- •Підготував доцент кафедри емд та мк Паращук л. Д.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА екстреної медичної допомоги та МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою ЕМД та МК
професор В. Криса
“____”________________ 2011 р.
Методична розробкадля студентів
для проведення практичного заняття з предмету
“Медицина надзвичайних ситуацій”
Тема № 8. |
“ОрганізаціЙНІ ОСНОВИ санітарно-гігієнічнОГО та протиепідемічнОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ у СИСТЕМІ дЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ” |
Підготував доцент кафедри емд та мк Паращук л. Д.
Обговорено на засіданні кафедри
“ 31 ” серпня 2011 р.
Протокол №
Івано-Франківськ, 2011
|
Навчальна мета |
Вивчити питання організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках катастроф, на шляхах і в районах евакуації населення із осередків надзвичайних ситуацій.
|
|
Час |
90 хв.
|
|
Місце проведення |
Ауд. № 6
|
|
Навчально-матеріальне оснащення
|
а) Література
Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф.– К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
Черкасский Б.Л. Особо опасные инфекции. – М.: «Медицина», 1996. – 238с.
Организация работы лечебно-профилактических учреждений в бактериологическом очаге. – М.: МЗ СССР, 1987. – 56с.
|
Навчальні питання |
Вступ | |
|
Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках НС |
|
Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках НС |
|
Організація протиепідемічних заходів в осередках НС |
|
Санітарно-епідеміологічна розвідка |
|
Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках |
|
Організація екстреної та імунопрофілактики серед населення в епідемічних осередках |
Зміст
Вступ
В районах катастроф і стихійних лих, місцях тичасового розташування евакуйованого населення може виникати насприятлива в санітарно-гігієнічному і епідеміологічному відношенні обстановка, яка сприяє виникененню і поширенню серед різних контингентів масових інфекційних захворювань. В деяких випадках погіршення епідемічної обстановки набуває першочергового значення для населення регіону. В таких ситуаціях необхідне проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепеідемічних заходів.
! |
Надзвичайна ситуація (НС) для санітарно-епідеміологічної служби — це різкі , часто непередбачувані зміни в звичайній обстановці, що виникли в результаті катастрофи і характеризуються численними людськими жертвами, масовими інфекційними захворюваннями і ураженням людей, різким погіршенням санітарно-епідемічної обстановки, вкрай складною епідемічною ситуацією. |
Основними причинамипогіршення санітарно-епідемічної обстановки та складної епідемічної ситуації є:
руйнування комунальних об’єктів (систем водопостачання, каналізаційних, електро- , теплозабезпечення, тощо);
різке погіршення санітарно-епідемічного стану території у зв’язку з руйнуванням хімічних, нафтопереробних й інших промислових підприємств;
появою великої кількості трупів людей і тварин, гниття продуктів тваринного і рослинного походження;
масове розмноження гризунів, виникнення епізоотій серед них ті активізація природних осередків;
інтенсивна міграція організованих і неорганізованих контингентів населення;
пересування рятувальників, різних сил і засобів, які беруть участь в ліквідації наслідків НС;
зміна сприйнятливості потерпілого населення до інфекцій, внаслідок виникнення стресових станів тощо;
зниження ефективності роботи санітарно-епілеміологічних і лікувально-профілактичних установ, розташованих у зонах катастрофи.
В епідемічних осередках, які виникають в районах стихійних лих і техногенних катастроф спочатку важко встановити джерело інфекції, тобто перша ланка епідемічного процесу випадає, джерела зараження не виявляються а виникають тільки шляхи передачі. Відбувається «вибух» інфекційних захворювань і тільки після цього випливає так званий «хвіст» епідемії, що надалі обумовлюватиме зараження тих, хто контактував з хворими.
! |
У районах НСепідемічним осередком слід вважати територію, на якій у певних межах часу і простору сталося ураження людей збудниками заразних захворювань і набуло масового характеру розповсюдження інфекційних захворювань. |
Межі епідемічного осередк5у визначаються наступними чинниками:
наявність у зонах катастроф неізольованих інфекційних хворих серед потерпілого населення;
можливість розповсюдження інфекційними хворими збудників заразних захворювань;
уражені, які потребують госпіталізації, оцінювані з точки зору ризику зараження;
здорове населення, яке контактувало з інфекційними хворими і потребує обсервації, оцінюване з точки зору ризику зараження;
зовнішнє середовище, небезпечне для зараження людей.
! |
Показником термінів активності епідемічного осередку в зонах НС є максимальний інкубаційний період розповсюдження інфекційної хвороби |
Цей показник не завжди є достатнім. У випадку захворювання людей, зі зниженим імунітетом другий пік розповсюдження інфекції може виникнути через 2-3 інкубаційних періоди після першого, за рахунок передачі збудника особами, в яких захворювання перебігало безсимптомно.
Інфекційна хвороба серед різних груп населення в одному і тому ж регіоні лиха розповсюджується неоднаково. На інтенсивність цього процесу впливають комунально-побутові й санітарно-гігієнічні умови:
проживання людей у зонах катастроф;
проживання людей в місцях розташування евакуйованого населення;
проживання і праці членів аварійно-рятувальних команд;
особливості сприйнятливості організму людей до кожної окремої хвороби.
Потенційна небезпека зараження людей залежить від комунальної характеристики, яка складається з:
● географічного положення району НС;
● кліматичні умови;
● економічні ресурси;
● соціально-економічний статус;
● рівень дотримання правил гігієни в місцях проживання людей;
● медичний нагляд і профілактика;
● система забезпечення питною водою і продуктами харчування;
● система очищення відходів і каналізації;
● рівень міграції населення;
● контакти із тваринами;
● спалахи інфекцій і епідемічні хвороби.