- •Курс лекцій «Основи охорони праці»
- •Лекція 1-2
- •Охорона праці – предмет, завдання, складові частини, основні терміни
- •1.1. Поняття і предмет охорони праці.
- •1.2. Стан охорони праці, травматизму та професійної захворюваності в Україні та інших країнах.
- •1.3.Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.4. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •1.5. Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці» як навчальної дисципліни
- •I. Правовi та органiзацiйнi аспекти охорони праці (законодавство з охорони праці).
- •II. Виробнича санiтарiя або гігієна праці:
- •III. Технiка безпеки:
- •IV. Пожежна безпека.
- •1.6. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2.1. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці
- •2.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці;
- •Нормативно-правові акти з охорони праці
- •3.1. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Нпаоп (скорочена назва) – а.Аа - б.Бб – вв
- •3.2. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •Державне управління охороною праці. Повноваження Держгірпромнагляду (Держнаглядохоронпраці).
- •5.1. Державний нагляд
- •5.2.Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.
- •Види контролю за станом охорони праці.
- •Служба охорони праці підприємства, організації
- •Основні повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •Загальні гарантії прав працівників з охорони праці Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи;
- •Обов’язки роботодавця з організації охорони праці на підприємстві
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •Відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •Фінансування охорони праці
- •Навчання з питань охорони праці
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Основні причини виробничого травматизму
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •Відшкодування шкоди у разі погіршення здоров’я працівників або у разі їх смерті. Фонд соцстрахування від нещасних випадків.
- •Лекція 3
- •II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Мікроклімат виробничого середовища
- •Нормування метеорологічних умов
- •Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •Загальні заходи з нормалізації мікроклімату
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від дії шкідливих речовин
- •Лекція 4
- •II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
- •Дія шуму на організм людини Шум , ультразвук та інфразвук
- •Основні фізичні характеристики шуму
- •Звукова потужність джерела w, Вт визначається загальною кількістю звукової енергії, яка випромінюється джерелом шуму в навколишній простір за одиницю часу
- •Рівні звуку джерел шуму
- •Дія шуму на організм людини Шум на виробництві та в побуті негативно впливає на організм людини:
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості і напруженості
- •Допустима тривалість вібраційного впливу під час перевищення нормативних значень
- •Нормування іонізуючого випромінювання
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Емп штучного (антропогенного) випромінювання це:
- •Номенклатура діапазонів частот
- •Час перебування людини в емп залежно від е
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 5
- •Освітлення приміщень
- •Види виробничого освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Лампи розжарювання
- •Лекція 6
- •Техніка безпеки. Основи електробезпеки
- •Д авСвофазне (двополюсне) ввімкнення людини в мережу
- •О сва0 свАднофазне ввімкнення людини в мережу
- •Причини електротравм. Заходи першої допомоги під час ураження електричним струмом
- •Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи (ізоляція, огородження, мала напруга, сигналізація)
- •Норми і терміни випробовування іез
- •Лекція 7-8
- •Горючі рідини
- •Тверді речовини та матеріали
- •2. Калориметричний. Цей спосіб полягає в тому, що зразок поміщають в калориметр, нагрівають його, і складають тепловий баланс і підраховують коефіцієнт загоряння зразка к.
- •Пожежо - та вибухонебезпечний пил
- •Основні причини виникнення пожеж та вибухів
- •Причини електричного характеру
- •По пилу – 20, 21, 22.
- •Вогнестійкість будівель та споруд
- •Спринклерні та дренчерні установки
- •Протипожежне водопостачання
- •Види пожежної охорони
- •Державний пожежний нагляд. Повноваження державного пожежного інспектора
По пилу – 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, в якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу.
Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, в якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи.
Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, в якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії і катастрофи.
Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, в якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір де можуть утворюватися типові шари передбаченої або надмірної товщини. Переважно це має місце в середині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.
Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, в якому під час нормальної експлуатації можлива поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може об'єднувати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява типових шарів, який може утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, в якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто й існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші у випадку аварії.
Пожежонебезпечні зони (П3) – це простір, де можуть знаходитись горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях (П – 1, П – ІІ, П – ІІа, П – ІІІ).
Клас П–І – зони приміщень, в котрих застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху ≥61 0С.
Клас П–ІІ - зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з НКМ поширення полум’я ≥ 65 г/м3 об’єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій.
Клас П–ІІа – зони приміщень, в котрих є тверді або волокнисті горючі речовини. Горючий пил і волокна не виділяються в повітря (закриті склади).
Клас П–ІІІ – зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються ГР з температурою спалаху ≥ 61 0С, а також тверді горючі речовини.
Згідно з ПБЕ в пожежонебезпечних зонах використовується електробладнання закритого типу, внутрішній простір якого відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру управління і захисту, світильники рекомендовано застосовувати в пилонепроникному виконанні. Вся електрична проводка повинна мати надійну ізоляцію. У вибухонебезпечних зонах та зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене відповідно до ГОСТ 12.2.020 – 76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів 0 та 20 необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватись броньований кабель. Світильники для класів 0, 1, 20, 21 повинні мати вибухозахищене виконання.