Тема 14: культура та цивілізація.

Мета розгляду теми

Осмислити культуру як сферу, за допомогою якої здійснюється історична естафета людських надбань від покоління до покоління, сферу, що постає основним людиноутворюючим суспільно-історичним чинником; ознайомитись із основними ознаками культури, із аспектами співвідношення світової культури та національних культур; розглянути вихідні окреслення явища цивілізації, з’ясувати складний, суперечливий характер взаємодії культури та цивілізації; виявити корені глобальних проблем сучасної цивілізації.

Ключові поняття та терміни

• друга природа - індустріальне суспільство

• спосіб діяльності - глобальні проблеми

• ієрархія цінностей - постіндустріальне суспільство

План семінарського заняття

1. Причини загострення питання про культуру наприкінці ХІХ – у ХХ ст.

2. Поняття культури та її вихідні ознаки. Світова культура та національні культури.

3. Поняття та ознаки цивілізації. Суперечливий характер взаємодії культури та цивілізації.

4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та можливі шляхи їх розв’язання.

Завдання, вправи, тести.

1. Важливими причинами загострення питання про культуру наприкінці ХІХ – у ХХ ст. постали:

а) загальне зниження рівня культури;

б) перетворення питання про збереження культури на глобальну проблему;

в) обернення досягнень культури проти людини в серії соціальних зрушень в цей час;

г) поява некласичної (масової) культури.

Оберіть найбільш виправданий варіант відповіді та обгрунтуйте його.

2. За своєю соціальною функцією культура постає:

а) сукупністю нагромаджених людством багатств;

б) сукупністю створених людством мистецьких шедеврів;

в) матеріалізацією творчих самовиявлень людини;

г) своєрідним “генетичним кодом” людськості.

3. Оберіть найбільш виважений та виправданий варіант положення, що характеризує сучасний стан вивчення культури:

а) оскільки існує кілька сот визначень культури, всякі спроби визначити її постають заздалегідь приреченими на провал;

б) кожне із нових визначень культури може бути виправданим тому, що воно дає новий ракурс її бачення.

4. Найпершою ознакою культури можна вважати:

а) таку людську поведінку, в якій відчувається вишкіл;

б) створення чогось нового;

в) “другу природу”, створену людиною;

г) змінений природний стан речей.

5. Спосіб перетворення природи та створення предметів культури важливий для осмислення сутності культури тому, що:

а) він дає можливість відрізнити культурне від природного;

б) він дає людині можливість набувати навичок культуротворення;

в) він відкриває можливість порівняння ефективності культуротворчої діяльності та рівнів культурного процесу;

г) він дозволяє багато чого зрозуміти в засадах культури.

Дайте докладну оцінку наведеним можливим варіантам завершення наведеного положення та оберіть той варіант, який видається вам найбільш виваженим.

6. Сукупність матеріальних та духовних цінностей як ознака культури дозволяє класифікувати прояви культури як позитивні та негативні.

Так Ні

7. Різні культури (в історичному та етнічному планах):

а) можна та потрібно порівнювати між собою;

б) не підлягають ніякому порівнянню;

в) можуть порівнюватись за технологічними вимірами, але не підлягають порівнянню за ціннісними;

г) порівнюються за технологічними даними, але не підлягають порівнянню в аспекті фіксації ними глибинних людських можливостей.

8. Спробуйте пояснити, чому культура від самого початку та в самій своїй сутності передбачає внутрішню та зовнішню діалогічність. Використайте для цього наведені нижче можливі варіанти такого пояснення:

а) культура неможлива без наслідування форм діяльності;

б) культура передбачає зв”язок поколінь;

в) різні сфери культури взаємно впливають одна на одну;

г) різні культури чинять взаємний вплив;

д) культура передбачає діалог і навіть сперечання людини і природи.

9. Способи збереження, розподілу та використання культурних цінностей:

а) постають однією із суттєвих ознак культури;

б) не мають суттєвого значення для культури.

10. В кожній культурі поєднуються автентичні – етнічні, національні – та вічні – загальнозначущі, загальнолюдські – елементи.

Так Ні

11. Однобічними та невиправданими оцінками співвідношення загальнолюдських та етнічних елементів культури постають:

а) анархізм та етатизм;

б) егоїзм та альтруїзм;

в) емпіризм та раціоналізм;

г) ізоляціонізм та інтернаціоналізм.

12. Виберіть правильні варіанти відповіді: До найперших ознак цивілізації слід віднести:

а) появу міст, оброблення металів;

б) способи діяльності та цінності;

в) появу письма та держави;

г) культивування спеціальних поховань;

д) появу сім”ї.

13. За О.Шпенглером, поява цивілізації засвідчує:

а) новий, більш продуктивний етап розвитку культури;

б) занепад культури, вичерпування нею свої творчих потенцій.

14. Згідно М.О.Бердяєву, між культурою та цивілізацією існує докорінна відмінність; вона полягає у тому, що:

а) культура культивує цінності, а цивілізація – стабільність розвитку;

б) культура базується на технологіях, а цивілізація на соціальних інститутах;

в) культура постає проявами духовної самореалізації, а цивілізація – прагненням ефективності.

15. Оберіть найбільш виправданий варіант відповіді.

Глобальними проблемами сучасної цивілізації можна назвати:

а) ті проблеми, що породжені розвитком індустріального суспільства;

б) ті проблеми, що так чи інакше зачіпають інтереси всього людства;

в) ті проблеми, що виникли внаслідок зовнішнього втручання людини в хід природних процесів;

г) ті проблеми, що виникли тоді, коли людська діяльність за своїми масштабами зрівнялась із масштабами загальнопланетних процесів.

Обгрунтуйте свій вибір, розгорніть аргументи на його користь.

16. Як ви вважаєте, чи можна використати поняття “ноосфера”, запроваджене в науку В.Вернадським та Т. де Шарденом, для осмислення глобальних проблем та позначення шляхів їх розв”язання? – Поясніть свої думки.

17. Сучасна технологічна революція (або “третя хвиля”) передбачає:

а) революцію у засобах оброблення, зберігання та передавання інформації;

б) створення машин нового покоління;

в) зміну способів забезпечення людства предметами споживання;

г) перехід від діяльності, що базувалась на зовнішньому втручанні в хід природних процесів, до діяльності, що регулює та спрямовує такі процеси із середини.

18. Некласична (масова) культура на відміну від класичної:

а) не претендує на прилучення до абсолютів, сповідуючи позицію мінімалізму;

б) всіляко наголошує на несвідомих та позасвідомих чинниках людської життєдіяльності;

в) розглядає дійсність як відносну та розпорошену, незавершену та неосяжну в усій її складності;

г) усе вище сказане є правильним.