2.11 Вивчення і виконання операцій то-1 автомобілів.
Характеристика робіт по системі живлення дизельних двигунів
У сучасних дизельних двигунів, у тому числі й у всіх вітчизняних моделей, застосована роздільна система упорскування палива в циліндри. Така система передбачає установку одного об'єднаного насоса високого тиску й окремих форсунок закритого типу на кожен циліндр двигуна.
Система живлення дизельних двигунів складається з ліній низького і високого тиску. По лінії низького тиску паливо подається з основного бака до насоса високого тиску. Лінія високого тиску служить для упорскування дозованої кількості палива в циліндри двигуна відповідно до порядку їхньої роботи.
Принципова схема системи живлення дизельного двигуна показана на мал. 1. Насос низького тиску 6 (практично цей насос установлюють звичайно на корпусі насоса високого тиску) засмоктує паливо з бака 1 через фільтр грубого очищення 7 у свою порожнину усмоктування. Далі цей насос нагнітає паливо через фільтр тонкого очищення 3, у паливний насос високого тиску 4. Останній упорскує його через форсунки 2 безпосередньо в камери згоряння двигуна. Надлишкове паливо разом з повітрям, що потрапило в систему, відводяться по дренажних трубках у паливний бак. У нього також зливається паливо, що проникло в порожнини пружин форсунок. Паливні баки, застосовувані на автомобілях з дизельними двигунами, розраховані на великий запас ходу (350-400 км); установлюють їх на кронштейнах, закріплюючи хомутами.
Усередині паливних баків виконані перегородки, що підвищують їхню міцність і запобігають хлюпанню палива.
У корпус бака уварена заливна горловина з герметично закриваючоюся пробкою, у якій розташовані два клапани: впускний, що відкривається при зниженні тиску до 0,097- 0,098 МПа, і випускний, що відкривається при підвищенні тиску в баці до 0,11-0,115 МПа.
Рис. 1. Принципова схема системи живлення дизельного двигуна:
1 - паливний бак; 2 - форсунка; 3 - фільтр тонкого очищення палива; 4 - паливний насос високого тиску; 5 - регулятор; 6 - паливний насос низького тиску; 7 - фільтр грубого очищення палива
3.Вивчення і виконання операцій при то-2 автомобілів.
Метод і організація технологічного процесу ТО-2
Контроль технічного стану автомобілів ведеться при випуску і повернення з лінії. При випуску контролюється стан систем і агрегатів автомобіля, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Основний контроль технічного стану повинен вестися при поверненні рухомого складу з лінії.
Планування робіт по ТО і ремонту рухомого складу ведеться в групі обробки та аналізу інформації техніком з ТО і ремонту на підставі фактичного пробігу автомобілів. Планові показники кількості обслуговування за місяць і робочий день дається плановим відділом. Технік з ТО і ремонту складає календарний план-графік проведення ТО, який затверджується головним інженером АТП, Технік з ТО і ремонту на підставі вивчення та врахування фактичного пробігу складає розпорядження за узгодженням з механіком автоколони про постановку автомобілів на ТО-1 за 1, а на ТО-2 за 2-3 дні до проведення обслуговування. Розпорядження затверджується головним інженером і передається диспетчером служби експлуатації диспетчерам АРМ і начальнику ВТК для організації контролю виконання робіт.
До проведення робіт повинна бути складена карта діагностування (відповідно Д-1 і Д-2). Карта діагностування передається диспетчеру виробництва для планування та обліку робіт.
При поверненні та лінії несправного автомобіля механік АТП складає заявку на ремонт за встановленою формою. Заявка реєструється у спеціальному журналі і передається разом з автомобілем диспетчеру ЦУП.
Потім автомобіль надходить у зону УМР, і далі за наявності вільних постів - відповідно на пости діагностики або ТР. При відсутності вільних місць на постах, автомобіль надходить у зону очікування
Постановка автомобіля на пости ТО і ремонту проводиться за розпорядженням диспетчера виробництва. Після закінчення виконання робіт з ТО і ремонту виробляється приймання автомобіля майстром ОТК. З метою перевірки якості виконання робіт, можливе проведення діагностики, після чого автомобіль ставиться в зону зберігання.
Після оформлення необхідної документації з ТО і ремонту (листки-заявки, карти діагностики, картки обліку оборотних агрегатів і т.д.) вони обробляються і передаються на зберігання до групи оперативного обліку та аналізу інформації ЦУП.
Вибір методу організації ТО-2
У практиці роботи АТП звичайно застосовуються два методи організації технологічного процесу ТО автомобілів: на універсальних і на спеціалізованих постах.
При змінній программенаіболее оптимальним є метод організації технологічного процесу ТО-2 автомобілів на універсальних постах.
При обслуговуванні на універсальних постах весь обсяг робіт даного виду технічного впливу виконується на одному посту, крім операції з прибирання та миття автомобіля, які за будь-якої організації процесу обслуговування виконуються на окремих постах. При такому методі застосовують переважно тупикові, паралельно розташовані пости. В'їзд автомобіля на пост здійснюється переднім ходом, а з'їзд з поста - заднім.
Універсальні проїзні пости застосовуються тільки для автомобільних поїздів і виробництва збирально-мийних робіт. На кожному універсальному посту можливе виконання різного обсягу робіт, що дозволяє одночасно обслуговувати різнотипні автомобілі та виконувати супутній ремонт.
Агрегатно-дільничний метод організації виробництва ТО і ремонту з централізованим управлінням виробництвом.