |
П р и с і н к о в о - з а в и т к о в н й н е р в |
( V I I I ) |
363 |
|||||||||||
Загруднинна |
залоза |
|
|
|
|
257 |
Я з и к о г л о т к о в н й н е р в |
( I X ) |
|
363 |
||||||||
Гіпофіз |
|
|
|
|
|
|
|
258 |
Б л у к а ю ч и й |
н е р в |
( X ) |
|
|
364 |
||||
Шишкоподібна |
залоза |
|
|
|
|
258 |
Д о д а т к о в и й |
н е р в |
( X I ) |
|
365 |
|||||||
Надниркова |
залоза |
|
|
|
|
259 |
П і д ' я з и к о в и й н е р в ( X I I ) |
|
365 |
|||||||||
Ендокринна |
|
частина |
підшлункової залози |
259 |
Автономна |
|
|
частина |
|
периферичної |
|
|||||||
Клубочки |
|
|
|
|
|
|
259 |
нервової |
|
системи |
|
|
|
366 |
||||
Впутрішньосекреторна |
|
|
частина |
|
С и м п а т и ч н а |
ч а с т и н а |
|
|
366 |
|||||||||
статевих залоз |
|
|
|
|
259 |
П а р а с и м п а т и ч н а |
ч а с т и н а |
|
368 |
|||||||||
Р о з д і л |
5 . Серцево - судинна система |
261 |
Автономні |
с п л е т е н н я |
|
|
371 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
С х е м а кровообігу |
|
|
|
|
263 |
Р о з д і л |
7 . Органи чуття |
|
373 |
|||||||||
Кровообіг п л о д а |
|
|
|
|
264 |
Орган зору |
(око) |
|
|
|
374 |
|||||||
О с е р д я |
|
|
|
|
|
|
264 |
О ч н е я б л у к о |
|
|
|
|
|
374 |
||||
Серце |
|
|
|
|
|
|
|
265 |
Д о д а т к о в і |
с т р у к т у р и |
|
|
376 |
|||||
С у д и н и малого кола кровообігу |
273 |
Ш л я х и зорового |
а н а л і з а т о р а |
|
378 |
|||||||||||||
С у д и н и в е л и к о г о |
кола кровообігу |
274 |
Вухо |
|
|
|
|
|
|
|
|
379 |
||||||
Аорта |
|
|
|
|
|
|
274 |
З о в н і ш н є |
вухо |
|
|
|
|
379 |
||||
Вени в е л и к о г о |
кола кровообігу |
292 |
С е р е д н є |
вухо |
|
|
|
|
|
380 |
||||||||
Лімфатична |
система |
|
|
|
|
303 |
В н у т р і ш н є |
|
вухо |
|
|
|
|
382 |
||||
Л і м ф а т и ч н і |
к а п і л я р и |
|
|
303 |
Ш л я х и п р и с і н к о в о - з а в и т к о в о г о |
|
|
|||||||||||
Л і м ф а т и ч н і |
судини |
|
|
304 |
органа |
|
|
|
|
|
|
|
|
385 |
||||
Грудна протока |
|
|
|
|
305 |
Орган |
нюху |
|
|
|
|
|
|
386 |
||||
Регіонарні л і м ф а т и ч н і вузли |
306 |
Орган |
смаку |
|
|
|
|
|
387 |
|||||||||
Органи |
кровотворення |
|
|
|
310 |
Загальний |
|
|
покрив |
|
|
|
388 |
|||||
Ч е р в о н и й кістковий м о з о к |
310 |
Грудь |
|
|
|
|
|
|
|
|
389 |
|||||||
С е л е з і н к а |
|
|
|
|
|
|
310 |
Index |
|
terminorum |
|
|
|
391 |
ПЕРЕДМОВА
Підручник «Анатомія людини» відомого українського ана тома проф. О. І. Свиридова, виданий видавництвом «Вища школа» (1976, 1983), був першим профілізованим виданням для студентів санітарно-гігієнічних факультетів вищих медичних навчальних закладів.
Підручник О. І. Свиридова відрізняється від інших підруч ників з анатомії людини цікавими самобутніми поглядами, тлумаченнями, особистими оцінками різноманітних питань морфології людини, що сприяло високоерудованому і тала новитому авторові створити не тільки оригінальний підруч ник для студентів, а й цікаву книгу про анатомію людини, її із задоволенням читають крім професіоналів читачі ши рокого кола, у яких виникає бажання ознайомитися з будо вою тіла людини.
У цьому виданні підручника О. І. Свиридова, адаптова ному для студентів стоматологічного факультету, збере жено як оригінальний зміст, так і стиль автора. Дещо роз ширено відомості щодо анатомії зубів, щелеп, м'язів, кро вопостачання, іннервації голови. Вважаємо, що цим підруч ником, який уперше виходить українською мовою, можуть
користуватися крім студентів |
стоматологічного і |
санітар- |
гю-гігієнічиого студенти інших |
факультетів. Адже |
до цьо |
го часу в Україні немає підручника з нормальної |
анатомії |
українською мовою, |
рекомендованого МОЗ |
України |
для ви |
|||
щих медичних |
навчальних закладів. |
|
|
|
||
Крім того, |
особлива цінність підручника |
полягає |
в |
тому, |
||
що |
всю анатомічну |
термінологію приведено у відповідність |
||||
до |
останньої Міжнародної анатомічної номенклатури, |
прий |
нятої у 1997 р. в Сан-Паоло.
«Вступ» та «Історичний нарис» до підручника написано проф. Є. І. Даниловою, «Розвиток анатомії в Україні» — проф. І. І. Бобриком.
Проф. І. І. Бобрик
ВСТУП
Назва науки «анатомія» (людини, тва рин, рослин) походить від грецького сло ва anatemno — розтинати, розчлеиятн, роз сікати, і ЇЇ суть полягає у вивченні будови організмів та їх органів шляхом розтину тканин. Ця наука належить до біологіч них наук, об'єднаних під загальним тер міном «морфологія» (від грецьк. тогрію — форма, logos — вчення).
Морфологія (термін ввів німецький поет і природознавець В. Гете у 1817 р.) не обмежується лише констатацією відо мостей про форму і структуру різних ча стин тіла (нормальних, патологічних, ви родливих тощо), одержаних на різних ме тодичних рівнях (макроскопічному, мі кроскопічному, клітинному, молекулярно му тощо). Вона з'ясовує також розвиток органів і організму в цілому під впливом різних чинників (функціональних, кліма- то-географічнпх тощо). Потрібно визна ти, що в історичному народженні багатьох морфологічних наук пріоритетність ана томії була, як правило, значною.
У кінці XIX — на початку XX ст. з мор фології вичленувався і розвинувся її роз діл — еволюційна морфологія, мета якої полягає у вивченні організмів і окремих органів в онтогенезі та філогенезі.
Анатомія людини як самостійна наука тривалий час (до XIX ст.) залишалась у більшості випадків описовою (звідси ви никла описова анатомія), тобто вона об межувалась лише описуванням, називан ням і класифікацією органів та систем. Тривалий час завданням анатомів було тільки вивчення дещо штучно усередне ного (без урахування варіантів) нормаль
ного без патологічних відхилень організ му людини (звідси бере початок нормаль на анатомія).
В епоху Відродження і в усі наступні часи до наших днів світова наука збага чувалася відкриттями, які пояснювали не лише певні явища, а й причини їх виник нення та розвитку. У пошуках істини вчені все частіше стали виходити за межі окре мих наук. Іншими словами, відбувався процес інтенсивного взаємопроникнення різних галузей знань. Не поминула ця прогресивна тенденція також анатомію людини, яка вбирала результати відкриттів у численних галузях знань, насамперед у сфері природничих наук.
Наслідком цього процесу стала сучас на анатомія людини, що перетворилася на одну з фундаментальних дисциплін ме дицини. Не втративши права називатися нормальною, вона, на відміну від анатомії патологічної, топографічної, спортивної,
значно збагатила свій теоретичний зміст, розширила медичні завдгшня і одночасно озброїлась найновішими методами дослі дження.
Отже, можна сказати, що сучасна ана томія людини — це біологічна наука, яка вивчає форму і будову тіла людний, що зумовлені функцією і морфофункціональними змінами, які відбуваються в часі (історичний процес, індивідуальний роз виток), просторі (в різних регіонах зем ної кулі) та під впливом різних чинників (кліматогеографічнпх, екологічних, соці альних, генетичних, функціональних).
Одне з центральних місць у сучасній анатомії посідає з'ясування нерівномір-
Історичний нарис |
9 |
ності розвитку органів у процесі станов лення та еволюції людини, а одночасно історичного формування і функціональ ного взаємозв'язку різних структур, що визначає цілісність організму.
Сьогодні особливу увагу лікарів слід спрямовувати на з'ясування морфофункціональної адаптації різних органів і орга нізму людини в цілому до забрудненого зов нішнього середовища (повітря, грунту, води й особливо продуктів харчування) різни ми хімічними речовинами, важкими мета лами, радіонуклідами тощо. Лікар-стома- толог повинен пам'ятати, що значні відхи лення вмісту забруднювальних хімічних речовин від гранично допустимого, як пра вило, негативно впливають на морфофункціональний стан зубощслепного апарату: пізнє прорізування зубів у дітей чи раннє випадіння зубів у дорослих, найчастіше внаслідок пародонтозу, досить часта ано малія форми коронок, патологічний при кус тощо. Усе це набуває особливого зна чення, коли лікар змушений працювати в екологічно несприятливих зонах.
Велике значення для майбутніх лікарівстоматологів має засвоєння топографічно го розміщення органів відносно скелета чи інших органів, проекції різних анато мічних утворів (нервові та судинні стов бури, місця їх виходу з кісткових каналів, вивідні протоки слинних залоз та ін.) на шкіру тих частин тіла, що вивчають, а та кож на будову міжфасціальних щілин су динно-нервових пучків. Це допоможе в практичній роботі, особливо під час опе рацій (наприклад, реконструктивні опе рації щелеп, видалення пухлин верхньо щелепних (гайморових) пазух, розкриття
одонтологічних абсцесів і вогнищ періос титу, перев'язування сонної артерії при травмах кореня язика чи щелеп, трахео томії тощо).
Варто звернути увагу на те, що користь знання анатомії може бути також опосе редкованою (непрямою). Йдеться, наприк лад, про анатомо-функціональиі дослід ження, проведені на великій кількості людей різних регіонів, результати яких накопичують для порівняно молодої на уки — ергономіки, яка вивчає людину та її діяльність в умовах виробництва, орга нізацію робочих місць, удосконалення вер статів, раціональну будову приладів з руч ним керуванням (особливо швидкісних) тощо.
Під час облаштування стоматологічних кабінетів велику увагу приділяють зруч ним стоматологічним кріслам, виготовлен ня яких потребує анатомічних знань, а саме: конституціональних типів людей, які проживають у певних регіонах, пропорцій тіла, висоти над підлогою (у пололсенні стоячи і сидячи) різних антропометрич них точок.
Дуже важливо, щоб стоматолог для опе рації мав удосконалені інструменти, особ ливо борприлади, д л я створення яких тре ба детально знати морфофункціональні особливості верхніх кінцівок людини.
Нарешті, для успішної праці лікаря потрібне достатнє і раціональне освітлен ня, що також потребує точних знань про функціональні можливості органа зору людини. Слід пам'ятати, що зручне робо че місце підвищує працездатність люди ни, запобігає передчасному втомленню, гарантує високу якість праці.
ІСТОРИЧНИЙ НАРИС
Перші анатомічні знання зародилися ще |
2 тис. до н. е.), де потреба у знанні ана |
в сиву давнину (13 — 17 тис. до н. є.), тоб |
томії була пов'язана головним чином із |
то задовго до п о я в и писемності. Найві- |
бальзамуванням тіла померлих. |
рогідніші відомості про будову тіла лю |
Пізніше у Стародавній Греції під впли |
дини, що дійшли до наших днів, належать |
вом видатних філософів Геракліта (близь |
медицині Стародавнього Китаю (2 тис. до |
ко 520 — 460 рр. до н. е.) і Демокріта |
н. е.), Стародавньої Індії (1 тис. до н. е.) |
(460 — 370 рр. до н. е.) виникають деякі |
і особливо Стародавнього Єгипту (З — |
реалістичні уявлення про будову і функції |
10 ВСТУП
органів тіла людини. Так, старогрецький лікар і натурфілософ Ллкмеон (близько 500 р. до н. е.) вперше робить припущен ня про те, що центром психічної діяльності є головний мозок. Разом з тим старогрець кий філософ Арістотель (384 — 322 pp. до н. є,), визнаючи у людини розумну душу, вважав, що вона, як і воля, міститься в серці.
Знаменитий лікар античного світу Гіп пократ (460 — 377 pp. до н, є,), який бага то уваги приділяв вивченню будови тіла людини, створив оригінальне вчення про конституцію людини відповідно до його міркувань про соки організму: sanquis — кров, phlegma — слиз, choli — жовч, теlaena choli — чорна жовч. Тому тривалий час у медицині розрізняли такі типи кон ституції: сангвінік, флегматик, холерик і ме ланхолік. Гіппократ, якого вважають бать ком європейської медицини, дуже невираз но, але вперше визначив замкнутість кро воносної системи.
Одним із центрів медичної науки й ана томії у давні часи була Александрія. Твор цем анатомії, який дав їй сучасну назву, був придворний лікар Птолемея (Єгипет) Герофіл (близько 300 р. до н. е.). Він, розтинаючи трупи, описав головний мозок, його оболони й венозні пазухи, вперше детально розповів про дванадцятипалу кишку, передміхурову залозу, чітко розріз няв нерви, артерії та вени, хоч нічого не знав про кровообіг. Його співвітчизник Еразистрат (350 — 300 pp. до н. є.) вив чав судинну систему, нервові стовбури (вперше поділивши їх на рухові та чут ливі), досліджував м'язи, серцеві клапани і лімфатичні (хілоносні) судини.
Староримський період розвитку анато мічної науки пов'язаний з іменем видат ного лікаря Клавдія Галена (131—201), який, розтинаючи трупи тварин (зокрема мавп), уперше створив класифікацію кісток, описав вени головного мозку, йому належить загалом правильна характерис тика (дійшла до нашого часу) нюхових, зорового, окорухового, блокового, трійчас того, присінково-завиткового, лицевого, блукаючого, під'язикового нервів. Разом з тим у науці про будову і функції орга
нізму Гален припустився багатьох поми лок через метафізичні концепції, головним чином перенесення на людину анатоміч них відомостей, отриманих під час розти ну трупів тварин.
У наступні часи, аж до епохи Відрод ження, підґрунтям наукових досліджень і практики медичної освіти була анатоміч на література, створена Гіппократом, Герофілом, Еразистратом і особливо Галеном. Найбільш вагомий внесок у розви ток прогресивних анатомічних ідей антич ного світу зробили анатоми Середньої Азії, насамперед видатний учений і поет Ібн Сіна (Авіценна) (980-1037).
В епоху Відродження, славну велики ми відкриттями в усіх галузях наукових знань, значного розвитку набула також наука про будову тіла людини, найяскра віше відображена у безсмертній книзі
Андреаса Везалія (1514 — 1564) «De corporis humani fabrica» (1543), а також у працях його сучасників: Габріеля Фаллопія (1523 — 1562) і Бартоломєо Євстахія (1510— 1574). Ці та деякі інші великі сподвижники науки (Боталло, Фабрицій, Арранцій, Варолій, Баугін, Спігелій) де тально описали основні анатомічні струк тури організму людини, що й сьогодні є загальновизнаними.
Під кінець епохи Відродження анато мія людини в основному завершила свій розвиток як описова наука. Філософськи ж одержані анатомічні факти у той час або не обґрунтовувались зовсім, або це робилося з позицій умоглядних, зокрема стародавніх натурфілософських уявлень.
Прибічники натурфілософських по глядів (Окен, 1781-1851; Карус, 1789 — 1869, та ін.) внесли до біологічної науки чимало цінних і прогресивних для свого часу знань, головним чином у вигляді та лановитих здогадок. Таким є уявлення, що все живе в природі (у тому числі й люди на) розвивається, думка про паралелізм ембріогенезу людини з послідовною низ кою етапів історичного розвитку тварин тощо. Разом з тим, замінюючи непізнані ще факти і явища фантастичними домис лами, натурфілософи ввели до морфології багато надуманих положень, наприклад