- •1. Культурологія як наука
- •2. Культура як предмет культурології
- •3. Методологічні підходи до вивчення поняття „культура”
- •4. Функція культури
- •5. Форми культури. Типи культур
- •1. Походження і головні етапи розвитку культури
- •2. Філософські концепції культури: просвітницькі концепції, культурологічні школи, еволюційні концепції
- •3. Ґенеза культури, мова культури
- •4. Функції мистецтва
- •5. Види мистецтва
- •6. Первісна культура та її місце в історії людства
- •7. Найдавніші релігійні вірування (тотемізм, фетишизм, анімізм, магія)
- •2 Доісторична Греція та класична Еллада
- •3. Зародження науки в Греції
- •4. Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво
- •5. Виникнення театру. Драматургія. Комедія і трагедія
- •6. Піднесення і падіння давньогрецької культури
- •7. Культура стародавнього Риму. Періодизація культури
- •8. Система виховання й освіти
- •9. Мистецтво. Римський інженерний геній
- •10. Вплив християнства на подальший розвиток культури
- •11. Культура Стародавнього Сходу та Стародавнього Єгипту (спрс)
- •1.4. Наукові відкриття епохи Відродження та ренесансне мистецтво (спрс)
- •2. Розвиток класичного природознавства у науці
- •3. Романтизм: причини появи та особливості у художній культурі. Критичний реалізм
- •4. Натуралізм як течія в художній культурі
- •5. Імпресіонізм. Постімпресіонізм
- •6. Модернізм як доба у культурі
- •7. Модерн і функціоналізм в архітектурі. Нові виражальні засоби в музиці в архітектурі хх ст.. Довгий час переважала еклектика, т.Б. Комбінація елементів різних стилів.
- •Нові виражальні засоби в музиці
- •1. Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура східних слов’ян (спрс)
- •3. Культура Київської Русі – видатне явище європейської середньовічної культури
- •4. Вплив культури Візантії на культуру Київської Русі
- •5. Особливості прийняття християнства, його вплив на розвиток культури
- •6. Писемність і літературна традиція
- •7.Освіта та наукові знання
- •8. Мистецтво Київської Русі
- •9. Місце і роль культури Київської Русі у європейській культурі
- •1. Загальні риси культури України хіv – хvііі ст. Особливості реформаційного руху в Україні
- •6. Мистецтво
- •1. Українське національне відродження к.Хvііі – хіХст. Історичні умови. Освіта і наука.
- •2. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики. Роль творчості Шевченка у становленні української культури (спрс)
- •3. Література, драматургія й театр
- •4. Живопис. Графіка
- •5. Загальні особливості української культури у хх ст.
- •6. Політичне життя та культурний процес в Україні на поч..Хх ст..
- •7. Відродження української культури в період національно-демократичної революції. Українізація
- •8. Українська культура 30-х років хХст.
- •9. Культура років війни та повоєнного часу
- •10. Шістдесятники
- •11. Культура в часи перебудови та ставлення незалежності України
- •12. Культура України на початку ххі ст: національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен входження у світовий простір. (спрс)
8. Мистецтво Київської Русі
Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов'янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва.
Архітектура. Протягом сторіч у східних слов'ян нагромаджувався багатий досвід архітектури, склалася національна традиція містобудування.
Якісно новий рівень розвитку архітектури пов'язаний з переходом від дерев'яного до кам'яного і цегельного будівництва. З прийняттям християнства почалося спорудження храмів, які являють собою самостійну давньоруську переробку візантійських зразків – монументальна культова архітектура
Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успення Богородиці. Церква була прозвана Десятинною тому, що Володимир спеціальною грамотою відписав їй десяту частину великокняжих прибутків. Доля церкви склалася трагічно: в 1240 р., коли до Києва увірвалися орди Батия, вона стала останнім рубежем оборони і була вщент зруйнована. У наші дні розчищений і зберігається її підмурівок.
Втіленням головних архітектурних досягнень Київської Русі став Софійський собор у Києві, який зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді. Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. Софійський собор став місцем посадження на князівський стіл і поставляння на митрополичий престол, місцем прийому іноземних послів, зустрічей князя з народом.
За назвою Софійський собор у Києві повторює константинопольський, але являє собою абсолютно оригінальну, самостійну архітектурну споруду. Вся споруда була розрахована так, щоб при порівняно невеликому обсягу створити відчуття величі і гармонії. Софійський собор - цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури, живопису і декоративно-прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі.
Пам'ятником архітектури світового значення є й ансамбль Києво-Печерської лаври. Споруда головного собору - Успенська церква - була важливим етапом у розвитку київської архітектури. З неї почалося поширення однокупольних храмів, основного типу храму в період феодальної роздробленості. Церква була зруйнована в 1941 р., а сьогодні вона відновлена. Трохи пізніше в тому ж монастирі була побудована вражаюча своєю красою і пропорційністю надбрамна церква.
На межі ХI-ХII ст. недалеко від храму Святої Софії був споруджений собор, присвячений архангелу Михаїлу, який увійшов в історію під назвою Золотоверхий. Михайлівський собор, який пережив всі пожежі і війни попередніх епох, зруйнували за часів радянської влади в 30-і рр. ХХ ст.
Не менш цікаві архітектурні пам'ятники й інших центрів Київської Русі, які особливо піднялися в ХII-XIII ст., в епоху дроблення Русі на питомі князівства.
Загалом у мистецтві Київської Русі, як і в мистецтві Західної Європи, архітектурі належало провідне місце. Живопис, різьблення по каменю, художнє лиття перебували у залежності від архітектурно-художнього задуму.
Образотворче мистецтво. Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.
Жанри монументального живопису - фреска і мозаїка - складалися на основі візантійських шкіл. Фресками - розписами водяними фарбами по сирій штукатурці - вкривалися стіни православних храмів.
Значною складністю не тільки у художньому плані, але й технологічному відмічене мистецтво мозаїки. Мозаїчні зображення складалися зі смальти - кубиків спеціального кольорового скла, секрет виготовлення якого прийшов з Візантії і був втрачений під час монголо-татарського ярма.
Іконопис. У прямому зв'язку з введенням християнства перебуває виникнення і розвиток національної традиції іконописного мистецтва. Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок, по якому писали фарбами, розтертими на яєчному жовтку. Теми, композиції, колірна гама зображень на іконах підкорялися суворим правилам - канону. У канонічних зображеннях немає реалізму, їх символіка дуже складна. Найбільші майстри (Алімпій Печерський) вміли, не пориваючи з каноном, наділяти свої твори неповторними індивідуальними рисами, наповнювали свої вироби справжніми почуттями.