- •1. Чому логіка довгий час розвивалась в системі філософського знання, а не як окрема наука?
- •2. Назвіть найважливіші елементи в структурі будь-якої релігії та дайте їх коротку характеристику
- •3. Окресліть ідейні джерела української філософії.
- •4. В чому полягає відмінність підходів логіки, психології і філософії до вивчення мислення?
- •5. Розкрийте сутність моралі та моральних норм. У чому полягає їх відмінність від норм права?
- •6. Предмет «релігієзнавства» та його зв‘язок з іншими науками про релігію.
- •7. Назвіть особливості світосприйняття українців та їх прояви в українській філософії.
- •8. Охарактеризуйте основні елементи мови логіки
- •9. Охарактеризуйте предмет науки естетики та зміст поняття естетичного.
- •10. Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості.
- •11. Назвіть характерні особливості філософської думки часів Київської Русі та дайте їх коротку характеристику
- •12. У чому полягає корисність логіки для Вашої майбутньої професії?
- •13. Поясніть, чому християнство називають соборною релігією? Чому для нього таким важливим є спілкування?
- •14. Поясніть основні значення терміну «релігія» та окресліть її провідні функції
- •15. Поясніть, коли і за яких умов виникла професійна філософія в Україні.
- •16. Що таке символічна або математична логіка? Поясніть її завдання та особливості
- •17. Охарактеризуйте зміст категорій прекрасного і потворного.
- •18. Поясніть, за якими основними ознаками ту чи іншу релігію відносять до світових релігій. Чим світові релігії відрізняються від етнічних, національних? Назвіть світові релігії.
- •19. Коротко охарактеризуйте змістові наголоси у філософії українського гуманізму
- •20. Як ставився Бекон до індукції та дедукції? Якому виду умови ведення він надавав перевагу і чому?
- •21. Проблема морального вибору
- •22. Охарактеризуйте основні особливості Біблії – Священної книги християн, коротко охарактеризуйте її зміст.
- •23. Поясніть що являли собою філософські курси Києво-Могилянської академії
- •24. Що таке символічна або математична логіка? в якому відношенні вона перебуває до традиційної формальної логіки?
- •25. Розкрийте зміст категорій добра і зла та їх взаємозв‘язок.
- •27. Поясніть, чим відрізнялись філософські курси Києво-Могилянської академії від типових схоластичних курсів Західної Європи?
- •28. Окресліть основні логічні ідеї л. Фон Вітгенштейна.
- •29. Розкрийте зміст естетичної діяльності і назвіть її основні сфери.
- •30. Назвіть і коротко охарактеризуйте найбільш поширені концепції походження релігії
- •31. Коротко охарактеризуйте вчення г. Сковороди про світобудову.
- •32. Чим відрізняється поняття від такої форми емпіричного пізнання, як уявлення? Наведіть приклади на підтвердження своїх думок.
- •33. Охарактеризуйте специфіку етики сімейних стосунків. Які етичні причини слабкості сімейних союзів в наш час Ви можете назвати?
- •34. Подайте в основних віхах історію виникнення та утвердження християнства.
- •35. Розкрийте особливості розуміння людини у філософії г. Сковороди.
- •36. Назвіть види понять за обсягом. В чому полягає логічна функція пустих понять? Наведіть конкретні приклади.
- •37. В чому проявляється етична функція мистецтва? Яку роль відіграє мистецтво в Вашому житті?
- •38. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди релігійних організацій. Що таке релігійна конфесія? Які релігійні конфесії відіграють помітну роль в духовному житті сучасної України?
- •39. Поясніть зміст і значення тези г. Сковороди «Пізнай самого себе!».
- •40. Назвіть основні правила визначення понять, пояснюючи їх прикладами.
- •41. Охарактеризуйте зміст поняття «етикет». У чому виявляється демократизація етикету в сучасності?
- •42. Наведіть конкретні відмінності у віросповідуваннях та культі католиків та православних християн.
- •43. Поясніть коротко, в чому проявилось філософське новаторство г. Сковороди.
- •44. Чим відрізняється судження як форма мислення від поняття? Назвіть основні різновиди суджень та наведіть відповідні приклади.
- •45. Охарактеризуйте сутність та функції мистецтва, назвіть його основні види.
- •46. Що таке екуменізм в сучасному християнстві? Як ви до нього ставитесь? Якими є конкретні прояви екуменістичних діянь в сучасному суспільстві?
- •47. Окресліть загальні особливості розвитку української філософії в першій третині XIX ст.
- •48. Якою є структура простих суджень? Наведіть приклади таких суджень та визначіть їх основні елементи.
- •49. Назвіть основні категорії етики, що характеризують зміст морального вибору людини. Що таке моральний вчинок?
- •50. Виділіть основні відмінності протестантизму від католицизму та православ‘я.
- •51. Поясніть, чому в XIX ст філософські ідеї в Україні проявлялись не лише в філософських творах, а й літературі та програмах громадсько-політичних рухів?
- •52. Чим відрізняється просте судження від складного. Наведіть приклади.
- •53. Назвіть основні категорії етики та розкрийте їх зміст.
- •54. Назвіть п‘ять догматів – «стовпів» ісламської віри такоротко поясніть їх зміст.
- •55. Охарактеризуйте основні філософсько-світоглядні ідеї м. В. Гоголя.
- •56. Назвіть закони логіки та дайте їх загальну характеристику. Наведіть приклади їх використання.
- •57. Поясніть зміст естетичних понять: краса, прекрасне, естетичне.
- •58. Означте та поясніть найважливіші особливості буддистської релігії. Чому буддизм інколи називають «релігією без Бога»? Що таке «нірвана»?
- •59. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей т.Г.Шевченка.
- •60. Чи можна вважати закони логіки законами буття? Обгрунтуйте свою відповідь.
- •61. Розкрийте завдання, зміст та особливості екологічної етики.
- •62. Поясніть зміст і значення явища індульгенції в каталицизмі. Чому воно викликало обурення багатьох віруючих?
- •63. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей і. Франка.
- •64. Дайте докладне визначення логічного закону тотожності, наведіть приклади його використання.
- •65. Розкрийте зміст гедоністичної функції мистецтва, наведіть відповідні приклади. Чи виконує цю функцію авангардне мистецтво?
- •66. Подайте основні історичні віхи виникнення та утвердження ісламу.
- •67. Окресліть роль п. Юркевича в розвитку української філософії XIX ст.
- •68. Чому закон суперечності називають законом несуперечності? Яку роль він відіграє у міркуванні? Наведіть відповідні приклади.
- •69. Охарактеризуйте особливості та прояви професійної етики. Чим зумовлена потреба в ній?
- •70. Поясніть, чому саме віра відіграє вирішальну роль в релігійній свідомості? Які існують визначення віри і яке для вас є найбільш прийнятним?
- •71. Дайте коротку характеристику розвитку філософської думки в Київському університеті в XIX ст.
- •72. Розкрийте зміст логічного закону вилучення третього. Наведіть приклади його застосування.
- •73. Розкрийте зміст поняття «карсису» як важливої функції мистецтва. Чому, на ваш погляд, це поняття Ариситотель зв‘язав саме з трагедією?
- •74. Поясніть основні аспекти зв‘язків релігії із мистецтвом.
- •75. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей ідеологів Кирило-Мефодіївського товариства.
- •76. Дайте визначення закону достатньої підстави, розкрийте його зміст та наведіть приклади його застосування.
- •77. Розкрийте зміст і життєве значення понять «моральний вибір» та «моральна оцінка».
- •78. Окресліть основні особливості запровадження християнства на Русі.
- •79. Охарактеризуйте загальний стан української філософії на початку XIX ст.
- •80. Чим умовивід відрізняється від поняття і судження як форм мислення? Наведіть приклади умовиводу.
- •81. У чому полягають та як проявляються соціальна та виховна функції мистецтва?
- •82. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із наукою.
- •83. Подайте основні філософсько-світоглядні ідеї в.Вернадського та поясніть їх значення.
- •84. Які елементи складають структуру умовиводу? Наведіть відповідні приклади.
- •85. Охарактеризуйте специфіку основних видів мистецтва. Які з них приваблюють вас найбільше і чому?
- •86. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із політикою.
- •87. Поясніть, якими трьома потоками розвивалась українська філософія після 20-х років xXст.
- •88. Що таке дедуктивне умовиведення? Охарактеризуйте його сутність і механізм, наведіть приклади.
- •89. Поясніть, чим відрізняється моральний кодекс від етикету.
- •90. Назвіть основні культові дії мусульман, що приписуються їм як обов‘язкові для виконання.
- •91. Охарактеризуйте вихідні філософські ідеї д. Донцова.
- •92. У чому полягає відмінність між доведенням та обгрунтуванням? Наведіть приклади.
- •93. Розкрийте сутність проблеми морального вибору. Як пов‘язані між собою моральний вибір та моральний вчинок?
- •94. Окресліть основні аспекти взаємин між релігією та мораллю. Чим світська мораль відрізняється від релігійної?
- •95. Які загальні особливості української філософії виділяв Чижевський?
- •96. Перерахуйте і подайте короткі характеристики основним видам мистецтва.
- •97. Розкрийте зміст поняття «моральний обов‘язок». Яку роль він відіграє у людський стосунках?
- •98. Окресліть найбільш характерні культові діїї буддистів, поясніть їх значення.
- •99. Окресліть особливості виникнення філософії в Україні.
- •100. Розкрийте сутність логічного спростування, поясніть його функції, наведіть приклади.
- •101. У чому полягає відмінність між моральним обов‘язком та моральним мотивом? Наведіть приклади.
- •102. Які нетрадиційні релігійні культи ви знаєте? Поясніть причини їх виникнення.
- •103. Охарактеризуйте в загальному плані особливості розвитку української філософії радянських часів.
- •104. Назвіть та охарактеризуйте способи спростувань. Поясніть їх логічну сутність.
- •105. Розкрийте співвідношення етики та етикету.
- •106. Які християнські конфесії поширені в сучасній Україні? Якими є їх взаємини?
- •107. Кого із сучасних українських філософів ви можете назвати? Охарактеризуйте їх їдеї або філософську позицію.
- •108. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди сучасних логік.
- •109. У чому полягає відмінність християнської моралі від загальнолюдської? Охарактеризуйте особливості християнської моралі.
- •111. Поясніть основні аспекти у співвідношеннях світової філософії та національних філософій.
- •112. Охарактеризуйте основні правила доведення тези, наведіть приклади.
- •113. Поясніть відмінності кінематографа від інших видів мистецтва. Що таке синтетичні мистецтва?
- •114. Охарактеризуйте ставлення сучасного християнства до соціальних проблем людства.
- •115. Окресліть вихідні філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •116. Поясніть як відбувається спростування аргументів і демонстрації, наведіть приклади.
- •117. Охарактеризуйте предмет і завдання естетики.
- •118. Що ви знаєте про християнські чернечі ордени? Наведіть конкретні дані про ті з них, які вам відомі.
- •119. Окресліть значення Києво-Могилянської академії в розвитку духовної культури України. Коли і як вона була створена? Коли припинила своє існування?
66. Подайте основні історичні віхи виникнення та утвердження ісламу.
Іслам –наймолодша світова релігія. За даними всесвітньої ісламської ліги 1980р. в різних країнах налічувалось понад 800 мільйонів послідовників ісламу. Мусульмани живуть більш як у 120 країнах світу. В 35 країнах вони становлять 95 – 99% населення, в 13 державах – впливову меншість, а у 28 країнах – іслам є державною релігією (Іран, Пакистан, Мавританія). Термін “іслам” у перекладі з арабської означає “покірність”, а того хто прийняв релігію називають відданими (з арабської - мусульманином). Звідси друга назва цієї релігії: мусульманство. У Європі її називають ще й “магометанство” (від зміненого імені Мухамед - Магомет). Іслам виник в Аравії в VII столітті н.е. Походження його ясне, ніж походження християнства, буддизму. За мусульманської традицією засновником ісламу був пророк Муха мед, араб, який жив у Меці. Аравія була здавна населена семетичними племенами, предками теперішніх арабів. Частина їх жила в оазисах і містах, займаючись землеробством, ремеслом, торгівлею, частина кочувала в степах і пустелях, розводячи верблюдів, вівців, кіз коней. Аравія була економічно і культурно зв‘язана із сусідніми країнами – Месопотамією, Сирією, Палестиною, Єгиптом, Ефіопією. Торговельні шляхи між цими країнами йшли через Аравію. Один з важливих вузлів перетину торговельних доріг був в Мекканському оазисі, близько узбережжя Червоного моря. Родоплемінна знать, яка проживала тут, писемні колоти (кулоти) знаходила багато вигод із торгівлі. В Меці утворився релігійний центр всіх арабів: в особливому святилищі Краба були зібрані священні зображення і культові предмети арабських племен. Були в Аравії і поселення іноземців, в основному іудейської і християнської общини. Люди різних мов і релігій спілкувались між собою, віддавали їх впливом один на одного. В VІ ст. В Аравії почався занепад караванної торгівлі так як торгівельні шляхи перемістились на схід, в Іран. Це порушило економічну рівновагу, яка трималась роками. Кочівники, які втратили досвід від караванного руху, почали схилятись до осілого способу життя, переходили до землеробства. Зросла в потреба в землі, посилились сутички між племенами. Стала необхідність в об‘єднанні. Виник рух за знищення писемних кулотів. Такі були історичні передумови для виникнення ісламу. В Аравії іслам поширився на сусідні країни. Як і будь-яка релігія, іслам має ряд течій, найпоширенішими з яких є сунітська та шиїтська, що відрізняються одна від одної деякими догматами і обрядами. Основні визначення ісламу викладені у “святій” книзі мусульман – Корані (у перекладі з арабської “Коран” означає “читання”). Написаний він у ХХ ст.., але протягом часу в нього вносились доповнення і зміни. Коран розділено на 114 глав. Вони розміщені в хаосі, просто за розмірами: більш довгі ближче до початку, більш короткі – до кінця. Сури мекканські (більш ранні) і медінсоні (більш пізні)пермішані. Одне і теж повторюється багато, нібито в різних сурах.
67. Окресліть роль п. Юркевича в розвитку української філософії XIX ст.
Як філософ П. Юркевич відрізнявся глибоким знанням історії філософії, новітніх для того часу течій і напрямів філософської думки. Він був переконаний у тому, що розвиток філософської думки, як і саме життя, досить різноманітне і його важко підвести під мірки яких-небудь визнаних ідей, теорій, думок. На формування поглядів П. Юркевича найбільший вплив мали філософія Платона і Канта, яких він вважав фундаторами західноєвропейської філософської думки в її сучасному стані і майбутньому розвитку. Відповідно до цього він виділяв дві епохи в розвитку філософії, з яких перша відкривається Платоном, друга — Кантом. Водночас при всій своїй орієнтації на вчення Платона і Канта П. Юркевич осмислював їх в нових ракурсах, незвичних для того часу, з виходом на філософію майбутнього, де істина кантівського вчення про досвід можлива тільки внаслідок істин платонівського вчення про розум. П. Юркевич не сприймав скептицизму Канта, протиставлення сутності і явища, теоретичного і практичного розуму. Як і інших мислителів, Канта П. Юркевич сприймав критично. Так, на його думку, різниця між явищем і річчю в собі не метафізична, як це думав Кант, а гносеологічна, тобто поняття сутності і явища означають різні ступені досконалості нашого знання і розуму. Реальність світу у П. Юркевича не викликає сумніву. Світ не має ні початку, ні кінця, підлягає нашому розуму як процес іманентного саморуху, в якому матерія переходить у форму, можливість — у дійсність і таким чином витворює істоти природи не за родовою, а за їх конкретною сутністю. Світ постає як система життєвих явищ, повних красоти і значущості, єдності матеріального та ідеального, що знаходить свій відбиток в абсолюті. При розгляді моральних проблем П. Юркевич звертається до морального вчення Канта. Юркевича і Канта об'єднує моралізм. Усвідомивши внутрішню сутність етики морального обов'язку, він спрямовує свою увагу на поєднання зусиль релігійної та класичної філософії у вирішенні питання про пошук людиною моральності у внутрішньому та зовнішньому світі. Відповідно до поглядів П. Юркевича центром будь-якого духовного життя є серце, яке постає глибинною основою людської природи і морально-духовним джерелом діяльності душі. У переживаннях, відчуттях, реакціях, що складають життя людини і її серця, відбивається індивідуальна особистість, де розум тільки вершина, а не корінь духовного життя людини. Із серця починає і зароджується рішучість людини на ті чи інші поступки, в ньому виникає багатоманітність намірів і бажань; воно є сідалом волі і бажань (хотінь). Серце постає носієм тілесних сил людини, пізнавальних дій душі, центром багатоманітних душевних чуттів, турбот, пристрастей, морального життя загалом. Навіть знання виникають у результаті діяльності душі, завжди пов'язані з цілісним настроєм, духовно-моральним прагненням. Тільки проникнувши в серце, знання може бути засвоєне. Світ існує і відкривається насамперед для глибини серця і звідси уже йде до мислення. Щодо завдань, які розв'язує мислення, то вони приходять у світ своєю істинною основою не із впливів зовнішніх, а з вільного серця П. Юркевич, виходячи з принципів християнської моралі, виступав проти класової боротьби, зазначаючи, що все людство має протистояти силам, ворожим суспільству. Умовою християнського співжиття вважав мир з ближніми, який вимагає, щоб людина була в мирі сама з собою, мала внутрішній мир, який досягається самоволодінням, торжеством над своїми пристрастями, прислуховуванням до голосу своєї совісті.