5. Розвиток товарного виробництва на сучасному етапі

Сучасне товарне виробництво є результатом тривалого історичного розвитку. Воно істотно відрізняється від товарного виробництва попередніх етапів і відображує особливості сучасної технологічної цивілізації.

Вже зазначалось, що виникнення товарного виробництва обумовлено розвитком поділу праці і економічною відокремленістю виробників товарів. Сучасні закономірні тенденції розвитку товарного виробництва так само пов'язані з якісними змінами у поділі праці, а також в економічних відносинах виробників товарів, які складають основу їх відокремленості.

Якісні зміни в поділі праці відбуваються як у мікроекономічних масштабах, так і в макроекономічних процесах. Вони проявляються передусім у надзвичайному зростанні кількості професій та спеціальностей, що відповідає тенденції поглиблення поділу праці безпосередньо у виробничому процесі. Разом з тим розвивається і протилежна тенденція – інтеграція професій і спеціальностей, яка реалізується не тільки в технології, але і в посиленні ролі загальнонаукових факторів у навчанні і перенавчанні кадрів.

На макроекономічному рівні поглиблення поділу праці проявляється з одного боку, у збільшенні кількості галузей праці (в сфері виробництва товарів і послуг) і, з іншого боку, так само у протилежній тенденції – процесі горизонтальної і вертикальної інтеграції, внаслідок чого в одних і тих же галузях зосереджуються або послідовні етапи виготовлення та реалізації товарів і послуг, або виробництво різних товарів і послуг (яким притаманна та чи інша спільна технологічна основа).

Спід відзначити, що зазначені вище тенденції в сучасних умовах проявляються не тільки в межах національної економіки, але й у масштабі всесвітнього господарства, в якому відбувається посилення взаємозв'язку між національними економіками і міжнародним поділом праці. Отже, результатом сучасних тенденцій у поділі праці є надзвичайне ускладнення зв'язків між усіма ланками виробництва товарів і послуг, ускладнення товарного виробництва як складової частини економічної системи.

На основі поглиблення поділу праці відбувається ускладнення всієї економіки, усіх її складових. Причому ускладнюється не тільки виробництво, але і процес обміну, розподілу, перерозподілу, тобто весь цілях товарів і послуг від виробника до споживача. Внаслідок такого ускладнення виробникам важче знаходити споживача, продавцям – покупця. Складнішим стає зв'язок між працею кожного учасника і його оплатою. Ускладнюється процес перерозподілу вартості та її носіїв від галузей, в яких вони створюються, у сфері де вони тільки споживаються.

Вирішити проблему ускладнення економіки не можна на основі відмови від товарно-грошових відносин. Спроби в цьому напрямку були (створення планово-директивної системи – одна з таких спроб), але вони показали свою неспроможність. Головна причина неспроможності таких напрямків полягає у відмові від важливішої економічної основи товарно-грошових відносин – майнової відокремленості учасників товарного виробництва, тобто у переході до загального одержавлення економіки. Сформована на такій основі економіка втрачає здатність до ефективного функціонування.

У сучасній економічній системі майнова відокремленість виробників товарів (послуг) залишається. Як і раніше, вона заснована на множинності форм і видів власності. Тим самим економічна система не втрачає здатність до саморегулювання і саморозвитку (як імовірнісна стохастична система). Але водночас вона набуває нових рис, які становлять зміст її нової якості.

Перша найістотніша її особливість полягає в тому, що дедалі більше обмежується стихійний фактор в функціонуванні товарного виробництва і всієї економічної системи. Змінюються взаємостосунки між товарним виробництвом (як і всією економікою) і державою. Посилюється вплив держави на товарне виробництво, його структуру, напрями розвитку, використання в ньому ресурсів. Причому держава впливає на економіку, не привласнюючи засоби та знаряддя праці, або її продукти, а через непрямі економічні методи, тобто через економічні інтереси безпосередніх учасників виробництва товарів і послуг.

Інша важлива особливість сучасного товарного виробництва (і всієї економічної системи в цілому) полягає в тому, що діяльність її суб'єктів як на рівні мікроекономіки (підприємств та їх асоціацій), так і в макроекономічному масштабі (зокрема, в зв'язку з державним регулюванням економіки) характеризується зростаючим переходом від емпіричних методів до наукових. Наукова основа дає змогу всебічно аналізувати економічні процеси, розробляти надійні прогнози і, виходячи з них, цілеспрямовано регулювати економіку, домагаючись її стабільності і динамічного розвитку.

Якісні особливості сучасного товарного виробництва мають під собою матеріальну основу. Такою основою є система інформації з її технологією збирання, нагромадження, передачі і обробки інформації, а також відповідне технічне оснащення.