29. Повне і неповне зчеплення генів.

Явище спільного успадкування ознак називають зчепленням. Матеріальною основою зчеплення генів є хромосома. Явище спільного успадкування генів, локалізованих лише у хромосомі, називають зчепленим успадкуванням.

Зчеплення називають повним, якщо гени, що відносяться до однієї групи зчеплення, завжди успадковуються разом або неповним, якщо між генами, що відносяться до однієї групи зчеплення, можлива рекомбінація, тобто коли внаслідок кросинговеру відбувається перерозподіл генів, що входять до групи зчеплення, між гомологічними (парними) хромосомами.

Явище зчеплення генів дає змогу пояснити, чому деякі ознаки людини, як і ін. організмів, часто успадковуються разом.

------------------------------------------------------------------------------------------

30. Поняття про кросинговер та його значення.

Кросинговер - це перехрещення, взаємний обмін ділянками парних хромосом, що відбувається в результаті розриву і з'єднання в новому порядку їх ниток — хроматид; приводить до перерозподілу (рекомбінації) зчеплених генів .

Кросинговер відбувається у профазі першого поділу мейозу, під час якого гомологічні хромосоми (точніше, прилеглі під час кон’югації хроматиди) обмінюються своїми ділянками і утворюються рекомбінантні (кросоверні) хромосоми. Рекомбінантні гомологічні хромосоми містять ділянки (гени) як батьківських, так і материнських хромосом.

Частота кросинговеру прямо пропорційна відстані між генами в групі зчеплення: чим далі розташовані один від одного гени, тим частіше спостерігається кросинговер. Отже, чим більша відстань між генами в групі зчеплення, тим вища ймовірність перехресту і розвитку кросоверних гамет і навпаки. Тому некросоверних гамет завжди більша кількість, ніж кросоверних.

Значення кросинговеру полягає в тому, що генетична рекомбінація дає можливість робити нові, не існуючі раніше комбінації генів. Це дозволяє забезпечити збільшення виживаності організмів у ході еволюції.

----------------------------------------------------------------------------------------------

34.Успадкування ознак зчеплених зі статтю Успадкування ознак, зчеплених зі статтю. Є ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим генним складом X та Y–хромосом. Втрата X–хромосоми спричиняє загибель зиготи. Y– хромосома зустрічається тільки у особин однієї статі. Більшість ознак уцій парі зосереджені в X–хромосомі, бо в Y– хромосомі кількість генів обмежена. Угетерогаметних особинах деякі гени не мають пари, ці ознаки несе тільки X–NT>хромосома. Тому ознаки, розташовані встатевих хромосомах (зчеплені зі статтю), по-іншому проявляються у різних статей. Так, ген дальтонізму улюдини знаходиться встатевій X– хромосомі і є рецесивним. Його носієм може бути жінка, а прояв ознаки спостерігається у чоловіків.

--------------------------------------------------------------------------------------------

31. Розташування генів в хромосомах, карти хромосом

Т. Морган припустив, що гени розташовані в хромосомах лінійно, а частота кросинговеру відображає відносне відстань між ними: чим частіше здійснюється кросинговер, тим далі відстоять гени один від одного в хромосомі; чим рідше кроссинговер, тим вони ближче один до одного. Таким чином, коли рекомбінація генів чорного кольору тіла і коротких крил у дрозофіли відбувається з частотою 17%, ця величина певним чином характеризує відстань між генами в хромосомі.Генетичні карти — це графічне зображення хромосом із зазначеним порядком розташування генів та відстані між ними. Визначення частот кросинговеру між різними парами генів використовують для складання генетичних карт хромосом. На цих картах зазначено порядок розташування і відносні відстані між генами в певній хромосомі. Генетичні карти мають значення для проведення селекційної роботи, діагностики важких спадкових хвороб людини та ін.На генетичних картах позначено: номер групи зчеплення, назви генів, відстань до них від одного з кінців хромосоми, прийнятого за нульову точку, іноді – місце розташування центромери. Відстань від нульової точки і між генами на генетичних картах виражають у процентах кросинговеру. Визначення місця генів у хромосомі (картування) проводиться в два етапи: 1) здійснення гібридологічного аналізу для визначення групи зчеплення та частоти рекомбінацій мутантних генів, що їх необхідно вивчити якомога більшу кількість; 2) власне побудова генетичної карти. З досі складених найдокладнішими є генетична карта дрозофіли – понад 500 генів у 4 групах зчеплення, кукурудзи – понад 400 генів у 10 групах зчеплення.

-----------------------------------------------------------------------------------------------

33.Типи успадкування статі, гомогаметна і гетерогаметна статі. Стать особин визначає хромосомний набір. У самця і самки всі пари хромосом, крім однієї, однакові. Хромосоми, за якими відрізняють самця від самки, називають статевими, решту хромосом — аутосомами. У дрозофіли 4 пари хромосом — 3 пари аутосом і 1 пара статевих хромосом, у людини 23 пари — 22 пари аутосом і 1 пара статевих хромосом.Статеві хромосоми бувають двох типів: X і Y. Стать визначається їхнім сполученням: XX або ХY. Стать, що визначається наявністю одного типу хромосом, називається гомогаметною. Гомогаметні особини утворюють один тип гамет, що несуть тільки Х-хромосоми. Стать, що визначається наявністю двох типів хромосом, називається гетерогаметною. Гетерогаметні особини утворюють два типи гамет, які несуть X- і Y-хромосоми. Y-хромосома являє собою Х-хромосому, яка втратила одне плече, і тому гени, локалізовані в тому плечі Х-хромосоми, яке відповідає втраченому плечу Y-хромосоми, можуть проявлятись у рецесивному стані, оскільки алельних генів у Y-хромосомі немає. У більшості організмів (людини, ссавців, рептилій, амфібій, мух та ін.) жіноча стать гомогаметна (XX), чоловіча — гетерогаметна (ХY). У птахів, деяких риб, метеликів самці гомогаметні (XX), а самки гетерогаметні (ХY). У деяких випадках стать визначається відсутністю однієї хромосоми (Y) у парі. У прямокрилих, павуків, жуків самки мають набір XX, а самці — ХY набір хромосом.

-----------------------------------------------------------------------------------

32. Хромосомний механізм визначення статі. При вивченні будови хромосом статевих і соматичних клітин тварин і людини було встановлено, що організми різних статей розрізняються по набору хромосом. Такий механізм називається хромосомним визначенням статі. Існує декілька різновидів визначення статі хромосомного типу: • ХХ/Х0 (характерний для деяких комах, наприклад, коників і клопів роду Protentor) – самки мають дві статеві хромосоми одного типу, які позначаються як Х-хромосоми (ХХ), а самці лише одну (Х0); • ХХ/ХY (ссавці, риби, деякі комахи, деякі рослини) – жіноча стать має дві однакові статеві хромосоми (ХХ), а чоловіча дві різні (ХY); • ZZ/ZW (птахи, плазуни, метелики, деякі риби та земноводні) – особини, які мають дві однакові статеві хромосоми (ZZ), є самцями, а особини з двома різними хромосомами (ZW) самками; • ZZ/Z0 (характерний для деяких метеликів) – самці є носіями двох однакових статевих хромосом (ZZ), а самки лише однієї (Z0). Розрізняють середовищний і генетичний механізми визначення статі. Якщо стать зумовлюється впливом середовища, то розрізняють про- та епігамний типи визначення статі. Генетичний механізм залежить від генотипу зиготи. Прогамний тип визначення статі притаманний видам, у яких гетерогаметна стать жіноча ZW (наприклад, коловерткам і попелицям). При статевому розмноженні цих видів стать нащадка визначається до злиття гамет (прогамно) і залежить від розміру яйцеклітини (кількості поживних речовин у ній). Незалежно від того, які генотипи мають яйцеклітина та сперматозоон, що утворюють зиготу, із запліднених яйцеклітин великого розміру розвиваються самки, а з дрібних – самці.  При епігамному типі визначення статі формування статевих ознак в процесі онтогенезу відбувається під впливом зовнішніх факторів середовища, тобто після злиття гамет (епігамно). Цей тип визначення статі характерний для деяких видів черепах, крокодилів і ящірок.  При сингамному типі визначення статі визначення статі відбувається в момент запліднення яйцеклітини і утворення зиготи. Цей тип є найпоширенішим у тваринному та рослинному світі.

----------------------------------------------------------------------------------------