МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Шифр 125180

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Нормування та наукова організація праці»

Виконав:

Студентка групи МО-15-1 зсп

Анікалова Ірина Олексіївна

Перевірив:

Старший викладач

Мажаренко Катерина Петрівна

КРЕМЕНЧУК 2016

Тема: «Використання норм праці для розрахунку техніко-економічних показників підприємства» Зміст

ВСТУП

1. Використання норм праці для розрахунку трудомісткості технологічних процесів……………….

2. Використання норм для визначення виробничих потужностей підприємства………………

3. Використання норм праці в організації системи оплати праці працівників………………….

4. Розрахунок економічної ефективності заходів з удосконалення організації праці……………………….

ВИСНОВКИ…………………….

Практичне завдання……………………………….

Список використаних джерел……………………………..

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Організовуючи працю, слід визначити, яка її кількість потрібна для виконання кожної конкретної роботи і якою має бути якість. Норми праці є основою для визначення пропорцій розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ресурси, визначення виробничих потужностей.

На кожному підприємстві норми праці використовуються у процесі здійснення планово-організаційних розрахунків, внутрішньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бізнес-плани підприємств, плануються обсяги виробництва цехів і дільниць, розраховується завантаження устаткування й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів, бригад і відділів підприємства, досягається синхронізація роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

Нормування праці — процес визначення об'єктивно необхідних витрат робочого часу в усіх сферах діяльності людини.

Нормування праці має виконувати функції:

• основи всієї системи управління персоналом;

• бази для розрахунків практично всіх техніко-економічних показників діяльності організації (підприємства);

• головної бази організації оплати праці та тарифного нормування;

• основи визначення трудового вкладу працівників і частки кожного в колективно заробленому фонді оплати праці.

Нормування праці з огляду його важливості має свої певні наукові й методологічні завдання, розв'язання яких сприяє його поступовому розвитку як самостійної галузі знань про працю.

1. Використання норм праці для розрахунку трудомісткості технологічних процесів

Під трудомісткістю розуміють кількість часу, що витрачається на виготовлення одного виробу певним технологічним процесом. Трудомісткість визначається на основі дослідно-статистичного або розрахунково-аналітичного методів.

Дослідно-статистичний метод грунтується на аналізі статистичних даних про виконання норми часу технологічних операцій. Такий метод нормування не стимулює зростання продуктивності праці, нерідко разом з досягнутими успіхами узаконює окремі неполадки підприємства.

Розрахунково-аналітичний метод грунтується на аналізі операції по складових її елементів та визначенні тривалості окремих операцій в цілому. Цей метод виходить з наукової організації праці, найбільш ефективного використання всіх засобів виробництва, враховує передовий виробничий досвід.

Технологічна трудомісткість (Тт) визначається витратами праці основних робітників. відрядників і погодинників. Вона розраховується з виробничих операцій, деталей, вузлів і готовим виробам. Трудомісткість обслуговування (То) представляє собою витрати праці допоміжних робітників основних цехів і всіх робітників допоміжних цехів і підрозділів, зайнятих обслуговуванням виробництва. Її розрахунок проводиться по кожній операції, виробу або пропорційно технологічною трудомісткості виробів. Виробнича трудомісткість (Тпр) складається з трудомісткості технологічної та обслуговування, тобто це витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці робіт. Трудомісткість управління (Ту) складається з витрат праці керівників, фахівців, службовців. Одна частина таких витрат, яка безпосередньо пов'язана з виготовленням виробів, прямо відноситься на ці вироби, інша частина витрат, що безпосередньо не пов'язана з виготовленням виробів, ставиться до них пропорційно виробничої трудомісткості.

Повна трудомісткість продукції (Тп) відображає всі витрати праці на виготовлення кожного виробу і всієї їх суми. Вона визначається за формулою: Тп = Тт + То + Ту = Тпр + Ту.

Розрізняють трудомісткість:

• нормативну

• планову

• фактичну

Нормативна трудомісткість розраховується на основі діючих норм праці: норм часу, норм виробітку, норм часу обслуговування і норм чисельності. Вона використовується для визначення загальної величини трудових витрат, необхідних як для виготовлення окремих виробів, так і на виконання всієї виробничої програми. Планова трудомісткість відрізняється від нормативної на величину зниження трудовитрат, планованих у поточному періоді за рахунок реалізації організаційно-технічних заходів. Фактична трудомісткість - це сума скоєних трудовитрат на випущений обсяг продукції або виконаний обсяг робіт. Показники трудомісткості необхідні для розрахунку рівнів продуктивності праці, оцінки ефективності застосування нових конструкцій, матеріалів і технологічних процесів, а також ефективності механізації робіт, коли визначаються трудові витрати на одиницю або на весь комплекс виконаних механізмами робіт. Показник трудомісткості є зворотним показником продуктивності праці і розраховується за формулою: г = В О, де Т - трудомісткість;

В - нормативний час виконання роботи; Ок - обсяг роботи в одиницях часу роботи.