Висновки
Отже, філософія є
насамперед концептуальним вираженням
світоглядних проблем. Як особлива сфера
духовної культури, вона не зводиться
до інших подібних сфер та напрямів, а
доповнює і розвиває їх. Використовуючи
такий специфічний вид мислення, як
світоглядна рефлексія, філософія шукає
відповіді на смислотворчі проблеми
людського буття. Філософське знання
розкриває реальний та духовний світ
людини в їхньому взаємозв'язку та
розвитку, має вільний, критичний,
проблемний і творчий характер.
Отже, філософія
на сьогодні є розвиненою та розгалуженою
сферою знання; щоб виконати завдання
людського світоорієнтування, вона
повинна включати у свій зміст цілий
комплекс наук про основні, найважливіші
сфери людського життя.
Розглядаючи
історичні корені філософії, ми вже дали
її найперші та найпростіші визначення,
проте на сьогодні не існує якогось
єдиного та загальноприйнятого розуміння
та визначення предмету філософії. Цей
факт має свої виправдані підстави: якщо
у філософії йдеться про пошуки найперших
людських життєвих орієнтирів, якщо
філософія намагається водночас розробляти
виправдані засоби для їх винайдення,
то її предмет набуває майже безмежних
виявлень. У найпростішому варіанті
філософія могла би виконати своє
суспільно-історичне призначення тоді,
коли вона змогла би співставити між
собою світ, з одного боку, та людину, з
іншого боку, окреслити їх основні можливі
виявлення і на цій основі сказати людині,
що вона є і що їй належить робити у цьому
житті та у цьому світі. Проте як світ,
так, тим більше, і людина постають
незавершеними і майже безмежними у
своїх характеристиках, діях та проявах.
Через це і філософія постає багато в
чому незавершеною, або, як кажуть у
науці, "відкритою системою знання".
11
