2.2. Центральний банк та його функції.

Щоб слухачі змогли швидше розібратися, в чому проявляється дія банківського мультиплікатора, доцільно запропонувати їм розв’язати задачу 5.

Задача 5

Загальна сума поточних депозитів в комерційному банку складала 100000 гривень, його резерви - 37000 гривень, а норма обов’язкових банківських резервів - 25%. Чому дорівнюють розміри нових позик, які за цих умов може надати комерційний банк та банківська система в цілому?

Розв’язання:

Нові позики банк може надати тільки в сумі надлишкових резервів.

Обов’язкові резерви = 100000 х 0,25 = 25000 грн.

Надлишкові резерви = Фактичні резерви – Обов’язкові резерви =37000-25000=12000 грн.

Мультиплікатор m =	1	= 4.
	0,25

Банківська система в цілому може надати таку максимальну суму нових позик:

12000 х 4 = 48000 грн.

Отже, даний комерційний банк може надати нові позики в розмірі 12000 грн., а банківська система в цілому - в розмірі 48000 грн.

Обговоріть з аудиторією: чому банківська система в цілому може надати в 4 рази більше позик, ніж окремий банк? Переконайтеся, що слухачі зрозуміли принцип дії банківського мультиплікатора. Зверніть увагу: банківський мультиплікатор діє не тільки в напрямку збільшення пропозиції грошей – коли ми знімаємо гроші з депозиту, то банківський мультиплікатор починає діяти в зворотньому напрямку і зменшує пропозицію грошей в економіці пропорційно сумі вилучених нами грошей.

2.3. Монетарна політика Центрального банку та її інструменти

Розглянути дію основних інструментів монетарної політики можна за допомогою економічної гри “Центральний банк і основні інструменти монетарної політики”.

Опис економічної гри «Центральний банк і основні інструменти монетарної політики»

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Використано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Потрібні матеріали:

• „паперові гроші”;

• „депозитні чеки”;

• „облігації” (див. опис методики проведення гри).

Потрібний час:

До 20 хвилин.

Методика проведення гри:

Розділіть клас на три групи. Кожному учню з першої групи роздайте по одній “державній облігації” вартістю 10000 грн.; з другої групи – по 10000 грн. “паперовими грошима”; з третьої групи – по 10000 у вигляді “депозитного чеку”. Поясніть класу, що кожний учень, що має “державну облігацію”, позичив уряду 10000 грн, і аркуш паперу, який він має на руках, є борговою розпискою держави, що визнає цей борг. Цей аркуш не є грошима, тому що його не можна безпосередньо використати для купівлі товарів та послуг в магазинах чи у інших людей. Ті учні, що мають “чеки” або “готівку” – фактично мають гроші, які можна використати для придбання товарів та послуг; але форми, в яких ці учні тримають гроші, є різними.

Попросіть учнів з “готівкою” та “чеками” підняти руки. Підрахуйте число рук та перемножте його на 10000, щоб визначити первинну кількість грошей в класі. Запишіть отримане число на дошці під заголовком “Пропозиція грошей”.

Запропонуйте чотирьом учням з тих, хто має “облігації”, уявити, що вони хочуть щось купити, і щоб здійснити цю купівлю, їм потрібно отримати гроші шляхом продажу своїх “облігацій”. Запропонуйте чотирьом учням з тих, хто має “готівку” або “чеки” уявити, що вони хочуть придбати “облігації”, щоб заробити проценти. Нехай вісім учнів обміняють “гроші” на “облігації”.

Запитайте у учнів, чи відбулися зміни в кількості грошей в класі? (Ні. Тепер інші люди мають “гроші” та “облігації”, але загальні суми не змінилися. Продемонструйте це за допомогою ще одного підняття рук; підрахуйте число тих. хто має гроші – “готівку” та “чеки”, а також тих. хто має “облігації”).

Скажіть ще чотирьом власникам “облігацій”, що вони вирішили отримати свої гроші шляхом продажу своїх “облігацій”. Оголосіть, що тепер Ви будете виступати в ролі Центрального банку. Центральний банк вирішив придбати ці “облігації”. Видайте кожному з чотирьох учнів по 10000 грн. “готівкою” в обмін на їхні ”облігації”. Обговоріть з класом:

а) як змінилася кількість грошей в класі? (Вона зросла на 40000 грн. Продемонструйте це за допомогою що одного підняття рук).

б) звідки взялися ці гроші? (Від Центрального банку)

в) де Центральний банк взяв гроші? (Він створив ці гроші “з повітря”, практично – надрукував їх, хоча на практиці він інколи платить чеком, а не друкує додаткову готівку; це має той самий вплив на пропозицію грошей)

г) якою була монетарна політика, що її здійснив Центральний банк в цьому випадку? (Це була стимулююча монетарна політика, оскільки пропозиція грошей в класі була збільшена).

Тепер нехай Центральний банк продасть “облігації” чотирьом учням в обмін на їхні гроші (“готівку” або “чеки”). Знову попросіть учнів, що мають “гроші”, підняти руки. Підрахуйте кількість піднятих рук та помножте результат на 10000 грн., щоб продемонструвати, що коли Центральний банк продає “облігації”, це має протилежний вплив на пропозицію грошей, ніж коли Центральний банк купує “облігації”. Тут ми маємо приклад стримуючої монетарної політики, оскільки пропозиція грошей зменшується. Проінформуйте учнів. Що купівля та продаж цінних паперів Центральним банком носять назву операції на відкритому ринку і виступають найбільш важливим інструментом, що використовується Центральним банком для регулювання пропозиції грошей, оскільки цей інструмент можна застосовувати постійно для суттєвого або незначного коректування пропозиції грошей в країні.

Попросіть учнів, що мають гроші у вигляді “чеків”, підняти руки. Помножте число піднятих рук на 10000 грн. і запишіть отриманий результат на дошці під заголовком “Банківські депозити”. Зробіть на столі стопку “готівки”, що дорівнює цій величині, і поставте поруч табличку з написом “Банк”. Скажіть учням, що банк тримає їхні гроші на депозитних рахунках, і хотів би надати в позику певну частину цих грошей. Кількість, яку банк може надати в позику, залежить від норми обов’язкових банківських резервів, що встановлюється Центральним банком. Поясніть, що, якби норма обов’язкових банківських резервів становила б 100%, то банк не міг би нічого надати в позику. Якби норма обов’язкових банківських резервів становила б 25%, то 75% банк міг би надати в позику. Встановіть норму обов’язкових банківських резервів спочатку в розмірі 50%, і надайте в позику еквівалент половини суми депозитних чеків кому-небудь з учнів. Нехай цей учень підпише боргове зобов’язання на суму отриманої позики.

Обговоріть з класом:

а) скільки тепер в класі грошей? (Підрахуйте всю “готівку” та всі ”чеки”)

б) на скільки збільшилася пропозиція грошей? (На суму позики)

в) що викликало збільшення пропозиції грошей? (Надання позики банком)

г) якби Центральний банк зменшив норму обов’язкових банківських резервів, що міг би зробити комерційний банк? (Надати більше позик і ще більшою мірою сприяти зростанню пропозиції грошей).

Підведіть підсумки і поясніть, що дії Центрального банку та його вимоги до комерційних банків мати резерви, носять назву встановлення норми обов’язкових банківських резервів. Зниження цієї норми є ознакою стимулюючої монетарної політики; підвищення – ознакою стримуючої монетарної політики.

Скажіть учням, що вчора банк надав забагато позик і йому не вистачає 500000 грн. для того, щоб виконати резервні вимоги Центрального банку. Поясніть, що за таких обставин Центральний банк надає комерційним банкам гроші в борг, щоб вони могли виконати резервні вимоги, але за це комерційні банки повинні сплачувати процент. Ставка проценту по таких позиках, що надаються Центральним банком, носить назву облікова ставка. Запитайте у учнів: чи буде комерційний банк позичати у Центрального банку ці гроші, якщо не має кращого варіанту для виконання резервних вимог? (Так, хоча комерційні банки намагаються уникнути такого запозичення. Чим більш високі ставки проценту по цих позиках встановлює Центральний банк, тим менші стимули у комерційних банків до отримання таких позик і тим більші у них стимули до того, щоб скоротити величину наданих кредитів і таким чином виконати резервні вимоги. Отже, підвищення облікової ставки Центрального банку зменшує пропозицію грошей).

Повторіть разом з учнями, які інструменти використовує Центральний банк для регулювання пропозиції грошей. Переконайтеся, що очні зрозуміли механізм дії цих інструментів.

Доцільно разом із слухачами заповнити таблицю, яка відображає вплив головних інструменти монетарної політики та дій Національного банку на найважливіші макроекономічні показники:

Таблиця 22.3 - Вплив головних інструментів монетарної політики та дій Національного банку на найважливіші макроекономічні показники (таблиця для заповнення)

Інструменти	Дії	Вплив на грошову пропозицію	Вплив на процентну ставку	Вплив на сукупний попит	Вплив на реальний ВВП
Операції на відкритому ринку	Купівля державних цінних паперів
	Продаж державних цінних паперів
Резерві вимоги	Збільшуються
	Зменшуються
Розмір облікової ставки	Збільшується
	Зменшується

Заповніть таблицю: якщо певний показник збільшується, позначте це символом , якщо зменшується – символом.

Заповнена слухачами таблиця повинна мати такий вигляд:

Таблиця 22.4 - Вплив головних інструментів монетарної політики та дій Національного банку на найважливіші макроекономічні показники (заповнена таблиця)

Інструменти	Дії	Вплив на грошову пропозицію	Вплив на процентну ставку	Вплив на сукупний попит	Вплив на реальний ВВП
Операції на відкритому ринку	Купівля державних цінних паперів
	Продаж державних цінних паперів
Резерві вимоги	Збільшуються
	Зменшуються
Розмір облікової ставки	Збільшується
	Зменшується

Запропонуйте слухачам проаналізувати показники діяльності банківської системи України за 1992-2000 роки, наведені в таблиці, і дати відповіді на наступні запитання:

а) як змінювалася грошова маса в Україні з 1992 по 2000 рік?

б) що можна сказати про застосування Національним банком України таких інструментів монетарної політики, як нормативи обов’язкових резервів та облікова ставка, якщо в більшості економічно розвинених країн ці показники зазвичай не перевищують відповідно 5% і 20%?

в) порівняйте облікову ставку по роках і ставки комерційних банків за кредитами і депозитами; порівняйте, як вони співвідносяться;

г) чи сприяє розширенню інвестицій в економіку висока ставка комерційних банків за кредитами?

Таблиця 22.5 - Показники діяльності банківської системи України за 1992-2000 роки

	1992	1994	1995	1996	1998	1999	2000
Емісія готівки до попереднього періоду, %	…	622	300	148	117	133	135
Норматив обов’язкового резервування коштів комерційних банків в НБУ, % на кінець року	13	15	15	15	16,5	17	15
Облікова ставка НБУ (середньозважена), %: - встановлена	80	225,9	131	62,3	61,6	50,0	30,6
- фактична	…	124,9	82,1	51,8	52,7	44,0	29,6
Відсоткові ставки комерційних банків у національній валюті, %: - за кредитами	76	201,7	107,1	77	54,5	53,4	40,3
- за депозитами	68	171	61,2	34,3	22,3	20,7	13,5
Кошти підприємств, організацій та населення у комерційних банках, млн. грн.	20	2422	4287	5145	8278	12156	18585
Первинний ринок державних цінних паперів, обсяги продажу, тис.шт.	-	-	294	31474	117153	46847	20389

(Статистичний щорічник України за 2000 рік. – К.: Техніка, 2001. – С.69)

наочнИЙ матеріал 22.1