- •2. Порівняйте специфічні особливості мистецтва бароко в Лівобережній Україні та на західноукраїнських землях.
- •3. Охарактеризуйте своєрідність українського бароко.
- •4.Український літературний модерн
- •5. Охарактеризуйте діяльність гетьмана Павла Скоропадського у сфері розвитку української культури.
- •7. Охарактеризуйте украї́нський архітекту́рний модерн
- •8.Літературна та просвітницька діяльність "Руськоъ трійці"
- •9.Проаналізуйте розвиток українського образотворчого мистецтва доби бароко
- •10. Соціалістичний реалізм і його наслідки для української культури
- •11. Що Вам відомо про меценатську діяльність гетьмана 1. Мазепи в галузі української культури?
- •12. Як проявився класицизм в архітектурі та образотворчому мистецтві України?
- •13. Охарактеризуйте діяльність київської «Громади»
- •14. Що Вам відомо про національно-культурний рух у Галичині в другій половині XIX ст.
- •15. Охарактеризуйте регіональні варіанти розвитку барокового мистецтва в Україні.
- •16. Охарактеризуйте розвиток українського кіномистецтва у 60-80-х рр. XX століття.
- •17.Охарактеризуйте провідні художні напрями української культури другої половини 18-19ст.
- •19.Охарактеризуйте розвиток класицизму в українській культурі.
- •20. Що вам відомо про національно-культурний рух шістдесятників?
- •21. Визначити характерні риси бароко в українській архітектурі.
- •22. Охарактеризуйте романтизм як напрямок української культури хіх ст..
- •23. Особливості розвитку українського образотворчого мистецтва другої половини хуіі-хуііі столітть.
- •24. Розвиток реалізму в укр. Культурі
- •25. Заходи, які здійснив російський царизм стосовно нищення здобутків української культури протягом хуііі-хіх століть.
- •26. Що Вам відомо про культурно-національну діяльність Галийько-Руської матиці.?
- •27. Проаналізуйте розвиток романтизму в історії української культури.
- •28. Чим постмодернізм відрізняється від модернізму?
- •29. - Проаналізуйте розвиток українського музичного мистецтва у другій половині 19 ст.
- •30. Національна культура часів незалежності: здобутки та проблеми.
- •31. Модернізм в укр.Образотв.Мистецтві
- •32. Охарактеризуйте значення руху шістдесятників в національно-культурному житті України.
- •33. Внесок гетьмана Мазепи в розбудову укр.Культури Гетьманщини.
- •34. - Охарактеризуйте розвиток української культури в діаспорі у післявоєнний період.
- •35.Проаналізуйте розвиток українського театру кін.Хіх-поч.Хх ст.
- •36. Охарактеризуйте розвиток української культури у 1917-1921 рр.
- •38.Проаналізуйте культурні процеси в Радянській Україні 20х років 20 ст.
- •39. Український бароковий театр.
- •40. Охарактеризуйте т.Г. Шевченка як митця та громадського діяча.
19.Охарактеризуйте розвиток класицизму в українській культурі.
Класицизм в Україні, на відміну від інших національних літератур, народився та існував без боротьби з барок-ковою літературою. У другій половині XVIII століття, коли Україна стає російською провінцією і втрачає національні літературні й культурні центри (зокрема Київську Академію), барокко зникає саме собою. Український класицизм, незважаючи на свій не вельми різноманітний прояв, знаменує собою перехід до єдиної літературної мови. Деякі тенденції класицизму знайшли свій вияв у трагікомедії «Володимир» Феофана Прокоповича, поезії Івана Некрашевича, шкільних «піїтиках» XVIII ст., поемі «Енеїда» Івана Котляревського, травестійній оді «Пісні Гараська» Петра Гулака-Артемовського, оповіданнях Григорія Квітки-Основ'яненка та ін. Шедевром українського класицизму стає героїко-комічна поема Івана Котляревського «Енеїда» — твір бурлескний і травестійний. Поширюється також травестійна ода (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський) і байка (П. Білецький-Носенко, П. Писаревський, С. Рудиковський). «Низькі» класицистичні жанри превалюють і в драматургії («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка), а в доробку Г. Квітки-Основ'яненка розвивається нетипова для літератури класицизму проза. Архітектуракласицизму в Україні розповсюджується від 70-х рр ХУІІІ ст. Зразками є храми (Спасо-Преображенський собор у Новгороді –Сіверському, дзвіниця Успенського собору в Харкові), палаци козацької старшини (Палац К. Розумовського в Батурині, Почепі, Яготині, Глухові, палац Завадовського в Ляличах, палац і церква Кочубеїв у Диканьці), будівля Київського університету. Розповсюджується на початку ХІХ ст. класицистичний стиль ампір – монументальні форми римського взірця – Контрактовий дім, театр в Одесі, собор Різдва на Подолі. В класицистичному стилі побудована Набережно-Микільськацерква на Подолі, ротонда фонтану “Самсон”, багато будівель ХУІІІ-ХІХ ст. Львова, Чернівців, інших українських міст.
Скульптура класицизму представлена в пам’ятнику Ришельє в Одесі та надгробку К. Розумовському в Батурині (І. Мартос). У Львові класицистичні зразки представлені у надгробках Личаківського цвинтаря роботами Б. Торвальдсена (надгробок Борковської). Автором чотирьох фонтанів на площі Ринок є австрієць Г. Вітвер, представник віденського класицизму.
Живопис українського класицизму представляють А. Лосенко, В. Боровиковський. Д. Левицький, пізніше І. Сошенко, на заході – І. Барановський, Л. Долинський (автор “Пророків” у соборі св. Юра).
Український класицизм залишив високі зразки в музиці, яка будучи українською за своїм духом, служила інтересам російської імперії. Серед найяскравіших композиторів Максим Березовський, Артем Ведель і особливо Дмитро Бортнянський. Вони створили і розвинули новий жанр духовного хорового циклічного концерту.
20. Що вам відомо про національно-культурний рух шістдесятників?
Шістдеся́тники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).
У політиці 1960—1970-х років 20 століття «шістдесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму (політичні в'язні та «в'язні совісті», дисиденти). З початком політики «Перебудови» та «Гласності» (друга половина 1980-х — початок 1990-х рр.) «шістдесятниками» стали називати також представників нової генерації комуністичної еліти, чий світогляд сформувався в кінці 1950-х — на початку 1960-х років і що прийшла до влади.
Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.
Основу руху шістдесятників склали письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, В.Дрозд, Гр.Тютюнник, Б.Олійник, В.Дончик, Василь Симоненко, Микола Холодний, Ліна Костенко, В. Шевчук, Є. Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Чичибабін, літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші. Шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими.
Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури. Організовані у 1960 р. Клуб творчої молоді в Києві та в 1962 р. клуб «Пролісок» у Львові стали справжніми осередками альтернативної національної культури. Шістдесятники відновили традиції класичної дореволюційної інтелігенції, якій були притаманні прагнення до духовної незалежності, політична відчуженість, ідеали громадянського суспільства та служіння народові.