2.1. Основні принципи економічного мислення

Заняття почніть з економічної гри "Вигоди від торгівлі".

Економічна гра: "Вигоди від торгівлі"

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Використано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Вступ

Історія:Друга світова війна дуже підірвала торгівлю, те саме зробила і "холодна війна". Але Японія та Німеччина швидко відбудувались після війни, а країни, які колись були замкнені у сателітній системі Радянського Союзу, зараз починають брати участь у торгівлі на європейському та світовому ринках. Загалом, світова торгівля швидко розширилась з 1948 р. Сполучені Штати брали участь у світовому торговельному бумі, а їхня торгівля особливо зросла впродовж 1980-х років. Однак, багато американців продовжують спостерігати за світовою торгівлею з підозрінням.

Містерія:Аргументи на користь світової торгівлі добре звучать у теорії. Але, коли робітники на американських заводах звільняються, а заводи закриваються внаслідок іноземної конкуренції, чи не краще в інтересах Америки захищати свої вітчизняні підприємства?

Економічна історія:Світова торгівля, здійснювана особами, які є громадянами різних країн, не є безрезультатною грою, у якій один торговельний партнер програє і стає бідним, в той час як інший виграє і збагачується. Розширення добровільної торгівлі допомагає усім економікам виробляти більше товарів та послуг з меншими витратами.

Опис заняття:

Студенти починають з оцінки особистого задоволення, отримавши від викладача маленькі подарунки. Потім вони беруть участь у симуляції торгівлі з двома різними раундами. Після кожного раунду вони знову оцінюють своє особисте задоволення, коли отримують щось у результаті проведеної торгівлі. Після симуляції вони порівнюють свої дії з торгівлею поміж громадян різних країн.

Потрібний час:

Одне заняття.

Потрібні матеріали:

Один невеликий, недорогий подарунок для кожного студента (сік, мило, попкорн тощо) загорнутий або у торбинці. Позначте торбинки відповідно до номера групи. Намагайтеся забезпечити кожну групу різноманітними найменуваннями.

Один асистент або помічник-студент.

Послідовність:

1. Поясніть студентам, що Велика Депресія та Друга світова війна перервала світову торгівлю приблизно на два десятиріччя. Після війни торгівля почала стрімко розширюватися. Протягом цього заняття ми намагатимемося пояснити, чому світова торгівля після війни зросла і як вона змінила наше життя.

2. Вручіть один маленький подарунок кожному студенту. Він повинен бути загорнутий або у торбинці. На ньому повинен бути номер (1-6), і кожен студент повинен знайти людей з таким самим номером та сісти з ними поряд.

3. Після того, як студенти відкриють свої подарунки, кожен повинен визначити, яку сатисфакцію він або вона отримали. Ця сатисфакція повинна отримати рейтинг від 1 до 5. 1- найнижча, 5 - найвища.

4. Запропонуйте студентам написати цю оцінку на папері і скласти його. Попросіть асистента або студента-помічника підсумувати цифри та визначити середню оцінку сатисфакції.

5. Дайте студентам 2-3 хв. обмінятися найменуваннями у своїх маленьких групах: якщо вони вирішили це зробити. Нікого не треба змушувати до цього.

6. Після обміну знову запропонуйте студентам оцінити свою сатисфакцію від найменувань, які вони щойно отримали (1-5). Люди, які володіють новими речами, напишуть нові числа; люди, які не брали участь в обміні, напишуть старі. Зберіть листочки від студентів; підсумуйте їх та підрахуйте середній рівень сатисфакції.

7. Запропонуйте студентам знову "торгувати". Цього разу дайте їм 5 хв.: щоб обмінятися найменуваннями будь з ким у класі.

8. Після 5 хв. студенти повинні повернутися на старі місця, оцінити свої найменування від 1 до 5 і дати цю інформацію помічнику або асистентові. І знову студенти, які брали участь в обміні, повинні змінити свою оцінку.

9. Продемонструйте результати оцінки корисності. Наприклад, таблиця 6.1.

Таблиця 6.1 – Приклад оцінки корисності

До торгівлі		1 раунд		2 раунд
Всього	Середнє значення	Всього	Середнє значення	Всього	Середнє значення
60	2	90	3	120	4

10. Запропонуйте студентам пояснити, чому числа збільшуються. (Люди обміняли найменування з меншою для них цінністю на речі, які вони оцінюють вище. Можливості обміну покращуються, якщо можна торгувати з всім класом.

Зауважте, що хоча найменування такі самі, що були роздані на початку, тепер вони у тих людей, які оцінюють їх вище).

11. Чому кожна наступна можливість обміну надає більшу сатисфакцію, як середню, так і загальну? (Кожен торговельний раунд дозволяє людям знайти більше можливостей для обміну, надаючи більше шансів знайти більш корисну річ).

12. Чи кожен був задоволений результатами торгівлі? (Напевно, ні. Деякі люди не змогли знайти обмін, який вони хотіли б здійснити; інші могли помилитися і отримати в результаті обміну ту річ, яку не хотіли; а дехто хотів отримати те, що хтось не захотів віддавати. В цілому, група отримала більшу сатисфакцію, та окремі особи могли бути незадоволеними. Торгівля не гарантує, що абсолютно кожен буде задоволений).

13. А тепер зробіть припущення: люди, залучені до справжньої торгівлі, отримають нові можливості, так як і студенти у цій вправі. Якщо це так, то як закінчення Другої світової війни позначилося на світовій торгівлі? Чому?

У мирний час ( порівняйте обмін лише всередині малих груп з обміном в межах цілого класу) людям легше брати участь у добровільній торгівлі більшого масштабу та з більшою кількістю країн. Така торгівля збільшує розміри виробництва та кількість альтернативних обмінів, які споживачі можуть вибрати, щоб збільшити свою сатисфакцію).

Завершення:

На початку 1990-х років представникам урядів США, Канади та Мексики вдалося підписати угоди про вільну торгівлю, які замінять більшість законів, що забороняють або обмежують торгівлю між трьома країнами. Європейські країни діяли подібним чином, засновуючи Європейське Співтовариство (ЄС) як зону вільної торгівлі у Європі. Якою є мета цих домовленостей? Ви впевнені, що усі громадяни цих країн підтримали ці угоди про вільну торгівлю? (Ціллю цих актів була підтримка добровільної торгівлі між громадянами різних країн та задовольнити більше їхніх потреб

Ситуаційне завдання

Далі перейдіть до обговорення кожного принципу економічного мислення.

Продемонструйте наочний матеріал 6.1 "Методичні вказівки".

Обговоріть необхідність застосування принципу порівняльних переваг.

• На попередньому уроці запропонуйте учням домашню роботу: визначити затрати часу на виконання деяких обов'язків в домашньому господарстві (миття посуду, прибирання кімнати, прасування білизни).

• Учні повинні записати витрати часу на виконання роботи двох осіб (сестра, брат; учень та хтось з його батьків). Наводимо приклад обговорювання цієї проблеми.

Економічна гра: «Розподіл сімейних обов'язків»

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Адаптовано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Застосування принципу порівняльних переваг

Становище Катерини та Сергія::

Катерина та Сергій повинні допомагати в роботі по господарству, перш ніж вони можуть гратися з їхніми друзями. Їхня робота двох видів:

1. Помити і висушити брудний посуд,

2. Підмести і винести три купи сміття з гаражу, який не прибирався дуже довго.

Завдання

Визначте найефективніший спосіб виконання обох робіт за найкоротший проміжок часу.

Використайте інформацію з таблиці, щоб відповісти на 6 запитань.

Таблиця 6.2 – Вихідні дані до завдання

Домогосподарська робота (обсяг продукції за годину)
	Миття посуду (кількість раковин посуду)	Підмітання (кількість куп сміття)
Катерина	2	3
Сергій	1	1

1. Хто кращий в митті посуду: Катерина чи Сергій?

(Катерина)

2. Якщо вони працюють разом, то який обсяг роботи з миття посуду вони можуть виконати за одну годину?

(3)

3. Скільки хвилин було б потрібно для них, щоб помити одну раковину посуду, працюючи разом?

(1/3 години = 20 хвилин)

Покажіть як ви отримали відповідь: за годину – 3 раковини, тобто 1/3 години на раковину.

4. Хто з них кращий у підмітанні сміття: Катерина чи Сергій?

(Катерина)

5. Якщо вони працюють разом, то скільки куп сміття вони можуть підмести і винести за одну годину?

(4)

6. Скільки хвилин було б потрібно для них, щоб винести три купи сміття, працюючи разом?

Покажіть як ви отримали (1/4 х3 = 3/4 години = 45 хвилин).

Тепер коли, затрачено певний час на дані, застосуємо цю інформацію для ухвали рішення.

Ваше завдання у цій вправі полягає в тому, щоб проаналізувати наступні чотири вибори. Прочитайте кожний з наступних виборів і визначте сумарну кількість часу, який був потрібний для завершення підмітання 3 куп сміття і миття 1 раковини посуду.

Вибір 1. Батьки Катерини твердять, що єдиним справедливим способом поділити роботу між дітьми є: діти працюють разом і разом виконують роботу. Спершу вони працюватимуть разом і помиють посуд, а далі обоє енергійно підмітають. Катерина скаржиться, що спільна праця не буде справедливою, бо Сергій лінивий і не хоче виконувати своєї частини роботи.

Час потрібний для миття посуду (20 хвилин). Час потрібний для підмітання (45 хвилин). Сума часу для виконання обох робіт (65 хвилин).

Вибір 2. Катерина твердить, що роботу треба поділити порівну і працювати окремо. Вона каже, що повинна мити посуд, бо любить цю роботу більше, і крім цього Сергій зробив розгардіяш у гаражі, тому повинен підмітати сміття.

Час потрібний для миття посуду (30 хвилин - 2 раковини за годину). Час потрібний для підмітання (3 години). Сума часу для виконання обох робіт (3 години).

Вибір 3. Сергій твердить, що Катерина повинна виконувати весь обсяг робіт. Він аргументує це тим, що це буде найліпший вибір, бо вона швидше і краще виконує обидва види робіт.

Час потрібний для миття посуду (30 хвилин - 2 раковини за годину). Час потрібний для підмітання (1 година). Сума часу для виконання обох робіт (1,5 години).

Вибір 4. Товариш Катерини, який саме вивчав економіку в школі, сказав, що вони всі помиляються, тому що кожна особа повинна зосереджуватися на тому, що вона робить найкраще. Її товариш рекомендує: Катерина повинна підмітати, бо з двох видів робіт Катерина є ліпшою у підмітанні; Сергій повинен виконувати роботу з миття посуду, бо саме цю роботу він виконує краще.

Час потрібний для миття посуду (1 година). Час потрібний для підмітання (1 година ). Сума часу для виконання обох робіт (1 година).

Щоб розглянути, як застосовується принцип порівняльних переваг, пропонуємо розв’язати задачі 1 і 2.

Задача 1

Щоб виробити один горщик, майстру необхідно 8 хвилин. Ще 4 хвилини піде у нього на розпис фарбами. Його учень зліпить горщик за 25 хвилин, а розфарбує за 5 хвилин. Яку максимальну кількість вони зможуть виробити за 8 годин?

Розв’язання:

1. Майстер:

Виробляє за 8 хв., розписує за 4 хв. Фарбує швидше у 2 рази.

2. Учень:

Виробляє за 25 хв., фарбує – 5 хв. Фарбує швидше у 5 разів.

3. Учень повинен спеціалізуватися на фарбуванні, а майстер на виробництві.

За 8 годин майстер виготовить = 60 горщиків.

Учень їх розфарбує за 605=300 хвилин.

В нього залишиться час 480-300=180 хвилин. За цей час він зможе виробити ще = 6 горщиків. Всього, враховуючи принцип порівняльних переваг, учень і майстер вироблять 66 горщиків.

Задача 2

Припустимо, що перекладач заробляє за 1 годину 25 грн., а швачка – 8 грн. Перекладачу треба пошити костюм, а швачці перекласти інструкцію до нової швейної машинки. Якщо кожний з них буде сам для себе виконувати цю роботу, то вони витратять на неї відповідно 60 і 20 годин. У випадку, коли швачка шитиме костюм, а перекладач перекладатиме, витрати часу становитимуть відповідно 80 і 4 години. Ми бачимо, що перекладач виконує обидва види роботи швидше, ніж швачка. Чи вигідна у такому випадку буде спеціалізація? Доведіть це розрахунками.

1) Ми маємо дві альтернативи. Розглянемо першу: швачка перекладає собі текст, перекладач шиє костюм.

Альтернативна вартість перекладу = 20 годин8 грн. = 160 грн.

Альтернативна вартість костюму = 6025 = 1500 грн.

2) Друга альтернатива: швачка шиє для перекладача костюм, а він для неї перекладає

вартість перекладу = 25 грн. 4 години = 100 грн.

вартість костюму = 8 грн. 80 годин = 640 грн.

У другій альтернативі витрати значно менші, тобто спеціалізація вигідна.

Всі принципи раціонального мислення можна застосовувати при аналізі економічних загадок.

Методика розробки та застосування економічних загадок

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Адаптовано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Як розробити економічну загадку:

1. Будь спостережливим на речі, що здаються незвичними та дивними.

2. Як тільки ви зауважили проблему, опишіть її у спосіб, з яким багато-хто погодився би. Сформулюйте широко застосовуване вихідне твердження.

Їжа є умовою підтримання життя. Ми хочемо, щоб всі мали їжу. Ціни на продовольство повинні утримуватися на низькому рівні.

3. Починайте міркувати над цією проблемою з прямо протилежного боку. Розвиньте протилежне твердження, що здається як розумне до вихідного твердження.

У тих місцях, де ціни на продовольство нижчі ринкової ціни, здається, що прилавки крамниць порожні.

4. Стимулюйте учнів не брати неекономічні явища. Натомість попросіть їх, щоб вони використовували принципи „методичних вказівок” для розуміння проблем з економічної точки зору.

Ціни діють як стимули. Якщо ціни утримуються на надто низькому рівні, то у фермерів буде небагато стимулів до виробництва продовольства, яке потребують. Вищі ціни заохочують збільшення виробництва.

5. Перевірте розв’язок, що випливає із застосування економічних принципів шляхом аналізу додаткових зв’язків.

Поради до навчання економічному мисленню:

1. Ознайомте слухачів із економічною загадкою.

2. Продемонструйте, як принципи „методичних вказівок” можуть застосовуватися для “розв’язання” загадок з точки зору економіки.

3. Ознайомте слухачів з однією чи більше новими економічними загадками.

4. Слухачі розв’язують загадку-проблему у групі.

5. Обговоріть відповіді груп.

6. Представляйте класу періодично нові загадки-проблеми протягом цього курсу. Окремі викладачі використовують загадку-проблему кожного уроку для вироблення у студентів навиків міркування, аргументації та проблемного мислення.

7. Стимулюйте слухачів до пошуку нових загадок, які вони приносили б у клас.

Економічні загадки:

1. Чому Росія, країна багата на мінеральні ресурси, бідна? Чому Японія, країна без жодних природних ресурсів, багата?

2. Рециклювання паперу, найчастіше розглядають як шлях захисту довкілля та збереження лісів. Як могло б рециклювання паперу призвести до зменшення площі лісів?

3. В літаках немовлятам безпечніше в їхніх власних безпечних сидіннях, ніж на колінах у батьків. Проте уряд США не вимагає використання цих безпечних сидінь. Він однозначно дійшов висновку, що більше немовлят буде вбито, якщо це робитимуть. Як може це статися?

4. В сучасних автомобілях пропонують багато нових систем безпеки, таких, як повітряні сумки, спеціальні гальма, т.п. Проте сьогодні американці частіше потрапляють у дорожні пригоди. Чому?

5. Чому фасади та коридори в життєвих будинках України занедбані, тоді як всередині квартир затишно?

2. Маржинальний аналіз

Основні положення теорії маржиналізму продемонструємо в процесі гри " Фабрика піци"

Економічна гра "Фабрика піци"

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Адаптовано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Цілі:

Учні:

• визначають граничний продукт як надлишковий або додатковий продукт (обсяг продукції), вироблений кожною додатковою одиницею фактору виробництва;

• обчислять граничний продукт, маючи належну інформацію;

• пояснюють, що при зростанні одного з факторів виробництва (за інших незмінних), граничний продукт цього фактору виробництва зрештою знижуватиметься;

• маючи належну інформацію, визначать точку спадної віддачі;

• наведуть приклади спадної віддачі;

• встановлять первинні причини спадної віддачі у даних ситуаціях;

• пояснюють, що граничні витрати - це надлишкові витрати на виробництво додаткового продукту;

• маючи належну інформацію, обчислять граничні витрати;

• пояснюють, що граничні витрати зростають із додаванням нової праці;

• внаслідок спадної віддачі.

Матеріали:

• пара ножиць;

• червоний олівець;

• чорний олівець;

• 200 аркушів паперу;

Таблиця виробництва піци та витрат для кожного учня і на прозірці.

Методика:

Перший день

1. Поясніть, що клас вироблятиме піцу. Продемонструйте виробничий процес, використовуючи наступні кроки:

а) скласти аркуш паперу вдвоє, згинаючи повздовжні сторони;

Скласти 

б) повторити операцію;

в) за допомогою ножиць вирізати чверть круга, так щоб розгорнувши папір, ви отримали повний круг;

г) намалювати 10 шматочків пеппероні (сосиски), діаметром 1 сантиметр, використовуючи червоний олівець;

д) намалювати 20 чорних оливок (діаметром 0,5-0,75 см) використовуючи чорний олівець. Тепер виготовлення піци завершено.

2. Складіть матеріали для виробництва на столі, достатньо великому, щоб все помістилося і зручно працювалося двом учням.

3. Виберіть одного учня для виробництва піци. Поясніть, що вчитель-інспектор контролю якості, який перевіряє дотримання стандартів при виробництві піци. Доручіть учневі-робітникові виробити за три хвилини якомога більше порцій піци.

4. Розпочніть виробничий період. Зупиніть процес через 3 хвилини. Перевірте якість піци, відкидаючи всі, що не задовольняють стандартам.

5. Роздайте кожному з учнів примірник таблиці виробництва піци та витрат. Використовуючи прорізку таблиці, продемонструйте, як заповнити стовпець 2 за відсутності робітників та для одного робітника, відкладіть усі порції піци, виготовлені впродовж першого періоду роботи.

6. Виберіть другого робітника на допомогу першому. Доручіть їм обом виробити якомога більше порцій піци впродовж періоду роботи. Вони повинні використовувати лише фактори виробництва, що є на столі, стояти в один бік столу під час роботи і працювати знову протягом 3 хвилин.

7. Розпочніть новий робочий період . Знову перевірте якість кожної нової піци і порахуйте їх кількість. Запишіть нову інформацію у стовпець 2 для двох робітників.

8. Повторіть все аналогічно для третього, четвертого, п’ятого, шостого, сьомого та восьмого робітників, не забуваючи записувати інформацію у стовпець 2. Важливо, щоб ви нагадували робітникам, що вони повинні робити всю роботу на столі і стояти по один бік від столу.

9. Доручіть учням поглянути на стовпець 3 (граничний продукт). Поясніть, що граничний продукт - це додатковий обсяг продукції (піца), вироблений при залученні додаткового робітника. Обчисліть граничний продукт і заповніть стовпець 3.

10. Обговоріть:

а) Що відбувалося з кількістю вироблених порцій піци зі зростанням кількості робітників? (Вона зростала. У певний момент вона може почати знижуватися).

б) Що відбувалося з граничним продуктом? (Граничний продукт зростав, а потім почав зменшуватися).

в) Чому, на вашу думку, граничний продукт з певного моменту зменшувався? (Залучалося більше робітників - це призвело до конкуренції великої кількості робітників за використання обмеженої кількості факторів виробництва, таких як ножиці, олівці та простір на столі).

11. Поясніть, що спадна віддача проявляється у той момент, коли граничний продукт починає зменшуватися. Закон спадної віддачі стверджує, що граничний продукт змінного фактору виробництва зрештою знижуватиметься, якщо принаймні один з інших факторів виробництва залишається незмінним або фіксованим. Поясніть, що первинна причина спадної віддачі полягає у збільшенні одного фактора виробництва при решті незмінних.

12. Обговоріть:

а) Містер Сміт кожного дня працює 15 хвилин на своєму городі. Він вирішує збільшити цей час вдвічі. Як ви гадаєте, чи збере містер Сміт вдвічі більший урожай овочів? Чому? (Ні. Хоча час праці зросте, розміри земельної ділянки та кількість рослин залишаться незмінними).

б) Пітер випікає булочки. Він дотримується рецепту за винятком одного пункту - дає вдвічі більше цукру. Як ви гадаєте, чи матиме Пітер вдвічі більше булочок? (Ні. Хоча один з факторів виробництва (цукор) зростає, інші фактори виробництва у рецепті залишаються незмінними).

13. Зберіть в учнів Таблиці вироблення піци та витрат для використання на наступному уроці.

Другий день:

1. Повторіть матеріал, вивчений на попередньому уроці, продемонструвавши Таблицю виробництва піци та витрат. Розгляньте стовпчик граничного продукту (3), отриманий першого дня. Обговоріть:

а) Що таке граничний продукт? (Додатковий обсяг продукції, отриманий завдяки додатковій кількості фактору виробництва).

б) Що відбувалося з граничним продуктом для перших робітників? (Зростав).

в) Що, зрештою, сталося з граничним продуктом, коли залучили більше робітників? (Почав спадати).

г) Який закон пояснює нам, що ж сталося? (Закон спадної віддачі).

2. Поясніть, що зараз ми вивчимо, як граничний продукт пов’язаний з витратами фабрики піци. Дайте визначення граничних витрат, як додаткових витрат для виробництва додаткового обсягу продукції. Щоб підрахувати граничні витрати, ми повинні спершу оцінити, скільки порцій піци могло б бути вироблено протягом однієї години і граничний продукт, який міг би бути вироблений протягом однієї години для кожного робітника. Це обов'язково треба зробити, оскільки робітникам платять 6$ за годину за виробництво піци.

3. Обговоріть стовпчики 4 і 5 Таблиці виробництва піци та витрат.

а) Як можна оцінити, скільки порцій піци робітники цього класу виробляють протягом однієї години? (Помножити стовпець 2 на 20).

б) Як можна оцінити, який граничний продукт було вироблено протягом однієї години? (Помножити стовпець 3 на 20).

4. Запишіть отримані показники для години у стовпчику 4 та 5. Доручіть учням заповнити стовпець 6, поділивши заробітну плату одного робітника за годину (6$) на граничний продукт, вироблений за одну годину. Обговоріть:

а) Що відбувалося з граничними витратами для перших одиниць випуску? (Спадали).

б) Що, зрештою, сталося з граничними витратами, коли випуск продовжував зростати? (Зросли).

в) Чому, на ваш погляд, граничні витрати почали зростати? (Додаткові робітники вже не були настільки продуктивними внаслідок закону спадної віддачі; проте вони отримували ту ж саму заробітну плату. Отже, витрати виробництва додаткових порцій піци зросли.

5. Підведіть підсумок, повторивши цілі уроку. Заповніть таблицю. Наочний матеріал 6.2.

НаочнИЙ матеріал 6.1

Методичні вказівки