Література Основна:

1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. / За ред. О.Я.Склярова. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 35 – 39.

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 464 – 473.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Т.: Укрмедкнига, 2002 – С. 288 – 290, 357 – 363, 397 – 403.

5. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 432 – 449.

6. Практикум з біологічної хімії. / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 249 – 255.

Додаткова:

1. Ангєльскі С., Якубовські З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Бышевский А.Ш., Галян С.Л. Биохимические компоненты свертывания крови. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1990. – 210 с.

3. Бышевский А. Ш., Терсенов О. А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.

4. Виговська Я.І. Дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові. // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2002. – № 3. – С. 60 – 65.

5. Галяутдинов Г.С., Корнилова Ю.Л. Антитромбин ІІІ: физиология и клиническое значение. // Гематология и трансфузиология. – 2002. – т. 47, № 6. – С. 31 – 35.

6. Лаповець Л.Є., Луцик Б.Д. Посібник з лабораторної імунології. – Львів. – 2002. – 173 с.

7. Левина А. А., Цветаева Н. В., Колошейнова Т. И. Клинические и социальные аспекты железодефицитной анемии. // Гематология и трансфузиология. – 2001. – т. 46, № 3. – С. 51 – 56.

8. Марри Р., Греннер Д., Мейес П. и др. Биохимия человека. – М.: Мир, 1993. – т. 2. – 414 с.

9. Павлов А. Д. Регуляция эритропоэза. Физиологические и клинические аспекты. – 1987. – 271 с.

10. Юрковский О.И., Грицюк А.М. Клинические анализы в практике врача. – К.: Техника, 2000. – 110 с.

Змістовий модуль № 19. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.

Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.

Мета заняття: Засвоїти біохімічні основи метаболізму гему. Навчитися за біохімічними показниками крові та сечі проводити диференційну діагностику жовтяниць. Знати основні біохімічні функції печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, простих і складних білків, у знешкодженні токсичних речовин.

Актуальність теми: У печінці відбувається метаболізм білірубіну – продукту розпаду гему. Порушення процесів метаболізму білірубіну викликають захворювання жовтяниці, діагностика яких проводиться за біохімічними показниками крові та сечі. Печінка займає центральне місце в обміні речовин, підтримуючи гомеостаз внутрішнього середовища організму. З цим органом пов’язані найголовніші детоксикаційні реакції речовин ендогенного та екзогенного походження.

Конкретні завдання:

• Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпідрегулюючої, білоксинтезуючої, сечовиноутворювальної, пігментної, жовчоутворювальної.

• Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць.

• Пояснювати роль печінки в забезпеченні нормоглікемії (синтез і катаболізм глікогену, глюконеогенез) та при патологічних змінах – гіпо-, гіперглікемії, глюкозурії.

• Пояснювати біохімічні основи розвитку недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження.

• Визначити білірубін у сироватці крові. Дати оцінку проведеним дослідженням і зробити висновок.