- •1. Що таке світогляд.
- •2. Виникнення релігії. Теологічні теорії походження релігії.
- •3. Перші спроби наукового пояснення походження релігії
- •5. Історичний характер релігії
- •6. Поява релігії
- •7. Чому виникла релігія
- •8. Первісні вірування
- •9. Форми первісних вірувань
- •10. Накопичення відомостей про рослини і тварин у первісному суспільстві.
- •11. Знання про живу природу в ранніх рабовласницьких державах Азії й Східного Середземномор'я.
- •12. Біологічні уявлення в стародавній Індії та Китаї
- •13. Біологічні знання в стародавній Греції до початку V століття до н.Е.
- •14. Біологічні переконання грецьких філософів-натуралістів (Анаксагор, Емпедокл, Демокрит). V століття до н.Е.
- •15. Гіппократ і його школа
- •16. Платон і Аристотель. Біологічні погляди Теофраста. Іv-ііі століття до н.Е.
- •19. Біологічні знання в середні століття
- •20. Епоха Відродження та революція в ідеології і природознавстві.
- •21. Розвиток принципів природничонаукового пізнання природи в працях Бекона, Галілея і Декарта.
- •22. Лейбніц та ідея "драбини істот".
- •23. І. Ньютон.
- •24. Французький матеріалізм xvііі століття
- •25. Преформізм і епігенез в ембріології.
- •26. Панування метафізичного мислення
- •27. Концепція сталості видів і преформізм
- •28. Ідеалістичне трактування органічноїдоцільності
- •29 . Найважливіші питання в працях натуралістів і філософів XVII - xviiIст. Допущення обмеженої мінливості видів
- •30. Уявлення про « природному спорідненості » і « загальних родоначальників »
- •31 . Фактор часу в зміні організмів
- •32 . Послідовність природних тел. «Драбина істот »
- •33. Ідея « прототипу » і єдності плану будови організмів
- •34. Ідея трансформації органічних форм .
- •35. Ідея самозародження в її ставленні до трансформізму
- •36. Природне виникнення органічної доцільності
- •37. Ламарк. Короткі біографічні відомості.
- •38. Філософські погляди Ламарка
- •39. Сутність життя за Ламарком
- •40. Уявлення Ламарка про походження життя
- •41. Розвиток від простого до складного й градація форм за Ламарком
- •42. Заперечення реальності видів
- •43. Причини розвитку живої природи за Ламарком
- •44. Промислова революція xvііі століття та її соціальні наслідки
- •45. Французька революція і долі просвітительської ідеології.
- •46. Реакція на механіцизм xvіі-xvііі століть
- •47. Виникнення історичного способу мислення.
- •48. Характерні риси й основні тенденції природознавства першої половини хіх століття
- •49. Кант. Принцип діяльності в теорії пізнання
- •50. Фихте. Діяльність і суперечність як загальні принципи філософії
- •51. Романтизм першої третини XIX століття і його роль у формуванні історичного мислення
- •52. Гегель і розвиток діалектики. Виникнення реалізму.
- •53. Натурфілософія і ідея розвитку природи
- •54. Абсолютизація волі
- •55. О. Конт і оформлення позитивізму у філософську систему
- •56. Матеріалістичні течії в першій: половині XIX століття. Виникнення марксизму.
- •57Боротьба трансформізму й креаціонізму на початку хіх століття
- •58. Шеллінгіанська натурфілософія і проблема розвитку органічного світу.
- •59. Йоганн Вольфганг Ґьоте.
- •60. Диспут Кювье і э. Жоффруа Сент-Илера і його вплив на розробку ідеї еволюції
- •61. Зародження ідеї відбору
- •62. Шарль Нодэн і його уявлення про еволюцію
- •64. Філософські течії та ідейна атмосфера у природознавстві другої половини xіх ст.
- •65. Безпосередні соціально-економічні та наукові передумови виникнення дарвінізму
- •66. Вирішення основного питання філософії
- •67. Науковий і релігійний світогляд про пізнання світу
- •68. Відношення наукового й релігійного світогляду до розуму
- •69. Спекуляція релігії на невирішених питаннях науки
- •70. Суспільна роль релігійного й наукового світогляду
- •71. Наука й релігія про розвиток суспільства
- •72. Світогляд і конкретні науки
- •73. Наука й релігія про будову Всесвіту
- •74. Наука й релігія про походження й сутність людини
- •75. Наукове передбачення й релігійне пророцтво
- •76. Протиріччя релігійного світогляду
1. Що таке світогляд.
Світогляд - це сукупність поглядів, оцінок, принципів, певне бачення й розуміння світу, а також програма поведінки й дій людини, його життєва позиція, пізнавальна, ціннісна й поведінкова орієнтація.
Історичні типи світогляду, види світогляду.
Залежно від того, які погляди переважають у тій або іншій сукупності уявлень про світ у цілому, а також залежно від способу включення відповідних поглядів і уявлень у структуру світогляду й способу їхнього обґрунтування, можна говорити про різні типи світогляду. У різних суспільствах, у різних класах панують різні типи світогляду, які відрізняються своєрідним трактуванням явищ зовнішнього світу й самої людини.
Розрізняють наступні історичні типи (форми) світогляду: Життєвий (повсякденний); міфологічний, релігійний; науковий, філософський. Історично першим був міфологічний погляд на світ.
Найбільш загальними типами світоглядів можна вважати міфологічний, релігійний й філософський.
Міфологічний світогляд. Історично першим типом світогляду з'явився міфологічний. Міфологія, як особливий спосіб розуміння світу, була властива всім народам на ранній стадії розвитку, втілюючи в собі особливості людської свідомості, що формується. Для неї характерна нерозчленованість свідомості, відсутність чітких розмежувань світу й людини, емпіричних знань і фантазій, думки й емоцій. Міф, виражаючи думки в поетичній, емоційній формі, мав етіологічне (грец. Aіtіa - причина, logos - вчення) значення. Відповідаючи на численні "чому", він пропонував доступне всім, образно-наочне пояснення природи, явищ. Серед міфів кожного народу були присутні такі, які пояснювали походження природи й людини, місце людини у світі. Було й багато загального в рішенні головних світоглядних питань. Поступово в кожному племені стали виділятися хранителі міфів, спочатку старійшини, потім - шамани, серед міфів почали виділятися ті, що зв'язувалися з культовими діями.
Релігійний світогляд. Поступово формувався новий тип світогляду - релігійний, який став скрізь пануючим і в теперішній час залишається найпоширенішим типом світогляду у світі. Релігійний світогляд - узагальнююче поняття для значної кількості різних систем світорозуміння, що історично існували в рамках численних релігій. З появою релігійного світогляду збігається й поява особливої групи людей, що виступали в ролі хранителів релігійних ідей і традицій. Умовою міцності, поширеності того або іншого світогляду є те, наскільки воно вкоренилося на рівні повсякденної свідомості, наскільки воно відповідає повсякденному життю людей, їхній культурі. Релігійне рішення світоглядних проблем виявляється доступним для засвоєння на цьому (повсякденному) рівні свідомості. Головним способом засвоєння релігійного світогляду виступає віра, яка сприймається в історично-культурному контексті й, яка спирається на особистий досвід людини. У змісті різних релігійних світоглядів є ряд ідей, які повторюються: створення світу Богом, визначення Богом подій, що відбуваються у світі (провіденціалізм – від лат. Providentia – провидение, провидіння), доцільності будови світу (телеологія – від грець. Telos, teleos – ціль і logos - вчення), душі як особливої сутності в людині, зв'язку людини й Бога, воскресіння й посмертного існування й ін.
Філософський світогляд. Філософський світогляд розвивається на рівні теоретичної свідомості. Воно пов'язане із природними й суспільними науками; представляє теоретичний рівень свідомості. Як свідчать соціологічні дослідження, у світі стає усе більше прихильників нерелігійного світогляду. Між різними видами релігійного світогляду і їхніх послідовників виникали різні відносини - від лояльного до відкрито ворожого, нетерпимого. Загальною основою для діалогу релігійних і нерелігійних світоглядів можуть служити принцип гуманізму, інтереси людини. Визнання того, що вищою цінністю для людини є людина, може й повинне бути основою діалогу прихильників будь-яких світоглядів.
Багато століть триває гостра ідеологічна боротьба між науковим знанням і релігійною вірою. Наука й релігія, кожна окремо, дають людям певну сукупність поглядів на навколишній світ, на місце людини в цьому світі, розуміння й оцінку навколишньої дійсності. Ця сукупність поглядів і називається світоглядом. Світогляд людини, визначаючи її підхід до предметів і явищ світу, не може не впливати (часом дуже серйозно) на всі сторони її життя, на трудову діяльність і духовні запити. Звідси випливає необхідність виховання у всіх студентів - майбутніх вчителів, а тим більше вчителів біології наукового, матеріалістичного світогляду, що дає можливість правильно підходити до явищ дійсності, пізнавати їх, розкривати закономірний характер розвитку природи й суспільства, перетворювати їх у своїх інтересах.
Але, перед тим, як безпосередньо перейти до розгляду багатовікової історії формування світогляду в такій науці, як біологія, давайте ретельно розглянемо і розберемося що таке релігія, звідки вона взялася і чому вона існує до цих пір, і, мабуть буде ще довго існувати після нас. Адже без розуміння цих питань нам буде важко орієнтуватися в історії формування світогляду.