Висновки

Отже, при діагностиці переважної більшості захворювань зубів, щелеп та слинних залоз рентгенологічний метод є провідним, а у деяких випадках навіть визначальним для кінцевої верифікації патологічного процесу. Для діагностики багатьох нозологічних одиниць недостатньо однієї методики, що спричиняє використання панорамної томографії, комп’ютерної томографії, сіалографії та цілого ряду інших методик. Однак встановлення кінцевого клінічного діагнозу патології зубо-щелепової ділянки повинне проводитись у комплексі з іншими сучасними методами.