Posibnyk ekonomika

г) відношення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень до теперішньої вартості вкладень у проект;

д) добуток грошових надходжень і дисконтного коефіцієнту.

16.Недоліками показника “внутрішня ставка доходу” є: а) дисконтна ставка змінюється з часом; б) показує нереальні ставки доходу;

в) важко встановити дисконтну ставку на майбутнє; г) теперішня вартість обладнання, що замінюється не враховується; д) базується на грошових потоках.

17.Критерієм економічної оцінки інвестицій є:

а) прибуток; б) грошовий потік; в) амортизація; г) витрати;

д) чиста теперішня вартість.

18. Період окупності – це:

а) мінімальні грошові потоки; б) прибутковість проекту;

в) надійність проекту, технології; г) амортизаційний період;

д) термін відшкодування початкових інвестицій.

19.Фінансовий ризик – це: а) зміна вартості обладнання;

б) ризик конкуруючих технологій; в) ринковий ризик;

г) зміна ринкової ставки доходу на вкладений капітал; д) зниження собівартості.

20.За економічною суттю та метою інвестиції діляться на: 1) реальні; 2) технічні;

3) економічні;

4) фінансові;

5) вкладення в нематеріальні активи.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 1, 3, 4; г) 2, 3, 4; д) 1, 4, 5.

21. Методика оцінки інвестицій за чистою теперішньою вартістю має наступні переваги:

1)володіє властивістю адитивності;

2)враховує зміну вартості грошей з часом;

3)проста в розрахунках;

4)розрахунки ведуться, виходячи із грошових потоків;

5)передбачає, що дисконтна ставка – незмінна.

а) 1, 2, 4; б) 3, 4, 5; в) 1, 3, 4; г) 2, 3, 4; д) 1, 4, 5.

22. Інвестиції в нематеріальні активи – це вкладення в:

159

1)розвиток наукових досліджень;

2)підвищення кваліфікації працівників;

3)придбання обладнання;

4)придбання ліцензій на використання нових технологій;

5)придбання акцій.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 1, 2 ,4; г) 2, 3, 4; д) 1, 4, 5.

23.Фінансові інвестиції – це вкладення капіталу в: а) придбання обладнання; б) придбання землі, будівель;

в) придбання цінних паперів; г) розвиток наукових досліджень;

д) придбання ліцензій на використання нових технологій.

24.При аналізі зовнішнього ризику розглядаються наступні питання:

1)чи зможе ваш конкурент впровадити технологію, що зробить вашу застарілою;

2)яка ймовірність того, що хтось або щось зупинить або сповільнить роботу підприємства;

3)шляхи вирішення проблеми зупинки або сповільнення роботи підприємства будь-ким;

4)чи зможе яка-небудь нова технологія перешкодити вашому підприємству виконати заплановане;

5)чи достатньо надійні ваш проект, технологія або предмет діяльності, щоб усе сталося так, як заплановано.

а) 1, 2; б) 2 ,3; в) 2, 5; г) 1, 3; д) 3, 4.

25. Внутрішня ставка доходу – це: а) ставка дисконту; б) дивіденди;

в) ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових надходжень дорівнює теперішній вартості очікуваних видатків;

г) ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових надходжень більша теперішньої вартості очікуваних видатків;

д) ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових надходжень менша теперішньої вартості очікуваних видатків.

26.Якщо ризик збільшується, ставка дисконту: а) збільшується; б) зменшується; в) не змінюється;

г) немає прямої залежності; д) жодної правильної відповіді.

27.Якщо теперішня вартість майбутніх грошових надходжень від проекту вища за його початкову вартість, то:

а) проект варто реалізувати; б) проект слід відхилити;

в) проект слід реалізувати частково; г) проект слід доопрацювати на прибутковість;

160

д) жодної правильної відповіді.

28.Якщо внутрішня ставка доходу більша від ціни залучених фінансових ресурсів, проект:

а) приймається; б) відхиляється;

в) переноситься термін прийняття рішень; г) доопрацьовується для зменшення ризиків; д) жодної правильної відповіді.

29.Якщо теперішня вартість майбутніх грошових надходжень від проекту менша ніж його початкова вартість, то:

а) проект варто реалізувати; б) проект слід відхилити;

в) проект можна реалізувати частково; г) проект слід доопрацювати на прибутковість; д) жодної правильної відповіді.

30.Якщо ставка дисконтування збільшується, то теперішня вартість:

а) збільшується; б) зменшується; в) не змінюється;

г) немає прямої залежності д) жодної правильної відповіді.

31.Якщо теперішня вартість майбутніх грошових надходжень рівна теперішній вартості вкладень у проект, то:

а) проект збитковий: б) проект прибутковий;

в) проект ні збитковий, ні прибутковий.

г) ефективність проекту необхідно визначити, змінивши ставку дисконту; д) жодної правильної відповіді.

32.Який із альтернативних проектів ви оберете, якщо термін окупності альтернативних проектів:

а) 4,2 роки; б) 3,8 роки; в) 3,2 роки; г) 5 років; д) 4,9 роки.

33.Який із альтернативних проектів ви оберете, якщо чиста теперішня вартість цих проектів:

а) 30 тис. грн.; б) 32 тис. грн.; в) 28 тис. грн.; г) 29 тис. грн.; д) 35 тис. грн.

34.Який із альтернативних проектів ви оберете, якщо:

161

а) терміни окупності інвестицій З роки; чиста теперішня вартість 25 тис. грн.; б) терміни окупності інвестицій З,4 роки; чиста теперішня вартість 20 тис. грн.; в) терміни окупності інвестицій 3,5 років; чиста теперішня вартість 25 тис. грн.; г) терміни окупності інвестицій З,3 роки; чиста теперішня вартість 20 тис. грн.; д) терміни окупності інвестицій З,2 роки. чиста теперішня вартість 15 тис. грн.

35.Який інвестиційний проект ви оберете, якщо середня ставка доходу альтернативних проектів дорівнює:

а) 12 %; б) 12,5 %; в) 15 % г) 10 % д) 15,8 %.

36.Який із альтернативних проектів ви оберете, якщо індекс прибутковості

проектів:

а) 1,2; б) 1,0; в) 0; г) 0,9; д) 1,8.

37.Який із альтернативних проектів ви оберете, якщо::

а) термін окупності проекту 3,2 роки; а внутрішня ставка доходу 12 %; б) термін окупності проекту 3 роки; а внутрішня ставка доходу 15 %; в) термін окупності проекту 2,8 роки; а внутрішня ставка доходу 18 %; г) термін окупності проекту 2,5 роки; а внутрішня ставка доходу 20 %; д) термін окупності проекту 3,3 роки, а внутрішня ставка доходу 15 %.

38. Який із альтернативних проектів ви оберете, якщо:

а) термін окупності проекту 4 роки; чиста теперішня вартість 1,2 млн грн.; б) термін окупності проекту 4,2 роки; чиста теперішня вартість1,0 млн грн.; в) термін окупності проекту 3,9 роки; чиста теперішня вартість1,4 млн грн.; г) термін окупності проекту 4,7 роки; чиста теперішня вартість1,6 млн грн.; д) термін окупності проекту 3,6 роки; чиста теперішня вартість1,8 млн грн..

7.8 Контрольні питання

1.В чому сутність і мета інвестицій?

2.Які основні класифікаційні ознаки інвестицій?

3.Як поділяються інвестиції за об’єктами вкладень?

4.Які основні джерела внутнішніх інвестицій підприємства?

5.Які основні джерела зовнішніх інвестицій підприємства?

6.Які форми реального інвестування?

7.Визначити поняття ефекту і ефективності.

8.Сутність простих (традиційних) методів визначення ефективності інвестицій.

9.Які основні показники ефективності проектів за методом дисконтування?

10.Як визначається ставка дисконтування?

11.Які шляхи підвищення ефективності інвестицій?

12.Охарактеризуйте стан інвестиційної діяльності в нафтогазовій галузі.

162

8 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

8.1Формування доходу підприємства

8.2Прибуток підприємства і його формування в умовах ринкових відносин

8.3Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

8.4Приклади розв’язку задач

8.5Задачі для самостійного розв’язку

8.6Тестові завдання

8.7Контрольні питання

Ключові слова: дохід, прибуток, рентабельність, фінансові результати, баланс, активи, пасиви, рентабельність підприємства, рентабельність продукції.

8.1 Формування доходу підприємства

Дохід є основним джерелом покриття здійснених підприємством витрат і формування прибутку, одним з основних показників, що відбивають фінансовий стан підприємства.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Підприємство отримує дохід при здійсненні не тільки операційної, а й фінансово-інвестиційної діяльності. При цьому формування доходу від кожного виду діяльності має певні особливості.

Дохід підприємства від операційної діяльності складається з доходу від його основної діяльності та інших операційних доходів.

Основна діяльність підприємства пов’язана з виробництвом та збутом продукції (наданням послуг, виконанням робіт) і повинна забезпечувати отримання доходів, достатніх для відшкодування витрат виробництва й обігу, а також отримання певного прибутку.

Дохід підприємства від операційної діяльності визначається двома методами: касовим і нарахувань.

При касовому методі доходом, або виручкою, підприємства вважаються грошові кошти, що надійшли від покупців протягом певного періоду на розрахунковий рахунок або в касу підприємства за фактично відвантажену продукцію (надані послуги, виконані роботи).

При методі нарахувань доходом, або виручкою, підприємства за певний період є вартість відвантаженої в цей період покупцям продукції (наданих послуг, виконаних робіт) незалежно від того, чи оплачена вона покупцями протягом цього періоду.

В Україні для визначення виручки підприємства застосовується метод нарахувань.

Дохід, або виручка, підприємства від реалізації продукції при інших однакових умовах залежить від кількості, асортименту та якості реалізованої продукції, рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальний дохід підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто з урахуванням включених сум непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість) і без урахування наданих знижок, вартості повернених покупцями товарів.

Цей дохід зменшується на певні податки, збори і вирахування. Розглянемо основні з них.

163

Податок на додану вартість — це сума податку на додану вартість, що входить до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

Акцизний збір — це сума, врахована в доході (виручці) від реалізації підакцизної продукції (товарів, робіт, послуг).

Інші вирахування з доходу — це сума наданих знижок, вартість реалізованих, але повернених покупцями товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу від реалізації.

Зменшення доходу підприємства на суму зазначених податків, зборів і вирахувань дає змогу отримати чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємство в результаті операційної діяльності отримує й інші операційні доходи. До них належать: доход від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття) тощо.

В інший спосіб формуються доходи від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства. Їх поділяють на дві групи:

доходи від участів капіталі та інші фінансові доходи.

До доходів від участі в капіталі належить прибуток, отриманий підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі. Згідно з цим методом отриманий такими підприємствами чистий прибуток не розподіляється між підприємствамиінвесторами, а пропорційно до їх часток у капіталі цих підприємств збільшує балансову вартість їхніх інвестицій.

Дохід від участі в капіталі визначається як добуток чистого прибутку, отриманого асоційованим, дочірнім або спільним підприємством, на частку у статутному капіталі підприємства-інвестора:

Дуч.к = α ×П, (8.1) де α — частка інвестицій підприємства-інвестора у статутному капіталі асоційованого (дочірнього, спільного) підприємства (у вигляді десяткового дробу); П — прибуток.

Якщо асоційоване (дочірнє, спільне) підприємство зазнало збитків, вони пропорційно розподіляються між інвесторами і в цьому разі здійснені ними інвестиції в таке підприємство зменшаться на суму, необхідну для покриття цих збитків. При цьому підприємство-інвестор зазнає втрат від участі в капіталі.

Якщо ж інвестиції підприємства у статутний капітал іншого підприємства не перевищують 25 % його загального обсягу, то отримані від таких інвестицій доходи належать до інших фінансових доходів.

До інших фінансових доходів належать також отримані дивіденди, відсотки, доходи від фінансової оренди (наданих в оренду майнових об’єктів з правом їх викупу орендаторами) та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, отриманих за методом участі в капіталі).

Крім доходу від операційної та фінансово-інвестиційної діяльності підприємство може отримувати й інші доходи. До них належать такі доходи:

164

-від реалізації необоротних активів і цілісних майнових комплексів, фінансових інвестицій;

-від підвищення курсу валюти, яку має підприємство на банківських рахунках (якщо валютні операції не пов’язані з основною діяльністю підприємства);

-від безоплатно отриманих матеріальних і нематеріальних цінностей;

-від дооцінки балансової вартості основних фондів.

В умовах ринкових відносин важливе значення має спроможність підприємства працювати прибутково. Саме прибуток стає основним чинником, який впливає на можливість забезпечення фінансування багатьох програм підприємства, пов’язаних з розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, зміцненням конкурентної позиції, виходом на нові ринки тощо.

8.2. Прибуток підприємства і його формування в умовах ринкових відносин

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування. Загальний прибуток - це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву

-чистий прибуток.

Узарубіжній економічній теорії та підприємництві загальновживаними є поняття валового, маржинального та операційного прибутку.

Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі (адміністративні, збутові) витрати.

Операційний прибуток дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.

Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Він включає власне прибуток і постійні витрати. Отже, такий прибуток за величиною збігатиметься з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.

В умовах дії в Україні двох різних систем обліку фінансових результатів (бухгалтерського і податкового) існують два підходи до визначення отриманого підприємством прибутку.

Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку прибуток підприємства формується за фінансовими результатами його операційної та фінансово-інвестиційної діяльності.

Під операційною діяльністю підприємства розуміють основну його діяльність (виробництво або реалізація продукції, товарів, надання послуг, виконання робіт), яка є головною метою його створення, а також всі інші види діяльності, які не належать до фінансової або інвестиційної діяльності.

До фінансової належить діяльність, що спричинює зміну розміру та складу власного і залученого підприємством капіталу (випуск підприємством корпоративних та боргових цінних паперів, отримання та погашення кредитів, викуп власних акцій, погашення випущених підприємством облігацій тощо).

165

Інвестиційна діяльність підприємства передбачає придбання та продаж необоротних активів, а також фінансових інвестицій.

Визначення фінансового результату від операційної діяльності підприємства передбачає такі кроки: обчислення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); розрахунок валового прибутку; визначення прибутку (збитків) від операційної діяльності.

Для визначення валового прибутку (збитків) підприємства необхідно від чистого доходу відняти собівартість реалізованої продукції, що формується з операційних витрат, безпосередньо пов’язаних з виробництвом цієї продукції.

До валового прибутку (збитку) додаються інші отримані підприємством операційні доходи. До них належать доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), доходи від надання в оренду майна тощо.

Для обчислення фінансового результату від операційної діяльності підприємства валовий прибуток зменшується на витрати адміністративні, на збут та інші.

До адміністративних відносять загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Це витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, основних засобів загальногосподарського призначення (орендні платежі, податки, амортизація, страхування, поточний ремонт), комунальні послуги, охорону тощо, на зв’язок та інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут - це витрати, пов’язані з реалізацією продукції (товарів): на пакувальні матеріали і ремонт тари; оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту і складів, водіям тощо; рекламу і дослідження ринку; інші, пов’язані зі збутом (відрядження, транспортування продукції підприємства покупцям, страхування доставки тощо).

Інші операційні витрати охоплюють собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги дебіторів (боржників) підприємства; втрати від знецінення запасів; інші витрати, що виникають під час операційної діяльності підприємства, крім тих, що входять у собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Різниця між валовим прибутком (збитком) і зазначеними витратами становить фінансовий результат від операційної діяльності підприємства. Проте узагальнений результат – фінансовий результат від звичайної діяльності повинен враховувати доходи (збільшується) і витрати (зменшується), пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.

До фінансових витрат належать витрати на сплату відсотків та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі відображуються як збитки підприємства, спричинені його інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

Інші витрати підприємства включають собівартість реалізованих фнансових інвестицій, балансову вартість необоротних активів, майнових комплексів; втрати від зниження курсу валюти, яку пдприємство має на банківських рахунках (і яку не використовує в операційній діяльності); втрати від уцінки фінансових інвестицій і неоротних активів; інші витрати, що виникають при нормальному функціонуванні підприємства, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства

Отже, отримуємо фінансовий результат (прибуток або збитки) від звичайної діяльності підприємства, що підлягає оподаткуванню.

166

Основним інструментом визначення фінансових результатів є звіт про фінансові результати (форма № 2, положення (стандарт бухгалтерського обліку 3).

Таблиця 8.1 - Структура звіту про фінансові результати (форма № 2)

Стаття	Код	За звітній	За
	рядка	період	попередні
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010
Податок на додану вартість	015
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,	035
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040
Валовий прибуток	050
Валовий збиток	055
Інші операційні доходи	060
Адміністративні витрати	070
Витрати на збут	080
Інші операційні витрати	090
Фінансові результати від операційної діяльності
Прибуток	100
Збиток	105
Дохід від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі вкапіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до
Прибуток	170
Збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Фінансові результати від звичайної діяльності
Прибуток	190
Збиток	195
Надзвичайні
Доходи	200
Витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий
Прибуток	220
Збиток	225

167

Якщо підприємство отримало прибуток, то він підлягає оподаткуванню. Основна ставка податку становить 16 відсотків. Ставка податку на прибуток з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно 21 відсоток; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно 19 відсотків. Різниця між отриманим підприємством прибутком і податком на прибуток становить чистий прибуток підприємства, або

фінансовий результат його діяльності.

Чистий прибуток надходить у повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників.

Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей прибуток можна розділити на дві частини:

1)прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);

2)прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є обов'язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.

Цю загальну схему розподілу прибутку можна конкретизувати стосовно підприємств із різними організаційно-правовими формами. Це стосується насамперед акціонерних товариств (підприємств). Як відомо, власники акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів (доходу інвесторів на вкладений капітал). Щодо акціонерного підприємства дивіденди можна розглядати як плату за залучений від продажу акцій капітал.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою, яка істотно та неоднозначне впливає на фінансову стабільність і перспективи розвитку підприємства. Спрямування достатньої суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень таких збільшують попит на акції та підвищують їхній ринковий курс. Водночас обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється розв'язання завдань перспективного розвитку підприємства.

Зрозуміло, що низький рівень дивідендів призводить до протилежних наслідків.

Зурахуванням цих обставин акціонерне товариство (підприємство) мусить вибирати таку дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності.

Основними варіантами дивідендної політики можуть бути:

1)виплата постійного рівня дивідендів протягом кількох років;

2)виплата дивідендів зі щорічним певним зростанням;

3)спрямування на дивіденди встановленої (нормативної) частки чистого

прибутку;

4)виплата дивідендів із залишку прибутку після фінансування інвестиційних

потреб;

5)виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій.

Кожний з цих варіантів має свої переваги й недоліки і застосовується, як правило, не постійно, а в межах певного перспективного періоду з урахуванням економічної кон'юнктури та фінансового стану підприємства.

Розподіляючи прибуток підприємства, величину дивіденду у відсотках (d) визначають за формулою

d= ПД / Кст ×100

(8.2)

де Пд — частина прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів;

168