Тема 2

З віком й інтелектом дитини вказані рівні у жодному випадку прямо не співвідносяться: більш старший може мати гірше мовлення. Розподіл на рівні не завжди може бути достатньо чітким, оскільки між ними немає твердої межі, іноді тільки приблизно можна говорити про віднесення мовлення дитини до одного з названих рівнів недорозвитку. Повністю мовчуни діти — явище достатньо рідкісне, частіше зустрічаються випадки недорозвитку мовлення, які виявляються в тому або іншому ступені. Чітка періодизація в розвитку мовлення дитини при моторній алалії відсутня, виявляються запізнення появи мовлення, непропорційність формування; окремих компонентів, стійке повторення помилок.

В процесі розвитку мовлення у дітей з алалією простежується певна позитивна динаміка: вони переходять за станом мовлення з одного рівня на іншій, більш високий, набувають ті або інші мовленнєві навики і уміння, перестають бути мовчунами, але залишаються дітьми з недорозвитком мовленням. В ході цього дуже сповільненого по темпах, але проте поступального розвитку у дітей виявляються дефекти, які майже не піддаються спонтанній компенсації і насилу долаються при направленій корекції. Більшість дітей має загальні дефекти, характерні для всіх форм алалії: несформованість системи значень слів, дефекти граматичної структуризації, семантичні дефекти. У них порушується структурно-семантичне оформлення як окремих висловів, так і зв’язного мовлення.

В процесі шкільного навчання виявляються численні утруднення у формуванні умінь і навиків письмового мовлення; через бідну мовленнєву практику, несформованість мовних узагальнень не формується готовність до оволодіння грамотою і вивченню граматики.

Разом із загальними для моторної алалии дефектами спостерігаються прояви, характерні для її певної форми. Саме ці дефекти і складають ядро порушень, які на початкових етапах розвитку мовлення не завжди вдається знайти відразу, оскільки вони виявляються замаскованими супутніми порушеннями.