3. Визначення ціни капіталу
Капітал, як і інші фактори виробництва, має вартість, яка формує рівень операційних і інвестиційних витрат.
Виступаючи носієм економічних характеристик, капітал в першу чергу є об’єктом економічного управління як на мікро-, так і на макрорівні.
Серед теоретичних основ управління формуванням капіталу однією з базових є теорія його структури. Це пов’язано з тим, що теоретична концепція структури капіталу формує підґрунтя для вибору низки стратегічних напрямків фінансового розвитку підприємства, що забезпечують зростання його ринкової вартості. Отже, ця теорія має достатньо широку сферу практичного застосування.
На сучасному етапі значна кількість економістів дотримуються думки, що в понятті ”структура капіталу” необхідно розглядати всі види як власного, так і позичкового капіталу підприємства.
При цьому в складі власного капіталу слід розглядати не лише первинно інвестований обсяг (акціонерний, пайовий капітал, який бере участь у формуванні статутного фонду підприємства), а й частку у вигляді певних резервів та фондів, що створена в діяльності підприємства, та нерозподілений прибуток. Виходячи з цього, позичковий капітал необхідно розглядати за формами використання з урахуванням фінансового лізингу, товарного кредиту, кредиторської заборгованості та ін. Таке трактування поняття “структура капіталу” дозволяє суттєво поширити сферу практичного застосування даної теоретичної концепції в фінансовій діяльності підприємства, оскільки:
- ефективністю дозволяє дослідити особливості і розробити відповідні рекомендації для підприємств з обмеженими можливостями фінансування на ринку довгострокового капіталу;
- надає можливості пов’язати структуру капіталу з використання активів, які фінансуються за рахунок різних його складових.
З урахуванням розглянутих положень поняття “структура капіталу” має таке визначення: “структура капіталу - це співвідношення всіх форм власних і запозичених грошових коштів, що використовуються підприємством з метою фінансування активів.” Структура капіталу відіграє провідну роль у формуванні ринкової вартості підприємства. Цей зв’язок опосередковується показником середньозваженої вартості капіталу. Тому концепцію структури капіталу доцільно досліджувати разом з концепцією вартості капіталу та концепцією ринкової вартості підприємства[4, c. 217].
Вартість капіталу – це є його ціна, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел.
Вартість капіталу виражається у виді відсоткової ставки (або частки одиниці) від суми капіталу, вкладеного в який-небудь бізнес, яку варто заплатити інвесторові протягом року за використання його капіталу. Інвестором може бути кредитор, власник (акціонер) підприємства або саме підприємство. В останньому випадку підприємство інвестує власний капітал, що утворився за період, що передує новим капітальним вкладенням і отже належить власникам підприємства. У будь-якому випадку за використання капіталу треба платити і мірою цього платежу виступає вартість капіталу.
Звичайно вважається, що вартість капіталу - це альтернативна вартість, інакше кажучи доход, що очікують одержати інвестори від альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінній величині ризику. Справді, якщо компанія хоче дістати кошти, то вона повинна забезпечити доход на них, який як мінімум дорівнює величині доходу, що можуть принести інвесторам альтернативні можливості вкладення капіталу.
Основна область застосування вартості капіталу - оцінка економічної ефективності інвестицій. Ставка дисконту, що використовується в методах оцінки ефективності інвестицій, тобто за допомогою якої всі грошові потоки, що з'являються в процесі інвестиційного проекту приводяться до дійсного моменту часу, - це і є вартість капіталу, що вкладається в підприємство. Чому саме вартість капіталу служить ставкою дисконтування? Нагадаємо, що ставка дисконту - це процентна ставка віддачі, що підприємство припускає одержати на зароблені в процесі реалізації проекту гроші. Оскільки проект розвертається протягом декількох майбутніх років, підприємство не має твердої впевненості в тім, що воно знайде ефективний спосіб вкладення зароблених грошей. Але воно може вкласти ці гроші у свій власний бізнес і одержати віддачу, як мінімум рівну вартості капіталу. Таким чином, вартість капіталу підприємства - це мінімальна норма прибутковості при вкладенні зароблених у ході реалізації проекту грошей [10, c. 127-129].
На вартість капіталу впливають наступні фактори:
рівень прибутковості інших інвестицій,
рівень ризику даного капітального вкладення,
джерела фінансування.
Існують різні форми вартості капіталу: вартість власного капіталу, вартість додатково залученого капіталу, вартість позикового капіталу у вигляді банківських кредитів, вартість фінансового лізингу, вартість позикового капіталу, який залучається за рахунок емісії облігацій, вартість товарного кредиту, вартість внутрішньої кредиторської заборгованості, середньозважена ціна капіталу.
Як приклад можна привести розрахунок середньозваженої ціни капіталу підприємства (таблиця 1).
Таблиця 1. Розрахунок середньозваженої ціни капіталу
|
Джерело капіталу |
Питома вага, % |
Ціна, коп. | ||
|
Минулий рік |
Звітний рік |
Минулий рік |
Звітний рік | |
|
Власний капітал |
55,0 |
52,0 |
10 |
9,74 |
|
Довгострокові кредити |
12,0 |
10,0 |
30,5 |
30,0 |
|
Короткострокові кредити |
20,0 |
18,0 |
28,0 |
26,6 |
|
Товарні кредити |
10,0 |
12,0 |
24,5 |
25,0 |
|
Векселі до оплати |
1,0 |
1,2 |
26,0 |
28,0 |
|
Безвідсоткові ресурси |
2,0 |
6,8 |
- |
- |
|
Усього |
100,0 |
100,0 |
- |
- |
|
Середньозважена ціна сукупного капіталу |
- |
- |
17,47 |
16,19 |
Вартість власного капіталу підприємства в звітному періоді визначається наступним чином:
Сума чистого прибутку, виплачена
його власникам в звітному періоді
Ц
ск=
х 100
Середня сума власного капіталу
в звітному періоді
Для визначення вартості додатково залученого капіталу за рахунок емісії акцій використовується наступний розрахунок:
Сума сплачених дивидендів по акціях
Ц
ск=
х 100
Сума акціонерного капіталу
Вартість позикового капіталу у вигляді банківських кредитів (Цкр) підраховується наступним чином:
Сплачені відсотки за кредит
Ц
кр=
Кошти, мобілізовані за допомогою кредиту
Оцінка вартості капіталу повинна бути завершена аналізом граничної ефективності капіталу, яка визначається відношенням приросту рівню рентабельності інвестованого капіталу до приросту середньозваженої собівартості капіталу [5, c. 140-142].