Тема 25. Тлумачення правових норм Приблизний план

Вступ.

1. Поняття тлумачення правових норм.

2. Засоби тлумачення правових норм.

3. Види тлумачення правових норм.

Висновок.

Додаткова література

18. Володимир Малента.Доктринальне тлумачення норм права // Юридична Україна. – 2008. - №12- С. 30-37

19. Вопленко Н.Н. Общая теория реализации права и правоприменительная деятельность следователя //Проблемы применения правовых норм на предварительном следствии. Волгоград, 1982.

20. Гойман В.И. Действие права. - М., 1992.

21. ГуржійТ. Місце юридичної кваліфікації у процесі правозастосування // Право України.-2006.- №4-С. 29-32

22. Ершов В. В. Судебное правоприменение (теоретические и практические Закон: создание и толкование / Под. ред. Пиголкина А.С.- М., 1998.

23. Ігор Митрофанов, Тетяна Гайкова.Поняття та складові початкового етапу механізму правореалізації // Юридична Україна. – 2007. - №12- С. 15-21

24. Исполнение законов. Круглый стол //Сов. государство и право. 1992, №6-7.

25. КарабаньВ. Правозастосовчі аспекти системи права // Право України.-2006.- №5-С. 48-53

26. Малеин Н.С. Закон, ответственность и злоупотребление правом //Сов. государство и право. 1991, №11.- С. 64 - 72

27. Малеин Н.С. Правовые принципы, нормы и судебная практика //Государство и право. 1996. №6.- С. 40-44

28. Маликов М.К. Проблеми реализации права. - Казань. 1988. Гл. 2,3.

29. Погребной И.М. Теория права: Учебное пособие. – Х.: Основа, 2003. С. 80-84.

30. Проблемы реализации права. Свердловск, 1990.

31. Рабинович П.М. Общетеоретические вопросы реализации советского права //Вестник Львовского университета Серия юрид. 1983 Вып. 22. С. 8 – 10.

32. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права. К., 1996. С. 88-90.

33. Теория права и государства /Под ред. проф. В.В.Лазарева. М., 1996. С. 195-202.

34. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. М., 1996. С. 258-276.

Тема 26. Механізм правового регулювання Приблизний план

Вступ.

Правове регулювання: поняття, засоби, стадії, типи.

Поняття й основні елементи механізму правового регулювання.

Висновок.

Додаткова література

1. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве.— М., 1989.

2. Антонова А.И. Локальное правового регулирование: Теоретические исследования.— Л., 1989.

3. ГолосніченкоД. Засоби регулювання повноважень у механізмі правового впливу // Право України, 2008, №5. - С. 20-24

4. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе.— М., 1972.

5. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности.— М., 1987.

6. Завадская Л.Н. Механизм реализации права.— М., 1992.

7. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность.— Саратов, 1989.

8. Кашанина Т.В. Индивидуальное регулирование в правовой сфере //Сов. государство и право.— 1992.— № 1.

9. Кашанина Т.В. Соотношение централизованного и децентрализованного правового регулирования // Правоведение.— 1991.— № 4.

10. Клименко К. Історико-філософські та правові основи методології правового регулювання суспільних відносин // Право України, 2007, №3. - С. 32-37

11. Коган В.М. Социальный механизм уголовного правового воздействия.— М., 1983.

12. Колодій А.Н. Про результативні властивості та межі дії принципу — «дозволено все, що прямо не заборонено законом» // Проблеми правознавства.— К., 1992.

13. Лазарев В.В. Определение сферы правого регулирования // Правоведение.— 1980.— № 3.

14. Леушин В.И. Юридическая практика в системе общественных отношений.— Красноярск, 1987.

15. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. Теоретико-информационный аспект.— Саратов, 1994.

16. Мельник О. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види // Право України.-2010.- №9.-С.132-139

17. Новікова М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання // Право України, 2006, №9. - С. 20-24

18. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования.— М., 1978.

19. Фаткулин Ф.Н., Чулюкин Л.Д. Социальная ценность и эффективность правовой нормы.— Казань, 1977.

20. Шмелева Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом регулировании.— Львов, 1988.

21. Эффективность правових норм.— М., 1980.

1 Науковий керівник (консультант) призначається кафедрою з числа професорсько-викладацького складу і закріплюється за кожним студентом, що виконує курсову роботу, для надання методичної й наукової допомоги.

2 Останнім часом така інформація в деяких періодичних виданнях міститься в першому номері наступного року.

3 Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник: В 4-х томах/ Отв. ред. Б.А. Страшун.- М.: Изд-во БЕК, 1993.- Т.1.- С.177.

4 Колодій А.М., Копейчіков В.В., Лисенков С.Л., Пастухов В.П., Сумін В.О., Тихомиров О.Д. Теорія держави і права.- К.: Юрінформ, 1995.- С.162.

5 Чиркин В.Е. Модели современного федерализма: сравнительный анализ//

Государство и право.- 1994.- №8-9.- С.155.

6 Рабінович П.М. Загальна теорія права та держави: Конспект лекцій.- Львів: Редакційно-видав. відділ Львівського ун-ту, 1992.- С.37.

7 Там само