2.3. Огляд існуючих картографічних матеріалів на об’єкт дослідження

Для створення ситуаційного плану Брестської фортеці використовувалися вже існуючі матеріали.

Описова інформація отримана здебільшого з книг про тодішні події, що відбувалися на території міста Брест. Наприклад, довідник авторів Шамякін І.П. та Бохан Н.К. «Брест. Енциклопедичний довідник» [13] розрахований на широке коло читачів. У ньому висвітлюються найважливіші події життя історичного минулого міста. Довідник складається з оглядового тематичного нарису та статей про конкретні події, явища, об’єкти міста. У нарисі подані загальні відомості про природні умови Бреста, населення, архітектуру міста. Також основним джерелом описової інформацію став офіційний сайт Державної установи «Меморіальний комплекс «Брестська фортеця – герой»». Де докладно описано як саме відбувалося будівництво та реконструкція фортеці.

Як показав аналіз останніх досліджень та публікацій у Білорусії широко розповсюдженні тематичні карти на територію Брестської фортеці. Також у мережі Інтернет доступно багато відсканованих зображень та карт-схем на паперовій основі.

У мережі Інтернет на різних ресурсах доступні карти найдавніших часів.. На рис. 2.1 приведений приклад однієї з таких карт, нажаль дату карти встановити не вдалося.

Рис. 2.1. Одна з найстаріших карт Брестської фортеці

Проаналізувавши зображення карти можна зробити висновок, що на ній зображено фортецю. Нажаль фрагмент карти є стиснутим, тому написи не читаються.

Також є доступна карта розташування фортів, які були зведені навколо фортеці для додаткової оборони (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Карта розташування фортів фортеці

Майже всі форти зараз знаходяться в межах міста, декілька з них на території Польщі. Аналізуючи даний фрагмент зрозуміло, що Брестська фортеця була унікальним та важливим воєнним об’єктом.

Рис. 2.3. Карта Брестської фортеці 1831 р.

Карта, зображена на рис. 2.3, датована 1831 роком. Вона є більш інформативною, оскільки добре видно та можна прочитати назви всіх частин укріплень. Вперше ця карта була оприлюднена 1 січня 1914 року, нажаль автора встановити не вдалося.

Рис. 2.4. Карта-схема Брестської фортеці 1941 р.

Карта-схема на рис. 2.4 датується червнем – липнем 1941 року. Це схема бойових дій під час оборони Брестської фортеці.

Найбільш детальним є макет Брестської фортеці 1941 року. На ньому добре видно територію фортеці, розташування всіх споруд на території фортеці (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Макет Брестської фортеці 1941 р.

Проаналізувавши різночасові карти, які вдалося зібрати, можна побачити як змінився об’єкт досліджень протягом багатьох років. Краще уявити як саме були побудовані оборонні форти фортеці та який вигляд вони мали в передвоєнний час.

Розділ 3. Експериментальні дослідження

3.1. Аналіз вхідних архівних та сучасних даних дистанційного зондування землі для створення ситуаційного плану «Брестська фортеця»

Для експериментальних робіт використовувалися дані дистанційного зондування землі.

Дистанційне зондування – це спостереження поверхні Землі авіаційними та космічними засобами, які оснащені різноманітними видами знімальної апаратури [14].

Вхідними даними для створення ситуаційного плану Брестської фортеці є: архівний знімок Брестської фортеці (рис. 3.1 а), який був отриманий 21 червня 1942 року, та сучасний знімок отриманий з супутника GeoEye-1 (див. рис. 3.1 б).

а) б)

Рис. 3.1. Вхідні дані дистанційного зондування

а) Архівний аерознімок Брестської фортеці отриманий у 1942 році;

б) Сучасний космічний знімок 2012 року

Архівний знімок отриманий з літака люфтваффе. Масштаб знімання 1:8000, а висота знімання становить 6000 м. Даний знімок має досить хорошу якість як на той час. На ньому досить чітко можна побачити всі компоненти фортеці.

Для відображення ситуації сучасної території Брестської фортеці станом на 2012 рік використано космічний знімок отриманий з супутника GeoEye-1.

Космічний супутник GeoEye-1 був запущений 6 вересня 2008 року. Його власником є однойменна компанія США. Супутник був виведений на полярну сонячно-синхронну орбіту висотою 684 км, що забезпечує його проходження над будь-яким районом Землі кожних 1 – 3 дні ( у залежності від широти). Супутник GeoEye-1 має просторове розширення 41 см у панхроматичному та 1,65 м у мультиспектральному режимі. У таблиці 3.1 приведені його технічні характеристики [15]:

Таблиця 3.1

Основні характеристики супутника GeoEye-1

Дата запуску 6 вересня 2008 року
Режими	Панхроматичний	Мультиспектральний
Спектральний діапазон	450 – 900 нм	Голубий: 450 – 520 нм Зелений: 520 – 600 нм Червоний: 625 – 695 нм Ближній ІЧ: 760 – 900 нм
Просторове розширення в надирі	41 см	1,65 м
Максимальне відхилення від надира	60 ˚
Ширина полоси знімання	15,2 км
Точність геопозиціювання	СЕ90 mono = 2,5 м CE90 stereo = 2 м LE90 stereo = 3 м
Радіометричне розширення	11 біт на піксел
Формат файлів	GeoTIFF
Обробка	Радіометрична, сенсорна та геометрична корекція, приведення до картографічної проекції

Продовження таблиці 3.1

Періодичність зйомки	1 – 3 дні ( у залежності від широти області зйомки)
Можливість отримання стереопари	Так, з одного витка