Дубильні речовини

Кора дуба, дубові гали, корінь перстачу прямостоячого, гірчак зміїний, суниці лісові, звіробій звичайний корені і кореневища гравілату міського, родовик лікарський, бадан товстолистий, чорниця, плоди кінського щавлю, плоди черемхи, фісташки, верба, вільха, каштан їстівний (листя і плоди), брусниця, чай, верес, плоди волоського горіха (зелені) та інші рослини.

Дія дубильних речовин полягає в тому, що вони ущільнюють і закріпляють білкові молекули в поверхневих шарах шкіри або слизових оболонок, які внаслідок цього стають стійкішими проти зовнішніх впливів і менш проникливими. Характерною особливістю дубильних речовин є здатність осаджувати білки, алкалоїди, солі важких металів з утворенням нерозчинних осадів. Вони мають в'яжучу, протизапальну, протигеморагічну, дещо анестезуючу, протимікробну та протипроносну дію. Широко застосовуються для лікування шлункових, кишкових та маткових кровотеч, захворювань дихальних шляхів, сечостатевої системи. Дубильні речовини (таніди) застосовують як в'яжучі, протизапальні й бактерицидні препарати проти хворіб шлунково-кишкового тракту. Зовнішньо дубильні речовини використовують при опіках та шкірних захворюваннях, при стоматитах для полоскання. Дубильні речовини здатні пригнічувати перекисне окислення ліпідів, захищають клітини організму від руйнівної дії вільних радикалів.

СЛИЗИ

Бульби салепу та зозулинців, лишайники, насіння льону, коріння алтеї, листки ромашки лікарської, підбіл, подорожник, череда, ламінарія

При нанесенні на шкіру або слизові оболонки захищають їх від зовнішніх подразнень, зменьшують больові відчуття, сприяють зменьшенню запального процесу, призупиненню кровотечі, більш швидкому загоєнню ран, сприяють епітелізації ушкоджених слизових оболонок та шкіри, використовують для лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, травного каналу, особливо при проносах і кровотечах різної природи (разом із родовиком лікарським та перстачем прямостоячим).

Добре зарекомендували себе препарати слизистих рослин при лікуванні гастриту, що супроводжується підвищеною кислотністю шлункового соку, а також виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Вони також застосовуються для лікування екземи, захворювань органів сечостатевої системи, задавнених ран, опіків.

Органічні кислоти

Яблука, горобина, дерен, барбарис, лимони, апельсини, мандарини, журавлина, виноград, червоні порічки, аґрус, суниці, абрикоси, сливи, брусниця, малина, ожина, вишні, валеріана лікарська, деревій звичайний соняшник

Органічні кислоти, такі як яблучна (в яблуках, ягодах горобини, дерену, барбарису), цитринова (в лимонах, апельсинах, мандаринах, у журавлині та інших ягодах), винно-кам'яна (у винограді, ягодах червоних порічок, аґрусу, суниць, в абрикосах, сливах), бензойна, яка діє антисептично (в ягодах брусниці і журавлини), саліцилова (в ягодах ма­лини, суниць, ожини та вишень), мурашина (в плодах малини), не лише надають приємного кислого смаку плодам і різним частинам рослини, але збуджують також секрецію підшлункової залози і стимулюють діяльність кишок, посилюють їх перистальтику і нормалізують мікрофлору. Валеріанова та ізовалеріанова кислоти представники жирних і ароматичних карбонових кислот