5.4. Задачі для самоконтролю :

1. В післяопераційному періоді пацієнт отримує тривалу антибіотикотерапію. Перебіг захворювання ускладнився появою налетів на слизовій оболонці рота хворого та проносами. Яке ускладнення можна запідозрити? Яка причина його розвитку? Яка профілактика ускладнення?

2. Під час оперативного втручання у пацієнта, який є ін’єкційним наркоманом, хірург травмувався голкою. Яка небезпека такого ускладнення? Які подальші дії хірурга? Який вид антисептики необхідно застосувати?

3. На п’яту добу після операції у хворого з’явився біль та гіперемія шкіри в ділянці післяопераційної рани. Наявне місцеве і загальне підвищення температури тіла. Яке ускладнення розвинулося? Який метод антисептики слід застосувати в наведеному випадку та в чому він полягає ?

5.5. Нетипові завдання для самоконтролю

Заповніть таблицю приналежності препарату до групи антисептиків :

	Препарат	Галоїди	Альдегіди	Детергенти	Метали*
		А	Б	В	Г
1	Бетадин
2	Глутаральдегід
3	Йодоформ
4	Лізоформін
5	Коларгол
6	Розчин Люголя
7	Протаргол
8	Декасан
9	Сайдекс
10	Срібла нітрат
11	Сулема
12	Мірамістин
13	Хлоргексидин (Гібітан)

Примітки * : Солі важких металів.

Ситуаційна задача. Молода жінка через 10 хв після в\м введення 1 млн ОД пеніциліну почала скаржитися на слабість, відчуття страху і головокружіння, шум у вухах, свербіж шкіри. При огляді виявлено гіперемію шкіри обличчя/тулуба, зниження артеріального тиску до 70/40 мм.рт.ст, ниткоподібний пульс, утруднене дихання.

1) Який ймовірний діагноз ускладнення :

а) колапс

б) алергічна реакція

в) синкопе

г) кардіогенний шок

д) анафілактичний шок.

2) Перша медична допомога повинна полягати у наступних заходах:

а) надати положення Тределенбурга

б) довенно ввести антигістамінний препарат і глюкокортикоїди

в) накласти джгут на кінцівку

г) дом’язово ввести вазопресори

д) надати горизонтальне положення

е) дати випити гарячий чай

ж) розпочати легенево-серцеву реанімацію.

3) Вкажіть послідовність дій для запобігання подібних ускладнень:

а) провести внутрішньошкірну пробу на чутливість до антибіотика

б) зібрати алергологічний анамнез

в) спостереження впродовж 20 хв.

г) вводити антибіотик повільно

д) забезпечити постільний режим після первинного введення

е) зробити першу ін’єкцію об’ємом в 1/3 призначеної дози.

Література.

1. Загальна xipypгія за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999

2. Загальна хірурпя. Вибрані лекції / за ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.

3. Гребенев А.Л., Шептулин А А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

4. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига, "Медицина", 1989.

5. Петров С.П. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

6. Методика обстеження xipypriчнoro хворого / під. ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

7. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірурія // Київ, "Здоров'я", 2004.

8. Мокшонов И Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции // Минск, 2004, 413с.

9. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтологія // Минск, 1998.

10. Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание). Перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. - 2002. - 384 с.

11. Хірургія. Т.І / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О. Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2007. – 445 с.

12. Григорян А.В. «Руководство к практическим занятиям по общей хирургии».- М.:Медицина, 1976.- 269 с.

13. Ковальчук О.Л., Сабадашин Р.О., Маркович О.В. Медсестринство в хірургії. Тернопіль, 2002.

Додаток .

Схема підготовки рук хірурга до операції

Превентивна підготовка рук

Гігієнічна обробка рук

Хірургічна обробка рук*

	Механічна обробка рук
Обробка за способами

На основі дублення шкіри

На основі обеззаражування

Спосіб Бруна

Спосіб Фюрбрінгера

Спосіб Заблудовського

Спосіб Спасокукоцького–Кочергіна

Спосіб Альфельда

Первомур (С–4)

Йодонат

Хлоргексидин

Новітні способи

Вдягання халата

Вдягання рукавичок

Примітка* : Вибірковий контроль якості обробки рук 1 раз на тиждень.

Схема підготовки та обробки операційного поля

Вид операції

Планова

Екстрена

Напередодні

В день операції

Терміново

Гігієнічні процедури (ванна, душ) + Зміна білизни

Обробка шкіри: - антисептик - висушування - сухе бриття - обробка спиртом

Часткова санітарна обробка

Операційне поле:

– 1 % йодонат

– 0,5% гібітан

– 1 % йодопірон

Широка обробка операційного поля

(двомоментна)

Ізоляція стерильною білизною

Обробка місця операції

Обробка перед накладанням шкірних швів

Обробка після накладання швів

Категорії мікроорганізмів на шкірі

Транзиторна мікрофлора	Резидентна мікрофлора
Розміщується на поверхневих шарах	Розміщуються у глибоких шарах (сальні/потові залози, волосяні фолікули); найбільше їх навколо та під нігтями
Тривалість життя до 24 год.	Постійно живуть та розмножуються на шкірі; чисельність 10^2 – 10^3 на 1 см^2
Знищуються при звичайному митті або за допомогою антисептиків	При митті милом лише зменшується їх кількість (повністю не знищуються)

Характеристика антисептиків для обробки рук

Група	Грам (+)	Грам (–)	Гриби	Віруси	Особливість дії
Спирти	+++	+++	+++	+++	Оптимальна кон-центрація 60–95%, не мають персистуючої антимікробної дії
Хлоргекси-дин (2 % і 4 % водний р-н)	+++	++	+	+++	Персистуюча ан-тимікробна активність, не дає алергічних реакцій
Препарати йоду	+++	+++	++	+++	Подразнююча дія на шкіру; може викликати опік
Йодоформ	+++	+++	++	++	Менш виражена подразнююча дія, ніж препаратів йоду
Триклозан	+++	++	–	+++	Чуттєвість шкіри до препарату низька

Сучасні антисептики для обробки рук*

НАЗВА	Дезінфек тант	Час експозиції	Спосіб застосування
АХД 2000 (AHD-2000)	Етанол	3 мл – 30 с (гігієнічна) 10 мл – 3 хв (хірургічна)	Втирати порціями у шкіру рук
Бактолінâ базік(BAKTOLINâ)	Лаурил- сульфат натрію	1–2 мл	Руки миють з використанням препарату
ДЕКОСЕПТ (DECOSEPTâ)	2-пропанол, 1-пропанол	5 мл 30 с – 5 хв	Постекспози–ційна профілак–тика ВІЛ–інфі–кування – 5 хв
ЙОДОБАКâ (JODOBACâ)	Полівініл-піролідон йод	1 хв	Гігієнічна дезінфекція рук
КУТАСЕПТ Г(CUTASEPT G)	2-пропанол	5 хв.	Шкіру маркують і дезінфікують зволоженим тампоном
СЕПТОДЕРМ (SEPTODERM)	Ізопропилов. спирт	1 хв.	Дезінфекція шкіри перед оперативним втручанням
СТЕРІЛЛІУМâ(STERILLIUM)	2-пропанол	3 мл - 30 с (гігієнічна) 10 мл - 3 хв (хірургічна)	Постекспози–ційна профілак–тика ВІЛ– інфікування 5 хв
ХОСПІСЕПТ (HOSPISEPT)	Етанол, пропанол	3 мл - 30 с (гігієнічна) 10 мл - 2 хв (хірургічна)	Втирати порціями у шкіру рук
WIPE OUTâ (дезінфікуючі рушнички)	Глютар- альдегід	До висихання	Гігієнічна дезінфекція рук

* Довідник “Нові антисептичні препарати” (Герич І.Д., Стояновський І.В., Ващук В.В., 2000).

Дезінфектанти для інструментів*

НАЗВА	Дезінфектант	Спосіб застосування**
БЛАНІДАС АКТИВ (BLANIDAS Active)	Четвертинні амонієві сполуки	Дезінфекція, стерилізація шляхом замочування
САЙДЕКС (CIDEX)	Альдегіди	Миття та дезінфекція шляхом замочування
ДЕЗЕФЕКТ	Четвертинні амонієві сполуки	"Холодна" дезінфекція шляхом замочування
ДЕЗОКСОН	Надоцтова к-та + перекис водню	Миття та дезінфекція шляхом замочування
ДЕЗОФОРМ (DESOFORM)	Альдегіди + четвертинні амонієві сполуки	"Холодна" дезінфекція інструментів
ДЕСКОТОН ФОРТЕ (DESCOTON FORTE)	Альдегіди + четвертинні амонієві спол.	Для дезінфекції та очищення хірургіч–них інструментів
ГЛЮТАСЕПТ (GLUTASEPT)	Глютаральдегід	"Холодна" дезінфекція
ДЕЗАКТИН	Хлорвмістні	"Холодна" дезінфекція
КОРЗОЛЕКСâ АФ (KORSOLEXâ АF)	Алкіламіни	"Холодна" дезінфекція
КОРЗОЛІНâіД (KORSOLINâiD)	Альдегіди	"Холодна" дезінфекція
ЛІЗОФОРМІН 3000 (LYSOFORMIN 3000)	Альдегіди + четвертинні амонієві спол.	"Холодна" дезінфекція
ХЛОРАНТОІН	Хлорвмістні	"Холодна" дезінфекція

* Згідно “Облікового переліку дезінфекційних засобів України”;

** Довідник “Нові антисептичні препарати” (Герич І.Д., Стояновський І.В., Ващук В.В., 2000).

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Асептика ( гр. a – заперечення, відсутність; + гр. septikos – гнильний) сукупність профілактичних методів і прийомів, спрямованих на створення безмікробних умов для запобігання зараженню ран.

Аспірація ( лат. aspiratio – дихати): 1) відсмоктування рідини або повітря з якої-небудь порожнини тіла при різних хворобах; 2) проникнення сторонніх речовин у дихальні шляхи під час вдиху.

Вакуум ( лат. vacuum – пустота) – розріджений стан газу; простір, у якому зовсім немає речовини.

Дезінфекція ( фр. des – заперечення; + лат. infectio – інфекція) – знищення на (в) об’єктах збудників внутрішьолікарняної інфекції, патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів (обеззаражування).

Дренаж ( фр. drainage – виведення) – виведення з порожнини тіла чи рани гною або рідини за допомогою особливої трубки або марлевих смужок.

Імунокорекція (лат. immunis – захищати; + лат. corrigo – виправляю) – заходи, спрямовані на нормалізацію функцій імунної системи; корекція порушень імунітету.

Імуносупресія ( лат. immunis – захищати; + лат. supressus – пригнічувати) – імунне пригнічення; стан зниженої відповіді організму.

Контамінація ( лат. contaminatio – забруднення) – потрапляння інфекційних, органічних/хімічних агентів або матеріалів в тканини або порожнини, які в нормі є стерильними (чистими) або мають інших постійних жителів.

Контрапертура ( лат. contr(a); + лат. apertura – отвір) – додатковий розріз для проведення випускника з метою дренування гнійного вогнища.

Резидентний ( фр. resident, від лат. residens/residentis – той, що залишається на місці) – незмінна/постійна мікрофлора.

Резистентність ( фр. resistere – чинити опір) – стійкість макро- або мікро-організму до дії різних шкідливих чинників.

Суперінфекція ( лат. super – най; + лат. infectus – заражати) – нова інфекція, яка ускладнює перебіг наявної інфекційної хвороби, викликаної мікро-організмами, стійкими до протимікробних засобів; повторне зараження.

Транзиторний (лат. transitivus – перехідний ) – той, що проходить.