- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Теоретичний вступ
- •1.1. Загальна характеристика домішок у природних водах
- •1.2. Вимоги Державних санітарних норм та правил
- •Основні фізико-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •2. Методики виконання роботи
- •2.1. Відбір і зберігання проб води
- •2.2. Визначення аніонного складу домішок природних вод
- •2.2.1. Визначення вмісту іонів Cl
- •2.2.2. Визначення вмісту іонів hco3
- •2.2.3. Визначення вмісту іонів so42
- •2.3. Визначення катіонного складу домішок природних вод
- •2.4. Розрахунки загальної мінералізації, сухого залишку та гіпотетичного сольового складу природних вод
- •2.4.1. Розрахунок загальної мінералізації та сухого залишку природних вод
- •2.4.2. Приклад розрахунку загальної мінералізації та сухого залишку природних вод
- •Катіонно-аніонний склад мінеральних домішок води р. Дніпро
- •2.4.3. Розрахунок гіпотетичного сольового складу природних вод
- •Гіпотетичний сольовий склад води р. Дніпро
- •3. Вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи
- •4. Рекомендації до оформлення звіту
- •5. Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •Визначення мінерального складу природних вод Методичні вказівки та інструкція
- •6.051301 “Хімічна технологія”, 6.060103 “Гідротехніка (водні ресурси)” Укладачі Савчук Людмила Василівна
Катіонно-аніонний склад мінеральних домішок води р. Дніпро
Катіони |
Вміст |
% |
Аніони |
Вміст |
% | ||
мг/дм3 |
мекв/дм3 |
мг/дм3 |
мекв/дм3 | ||||
Ca2+ |
55,7 |
2,78 |
69,3 |
HCO3– |
195,2 |
3,20 |
79,8 |
Mg2+ |
11,8 |
0,97 |
24,2 |
SO42– |
12,9 |
0,27 |
6,7 |
Na+ + K+ в пере- рахунку на Na+ |
5,97 |
0,26 |
6,5 |
Cl– |
19,2 |
0,54 |
13,5 |
Сума |
73,47 |
4,01 |
100 |
Сума |
227,3 |
4,01 |
100 |
Отже, за загальною мінералізацією досліджувана вода належить до прісних вод, а за сухим залишком відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
2.4.3. Розрахунок гіпотетичного сольового складу природних вод
Для практичного використання хімічний склад природних вод часто виражають не лише у вигляді іонів, а й у вигляді відповідних солей, хоча склад цих солей є гіпотетичним.
На рис.1 наведена графічна схема вираження гіпотетичного сольового складу води ріки Дніпро (див. п.2.3.7). При цьому послідовність розміщення катіонів і аніонів визначається їх відносною поширеністю в земній корі. Продовживши лінії розділення катіонного складу в мекв/дм3 на графік складу аніонів і, навпаки, одержують кількісне значення вмісту солей, виражене в ммоль-екв/дм3. Ці значення перераховують в мг/дм3 і записують у табл. 3.
Таблиця 3
Гіпотетичний сольовий склад води р. Дніпро
Солі |
Вміст солей, мекв/дм3 |
Еквівалентна маса, г/екв |
Вміст солей, мг/дм3 |
Ca(HCO3)2 |
2,78 |
81,06 |
225,3 |
Mg(HCO3)2 |
0,42 |
73,17 |
30,7 |
MgSO4 |
0,27 |
60,18 |
16,2 |
MgCl2 |
0,28 |
47,60 |
13,3 |
NaCl |
0,26 |
58,44 |
15,2 |
Хзаг.мін. |
|
|
300,7 |
Одержане значення вмісту солей (300,7 мг/дм3) відповідає загальній мінералізації води р. Дніпро (див. п.2.3.7).
|
Рис.1. Графічна схема розрахунку гіпотетичного сольового складу води |
3. Вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи
1. Під час виконання роботи дотримуйтесь максимальної обережності.
2. Забороняється пробувати хімічні реактиви на смак.
3. Не користуйтесь реактивами без відповідних етикеток або з незрозумілими написами на них.
4. Дотримуйтесь правил роботи з кислотами і лугами. У разі потрапляння їх на поверхню шкіри швидко змийте уражене місце великою кількістю води.
5. Під час роботи з нагрівальними приладами та гарячими розчинами остерігайтесь опіків.