1.3 Топографо-геодезична вивченість ділянки робіт.

На дану ділянку робіт є топографічна карта масштабу 1 : 2000 видана у 1990 р. (зі зйомкою 1980 р.). На карті система координат 1942 р., система висот Балтійська .

Схилення на 1981 р. східне 6˚21´ (1 – 03). Середнє зближення меридіанів західне 2˚22´ (0 – 39). При прикладанні бусолі ( компаса ) до вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки східне 8˚34´ (1 – 42) . Річна зміна схилення східна 0˚02´ (0 – 01). Поправка в дирекцій ній кут при переході до магнітного азимуту мінус (1 – 42).

На даній ділянці робіт знаходиться два пункти Державної геодезичної мережі, з висотою 145,89 і 159,67 м, та репери з відомими висотами Rp12 - 146,5 і Rp79 – 160,2.

2. Проект планової основи на ділянку робіт.

2.1 Загальна характеристика планових мереж

Для забезпечення опорними пунктами на території України створена АГМ. Її складають для планової опори - тріангуляція, трилатерація і полігонометрія , для висотної - нівелірна мережа.

Державна геодезична мережа є головною геодезичною основою топографічного знімання всіх масштабів та повинна задовольняти вимоги народного господарства та оборони країни при рішенні інженерно - технічних задач. Вона створюється методами тріангуляції, полігонометрії і трилатерації та їх комбінацій. В кожному районі побудова мережі має виконуватись таким методом, який при рівних умовах дає найбільш економічний ефект.

Геодезична основа великомасштабних знімань будується у відповідності з «Головним положенням про державну геодезичну мережу» та класифікацію геодезичної мережі, інструкціями та керівництвом ГУГіК.

У відповідності із прийнятою класифікацією геодезичні мережі поділяються на:

• Державні геодезичні мережі;

• Геодезичні мережі згущення;

• Геодезична знімальна основа.

Державна геодезична мережа складається з:

• Мереж тріангуляцій, полігонометрії та трилатерації 1, 2, 3, 4 класів, які відрізняються точністю вимірів кутів і ліній, а також довжинами сторін та порядком розвитку.

• Нівелювання І, II, III, IV класів.

В залежності від умов місцевості та економічної доцільності приймається той чи інший метод створення геодезичної мережі.

До геодезичних мереж згущення відносять мережі, які прокладають для основи топографічних зйомок масштабів 1:10000 -1:5000 та інженерно геодезичних робіт.

Геодезичні мережі згущення діляться на:

• Мережі тріангуляції першого і другого розрядів;

• Мережі полігонометрії першого і другого розрядів;

• Технічне нівелювання.

Знімальні мережі є безпосередньо основою знімання всіх масштабів та різних геодезичних робіт. До них відносяться:

• планові, які прокладаються у вигляді теодолітних ходів, тахеометричних та мензульних ходів;

• геометричні мережі або різноманітні засічки, окремі пункти;

• точки фотограмметричного згущення.

Державна мережа першого класу будується у вигляді полігонів, периметром до 800 км, які створюються тріангуляційними чи полігонометричними ланками, довжиною 200 км, розташованих в напрямках меридіанів та паралелей. Ланка тріангуляції першого класу створюється з трикутників, по формі близьких до рівносторонніх, з кутами не менше 40°. На кінцях ланок виконують виміри базисних сторін та виконують комплекс геодезичних, астрономічних та гравіметричних вимірів та визначень.

Геодезичні мережі другого класу будують у вигляді щільних мереж трикутників з кутами більше 20° і довжинами сторін 7-20 км. Трикутники заповнюють полігони першого класу. Базисні сторони розташовують рівномірно приблизно через 25 трикутників.

Згущення геодезичних пунктів в мережах першого і другого класів до необхідної точності здійснюють шляхом розвитку в них мереж третього і четвертого класу. Вони будуються у вигляді систем щільних трикутників, які встановлені в мережі вищих класів. Кути в трикутниках допускаються більше 20°, довжини сторін в мережах третього класу 5-7 км, четвертого класу -2-5 км.

Геодезичні кути вимірюють з точністю:

• 0.8" - перший клас;

• 1.0" - другий клас;

• 1.5" - третій клас;

• 2.0" - четвертий клас.

Полігонометрія є більш ефективною, тому що потрібна видимість тільки по двох напрямках. При побудові мереж методами полігонометрії третього і четвертого класу визначення пунктів проводиться прокладанням ходів або систем ходів, які опираються на пункти вищого класу. Горизонтальні кути вимірюють з середньою квадратичною помилкою: 1.5" для третього класу і 2.0" для четвертого класу. СКП виміру сторін не повинні перевищувати 1:200000 і 1:150000 для третього і четвертого класу відповідно (табл. 1).

Таблиця 1- Вимоги до полігонометричний ходів.

№п/п	Показники	Полігонометрія
		4кл.	1р.	2р.
1	Гранична довжина ходу, км: а) який спирається на 2 вихідні пункти; б) між вихідним пунктом і вузловою точкою; в) між двома вузловими точками;	14,0 9,0 7,0	7,0 5,0 4,0	4,0 3,0 2,0
2	Граничний периметр полігона, км	40	20	12
3	Довжина сторін, км: а) найбільша; б) найменша; в) середня;	3,0 0,25 0,50	0.80 0,12 0.30	0,50 0,08 0,20
4	Кількість сторін в ході, мм.	15	15	15
5	Гранична відносна помилка ходу	1:25000	1:10000	1:3000
6	Середня квадратична помилка вимірювання кута, розрахована за нев’язками в ходах або полігонах.	3̎	5̎	10̎
7	Гранична кутова нев’язка в ході або полігоні з кількістю кутів n	5√n	10√n	20√n
8	Середня квадратична похибка вимірювання сторони,см а) до 500м. б) до 1000м. в) понад 1000м.	1 2 1:40000	1 2 -	1 - -