Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
варіанти.docx
Скачиваний:
62
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
126.11 Кб
Скачать

2 варіант

Користування землями сг призначення.

Земельний Кодекс передбачає 2 види користування землями:

  • право постійного користування землею;

  • право оренди землі.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. В постійне користування земельні ділянки надаються:а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Види оренди землі: - довгострокова (до 50 років); - не менше 7 р.; - не менше 30

Сільськогосподарська кооперація – це вид підприємницької діяльності, який полягає у обєданні ресурсів(фізичних, розумових та матеріальних) для досягнення спільної мети.

Учасники осг – це особи, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізаціїї її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому й числі у сфері сільського зеленого туризму.

Земельні обов’язки товаровиробників

 а) забезпечення оптимального водного режиму ґрунтів. 

 б) забезпечення належного сольового режиму грунтів, для чого необхідно здійснювати захист земель від вторинного засолення. 

в) забезпечення такого живильного режиму грунтів, за якого родючість не тільки не зменшувалася б, незважаючи на винесення живильних речовин із врожаєм, а збільшувалася б.

г) забезпечення належного культурно-технічного стану грунтів, ведення боротьби із заростанням земель чагарником, дрібноліссям, бур'янистою рослинністю, для чого кожен землекористувач наділений правами провадити у встановленому порядку культурно-технічні роботи на своїй ділянці;

д) забезпечення належної екологічної обстановки на земельній ділянці, не допускаючи її погіршення.

Відмінність

Фг

1.) Майно цих осіб належить на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Майно селянського (фермерського) господарства перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності. 2.)Володіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами селянського (фермерського) господарства за взаємною домовленістю. Селянське (фермерське) господарство має право при-дбавати, брати в тимчасове користування майно у підприємств, установ, організацій та в інших фермерських господарств і громадян. 3.)Майнові відносини селянського (фермерського) господарства регулюються цивільним законодавством. Майнові спори між членами селянського (фермерського) господарства вирішуються судом.

Осг

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства.

Звернення стягнення на майно члена осг допускається лише на підставі рішення суду.

Громадяни мають право передавати майно в тимчасове користування і відчужувати його іншим громадянам, юридичним особам, державі.

Право приватної власності також може бути передане у спадщину громадянам, юридичним особам, державі.

Майнові відносини в особистому селянському господарстві засновуються на підставі Закону «Про власність», Сімейного кодексу України, шлюбного контракту та інших правових актів.

Основою майнових відносин є право приватної власності громадянина.

Для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку,

встановленому законом.

3 варіант

Методи

  • Поєднання державного керівництва з розвитком самостійності і виробничої ініціативності с/г підприємств і обєднань;

  • Поєднання централізованої та локальної правотворчості;

  • Дозвіл, припис, заборона;

  • Дозвіл, припис, заборона, примус, рекомендація;

  • Дозвіл, рекомендація;

  • Змішаний приватно-публічний метод правового регулювання.

методи диспозитивного впливу на поведінку цих суб'єктів, тобто надання їм можливості вільно й самостійно регулювати свої взаємовідносиниу встановлених межах.

метод юридичної рівності сторін у майнових аграрних відносинах. Це не зменшує ролі держави в за­безпеченні гарантованості прав аграрних суб'єктів і надання їм державної допомоги в складних природних умовах господарю­вання.

метод локальної правотворчості. Іноді це означає не так зменшення централізованого правового регулювання, як наявність прогалин в аграрному зако­нодавстві (наприклад, стосовно регламентації земельних відносин у сільськогосподарських кооперативах).

Метод поєднання імперативних і рекомендаційних норм у сучасних аграрних відносинах має правомірну тенденцію до посилення еле­ментів рекомендаційності в їх регламентації.

Отже, характерною ознакою сучасної методології аграрного права України є поєднання державного правового регулювання аг­рарного сектора економіки з господарською самостійністю аграр­них суб'єктів