- •1). Структура , мета і завдання бжд.
- •2). Основні поняття і визначення бжд.
- •3). Психологічні властивості людини.
- •2). Основні поняття і визначення бжд .
- •3). Психологічні властивості людини .
- •Тема 2. Структурно-функціональна організація людини в
- •1. Фі3іологічні властивості людини.
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •2. Фізичне і розумове навантаження.
- •3. Особливості діяльності людини в системі "людина-середовище".
- •Тема 3. Раціональні умови життєдіяльності людини.
- •1. Загальні поняття і визначення раціональних умов.
- •2. Середовище проживання людини.
- •3. Фактори підвищення рівня життєдіяльності
- •1). Класифікація та загальна характеристика надзвичайних ситуацій.
- •2). Стихійні лиха в літосфері.
- •3). Стихійні лиха в гідросфері.
- •4). Стихійні лиха в атмосфері.
- •Тема : Техногенні небезпеки.
- •2). Короткий опис катастрофи на чаес . Самостійне вивчення.
- •3). Ризик – чинники хімічної безпеки життєдіяльності .
- •Тема 4. Соціально-політичні та комбіновані небезпеки.
- •1. Бжд в умовах соціально-політичних конфліктів.
- •2. Комбіновані небезпеки.
- •3. Небезпеки урбанізованого середовища.
- •1). Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.
- •3. Організація рятувальних робіт при ліквації наслідків надзвичайної ситуації.
- •4. Оповіщення населення про надзвичайну ситуацію - як засіб зниження
- •2). Надання першої допомоги при пораненнях;
- •Долікарська допомога при електоротравмах або ураження блискавкою.
1). Класифікація та загальна характеристика надзвичайних ситуацій.
2).Стихійні лиха в літосфері.
3). Стихійні лиха в гідросфері.
4). Стихійні лиха в атмосфері.
5). Пожежі.
6). Екологічні небезпеки.
1). Класифікація та загальна характеристика надзвичайних ситуацій.
Надзвичайна ситуація - це сукупність небезпечних факторів , які проявляються у негативній дії на організм людини або навколишнє середовище . Аналізуючи різноманітні випадки надзвичайних ситуацій розроблено певну класифікацію , зокрема за джерелами прояву розрізняють : внутрішні джерела небезпеки (суб’єктивного характеру); зовнішні ( об’єктивного характеру).
Внутрішні джерела обумовлені особистими якостями людини , які пов'язані з її фізіологічними та психологічними властивостями .
Зовнішні джерела - це стан виробничого середовища, помилкові дії персоналу, недотримання технології виробництва, стихійні лиха, соціально-політичні конфлікти . Тобто ті джерела , які не залежать від людини .
По формі прояву в надзвичайній ситуації розрізняють : явні і приховані .
Явні - це ті, які безпосередньо загрожують на даний момент часу .
Приховані (потенційні ) - це ті, які на даний час не загрожує , але при збігу певних обставин можуть стати причиною надзвичайних ситуацій .
Небезпека прихованих джерел в тому, що людина психологічно не підготовлена до них . Це може призвести до погіршення наслідків .
Відповідно до причин виникнення надзвичайні ситуації діляться на 4 класи :
стихійні лиха;
техногенні катастрофи;
екологічні катастрофи;
соціально - політичні небезпеки ( конфлікти ).
Відповідно до часу, який проходить від моменту прояву до моменту закінчення надзвичайної ситуації ( швидкість протікання ) поділяються :
вибухові, плавні , стрімкі та помірні .
Вибухові - час протікання обмежується секундами , хвилинами ( землетрус ).
Стрімкі - час протікання обмежується годинами , добами (пожежі).
Помірні - час протікання обмежується добами , тижнями ( повені ).
Для плавних характерний скритий період , який може тривати декілька місяців і навіть років , протягом яких накопичується дія шкідливого фактора , який в кінцевому рахунку призводить до виникнення надзвичайної ситуації (наприклад забруднення ґрунтів засобами хімізації).
2). Стихійні лиха в літосфері.
Літосфера - являє собою верхній шар земної оболонки в якій людина здійснює активну життєдіяльність .
Вимірюється декількома кілометрами. Основними стихійними лихами , які відбуваються в літосфері являються землетруси , зсуви , обвали , виверження вулканів . Єдиної теорії , виникнення землетрусів не існує . Найбільш поширена гіпотеза про причини виникнення землетрусів запропонована на початку 20 століття німецьким геофізиком Вегенером , так звана гіпотеза дрейфу континентів. За якою літосфера розбита на тектонічні плити, які переміщуються між собою із швидкістю декілька сантиметрів на рік . Протягом тисячоліть це призвело до збільшення відстані між двома Америками , Європою і Африкою і т . д . При переміщенні плит на їх стиках відбувається накопичення енергії, якадосягнувши критичної межі вивільняється у вигляді сейсмічних хвиль , які являють собою вертикальне переміщення земної поверхні . Поверхня землі на якій виникає землетрус називається епіцентром . Тяжкість наслідків залежить від сили землетрусу . Для оцінки сили землетрусу застосовують дванадцяти бальну шкалу Ріхтера , так звана шкала магніту тобто енергія яка вивільняється при землетрусі. Силу землетрусу виміряється приладами сейсмографами
Сучасна наука достовірно спрогнозувати виникнення землетрусу не можна . А тому для зменшення негативних наслідків необхідно дотримуватися певних вимог , наприклад будувати будівлі, які б відповідали сейсмічній характеристиці місцевості . Існують також певні правила поведінки людей при землетрусі: не піддаватись паніці , в приміщеннях знаходитись в місцях з’єднання капітальних стін , не знаходитись біля віконних проломів .
Переміщення ґрунту під дією власної ваги називається зсувом або обвалом . Обвали відбуваються швидко , на крутих схилах ; зсуви - повільно на пологих схилах формуються тривалий час . Причинами зсувів і обвалів являється : підмивання ґрунту водою , перезволоження ґрунтових мас в результаті таяння снігу , випадання дощів , нерозумна господарська діяльність . Для зменшення наслідків , та ризику виникнення необхідно насаджувати багаторічні насадження, гідротехнічні укріплення . При появі ознак перейти у безпечне місце.