Тема: розрахунок і побудова різних видів моделей для потокового методу організації будівництва

Мета занять - набуття навиків розрахунку і побудови різних видів моделей для потокового методу організації будівництва, закріплення теоретичних знань і ознайомлення з різноманітністю засобів організаційно-технологічного моделювання будівельного виробництва.

Вказівки до виконання завдання

1. Умови завдання.

Згідно з заданим варіантом визначити тривалість будівництва траси теплопроводу в прохідних каналах довжиною lкм. Ув'язати в часі і просторі виконання складових процесів цього будівництва. Роботи організувати потоковим методом з розбивкою траси на окремі дільниці - захватки. Задачу вирішити шляхом розрахунку матриці, розробкою лінійного графіка, циклограми . Визначити техніко - економічні показники процесу.

Трудомісткість складових процесів будівництва, а також чисельний склад бригад задаються по варіантах.

.2. Послідовність виконання завдання.

1) Скласти схему плану траси з розбивкою його на захватки;

2) По вихідних даних визначити тривалість роботи кожної з бригад на захватці;

3) Скласти кліточку матрицю і розрахувати її;

4) Розробити календарний лінійний графік будівництва;

5) Розробити циклограм ний графік;

8). Визначити техніко - економічні показники.

Визначення тривалості робіт на захватках.

Тривалість кожної з робіт на захватці визначається по формулі:

,

де Q) - трудомісткість роботи на захватці (по варіанту завдання);

n - кількість робітників, зайнятих виконанням цієї роботи (по варіанту

завдання).

Складання і розрахунок матриці потоку.

Матриця складається таким чином, щоб в горизонтальних строчках були записані будівельні процеси (види робіт), а по вертикалі - номери захваток (табл.31).

В центрі кожної клітки матриці проставляють ритм потоку (час виконання даної роботи на даній захватці). В лівому верхньому куті проставляють строк початку роботи на захватці, в правому нижньому - строк закінчення роботи на захватці. В лівому нижньому куті клітки записують час простою захватки з моменту закінчення попередньої роботи до початку виконання даної роботи. Місця, де є простої, на матриці позначають хрестиком " х ", а місця критичного зближення між двома суміжними процесами (де немає простою захваток) -прочерком " - ".

Розрахунок матриці починають з визначення строків першого процесу на всіх захватках. Початок виконання першого процесу на першій захватці умовно приймають за нуль. Строк закінчення роботи визначають додаванням тривалості роботи до строку її початку. Строк закінчення роботи на даній захватці одночасно являється строком початку цієї роботи на послідуючій захватці.

В прикладі виконання завдання (табл. 31.) початок розробки траншей (процес А) на першій захватці , а строк закінчення цього процесу на ційзахватці . Одночасно це буде і строк початку процесу А на другій захватці , а закінчення цього процесу на другій захватці.Аналогічно розраховують всі початки і закінчення процесу А на всіх послідуючих захватках. Розрахунок першого стовпчика матриці завжди ведуть зверху вниз.

Розрахунок другого (і наступних) стовпчика матриці також починають зверху, якщо ритм другого процесу (і відповідно кожного наступного) більший або дорівнює першому (відповідно попередньому). В цьому випадку строк початку робіт другого (відповідно наступного) процесу на першій захватці приймається рівним строку закінчення робіт першого (відповідно попереднього) процесу на цій захватці.

В прикладі закінчення процесу Б на першій захватці на 22-й день прийняте за строк початку процесу В на цій же захватці. Закінчення процесу В на цій захватці на 32-й день (22+10=32). Далі розрахунок ведуть як і в першому стовпчику матриці.

Якщо ритм даного процесу менший, ніж ритм попереднього, то розрахунок починають знизу стовпчика. В цьому випадку строк закінчення робіт попереднього процесу на останній захватці приймають за строк початку робіт даного процесу на останній захватці. Строки закінчень і початків робіт на решті кліток даного стовпчика розраховують знизу вгору, послідовно визначаючи строк закінчення робіт процесу, а потім строк їх початку, віднімаючи від строку закінчення їх тривалість.

В прикладі строк закінчення процесу А на п'ятій захватці на 40-й день, прийнято за строк початку процесу Б на цій же захватці. Закінчення процесу Б на п'ятій захватці на 46 день (40+6=46). Початок робіт процесу Б на п'ятій захватці буде одночасно строком закінчення робіт процесу Б на 4 - й захватці на 40 - й день. Початок процесу Б на 4-й захватці на 34-й день (40-6=34). Аналогічно розраховують всі закінчення і початки робіт процесу Б на решті захваток.

Після розрахунку строків початку і закінчень всіх процесів матриці визначають час простою захваток. Для цього від строку початку даного процесу на даній захватці віднімають строк закінчення попереднього процесу на даній захватці. В прикладі строк закінчення робіт процесу Г на другій захватці на 58-й день, а строк початку робіт процесу Д на цій захватці на 67-й день. Простій захватки на цій клітині 9 днів (67-58=9).

Побудова лінійного календарного графіка.

Лінійний календарний графік призначається для планування робіт, контролю за ходом будівництва. Він складається з двох частин: лівої з технологічними параметрами і правої - графічної, яка розміщується під календарною лінійкою (мал.17.). Графічну частину виконують таким чином, щоб було зручно визначати строки початку і закінчення робіт та їх тривалість на захватках. Побудову лінійного графіка починають з календарної лінійки. Календарну лінійку будують для прив'язки організаційно-технологічних моделей до календаря. Перед побудовою календарної лінійки вибирають масштаб часу в залежності від загальної тривалості робіт і довжини поля, на якому розміщується графічна частина.

В технологічній частині, як правило, записують такі параметри: найменування робіт, їх фізичні обсяги і трудомісткість, тривалість виконання робіт та склад бригади (ланки), що виконує ці роботи.