Міністерство аграрної політики України
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького
Факультет харчових технологій
Кафедра екології
Спецільність “Екологія та охорона навколишнього середовища”
Курсова робота
З дисципліни “Загальна екологія”
«Ерозія і протиерозійні заходи»
Студент 2-го курсу
Тарас Ярослав Володимирович
Здано “___” _________________2011р. ____________
студента
Допущено до захисту “___” _____________ 2011р.
викладача
Захищено “ ” ______________ 2011р.
З оцінкою “_____________________”
викладача
Львів 2011 рік
План:
Вступ. Ерозія грунтів як актуальна екологічна проблема.
Ерозія та зниження родючості грунту.
Види ерозії, їх причини
Водна ерозія.
Вітрова ерозія
Захист грунтів від ерозії
Ерозійні процеси і стан грунтів в регіоні.
Висновок.
Список використаної літератури.
Вступ
Слово «ерозія» походить від латинського «erosio», що означає «роз'їдати» або «вигризати». У залежності від факторів, що обумовлюють розвиток ерозії, виділяють два основних її типи — водну й вітрову.
Ерозія — це природний геологічний процес, що нерідко збільшується необачною господарською діяльністю людини. На еродованих або еpозійно небезпечних землях врожайність сільськогосподарських культур знижується на 10-30%, а, з часом і на 90%. У свою чергу, водна ерозія підрозділяється на поверхневу (площинну) і лінійну (яружну), яка розмиває ґрунти й підґрунтя.
З давніх здавен ерозія ґрунтів була великим лихом для хлібороба та залишається зараз. Сучасній науці вдалося у визначеній мірі встановити закономірності виникнення цього грізного явища, намітити й здійснити ряд практичних заходів для боротьби з ним.
Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, пізніше - китайські й монгольські імператори, а потім і європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел. Українська козацька старшина теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення диких звірів та риби, незважаючи на надзвичайне багатство природи тих часів. З розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів в аграрних районах. Спостерігається подальше підкислення ґрунтів, зменшення рухомого фосфору та обмінного калію. Зменшення фізичної площі зрошення, сучасний технічний стан зрошувальних і осушувальних систем (понад 20% зрошених та близько 10% осушених площ, які потребують підвищення технічного рівня меліоративних систем), значні площі підтоплених зрошених земель та кислих і зарослих чагарниками осушених земель та ін. призвели до зниження загальної врожайності сільськогосподарських культур щодо її проектного рівня на 30–40% на зрошених та на 15–37% на осушених землях.