Таблиця	2.4 - Градації потужностей			слабко проникних			порід зони
		аерації та кількість балів, яка їм відповідає
Номер		Потужність		Група відкладень
Градації		відкладень , м	a		в		c
1		<2	1		1		2
2		2-4	2		3		4
3		4-6	3		4		6
4		6-8	4		6		8
5		8-10	5		7		10
6		10-12	6		9		12
7		12-14	7		10		14
8		14-16	8		12		16
9		16-18	9		13		18
10		18-20	10		15		20
11		>20	12		18		25

Примітка : а – супіски , легкі суглинки , с – важкі суглинки , глини ; в – суміш порід груп а та с.

Приклад якісної оцінки ступеня захищеності ґрунтових вод

В межах ділянки зона аерації представлена легкими суглинками (середня потужність 3,5м) та супісками 2,5м), а водоносний горизонт (середня потужність 5м) складений крупнозернистими пісками. Мінімальна глибина

залягання		рівня		ГВ	визначається	для	грудня-лютого(час		випадення
мінімальної кількості опадів) і складає у середньому 6,5м.
Згідно з			табл..	2.2 глибина залягання ГВ			відповідає першій			градації
(<10м), тобто відповідає 1 балу. За літологічними особливостями зони аерації
(група	а	табл..	2.4)	набирає ще 4 бали. Отже, сума				складає 5	балів, що
відповідає		значенню		ПЗ, відповідному 1 категорії			захищеності (табл..			2.3).
Така	низька		природна		захищеність	дозволяє		припускати		можливість

інтенсивного техногенного впливу на ГВ, залягаючи в умовах ділянки, що розглядається.

Завдання для самостійної роботи

Зробити якісну оцінку ступеня захищеності ґрунтових .водВаріанти представлені у таблиці 2.5 (Додаток Е).

3. ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД В РЕЗУЛЬТАТІ ЗМІНИ ЛАНДШАФТІВ

1.Забруднення підземних вод в результаті антропогенної зміни ландшафтів. Накопичувачі рідких відходів.

2.Стадії забруднення підземних вод.

3.Потужність шарів водоносних обріїв– фактор, що регламентує місткість забруднюючих речовин у промислових накопичувачах відходів.

Серед техногенних джерел, що ведуть до зміни ландшафтів, особливу небезпеку представляють поверхневі наземні ємності, призначені для нагромадження і складування рідких і твердих відходів.

Пристосовані вони до природних і штучних поглиблень рельєфу й обваловані (обнесені) дамбами.

Приймачі	відходів	входять	у	систему	промислової	каналізаці
підприємств	хімічної, металургійної,		гірничодобувної,		нафтохімічної,

целюлозно-паперової, фармацевтичної та інших промислових галузей.

Як приймачі рідких відходів часто розглядаються поля фільтрації і поля зрошення стічними водами.

1. Ставки - накопичувачі, випарювачі, буферні ставки. Служать для скидання в них і нагромадження з наступним частковим скиданням у водотоки (накопичувачі).

Якщо зі ставка йде постійне скидання у ріку чи водойму транзитом, ставок називають буферним.

Площі їх складають від n×1 км2 до n×10 км2. Глибина може складати від 3 до 40 м. Термін заповнення – 15 - 20 років. На днищах – рідкі слабо проникні екрани.

2.“Білі моря” - для складування рідких і твердих відходів(пульпи)

содових і содово-цементних заводів(на поверхні утвориться біла кірка від солей хлоридів з мінералізацією150–200г/л). Пульпа накопичується близько

10-12 місяців, а			скидання		продовжується1-2		місяці.	Днище		екранується
глинистими породами товщиною до40 см і обваловується. Розташовують на
терасах (площа n×104 км2).
	3.	Хвостосховища. Можуть				бути рівнинні, ярово - балкові. Тверда
частина осідає, а прояснена рідка частина йде в оборотне водопостачання. При
розтіканні пульпи утворюються хвости(осідання твердих часток: великі –
середні – маленькі). Можуть займати кілька км2.
	Склад стічних вод може бути в залежності від виробництва(рудо-
збагачуючі комбінати: НCl, H2SO4, цинковий і мідний купорос, феноли).											земляні
	4.	Шлаконагромадження				(шлакосховища)		– великі
спорудження, що			займають		значні	площі, глибиною		до 50	м	і терміном
експлуатації		більше 25		років. Служить для			прийняття		твердих		відходів
металургійної промисловості – шламів, що подаються гідравлічним способом.
Разом	зі	шламом		подається		багато	стічних, що		водосвітлюються,
прохолоджують і перемішуються.
	Шлам – суспензія дрібних (до 10 – 40 мм) часток у воді; порошки й осад,
що утворюються під час електролізу Cu, Zn і т.д.

5.	Поля зрошення. Служать для очищення стічних вод фільтрацією й
одночасно утилізацією шляхом зрошення і вирощування с/г культур. На
комунальних	полях зрошення– очищення, на			хліборобських –		очищення
значення не має, використовуються стічні води.
6.	Поля	фільтрації. Тільки	на піщаних ґрунтах. Для			очищення
стічних вод навантаження складає 80 – 300 м3 на га в добу.
7.	Полігони твердих побутових відходів. Утворюються фільтрати,
що забруднюють підземні води.
Золовідвали		(шламовідвали) –	займають	великі	площі		земляних

ємностей, де складуються відходи від електростанцій; характерним елементом є Са. У великих кількостях увних : Si , Al2O3, Fe2O3.

Процеси забруднення підземних вод відбуваються в 3 стадії:

1)прохідна фільтрація зі сховища (РВприймача відходів). СВ інфільтруються крізь зону аерації, в результаті чого на поверхні ґрунтових вод починається процес утворення“бугра” забруднених вод. Вільна фільтрація продовжується доти, поки потік зі сховища відходів не зімкнеться

зобрієм підземних вод. Тривалість вільної фільтрації близько 1-2 років. Разом

зростом “бугра” забруднених вод відбувається їхнє розтікання у обрії ґрунтових вод;

2)змішування змінених із ґрунтовими;

3) рух забруднених	вод	і	розподіл	забруднюючих речовин
водоносному обрії. В цей час відбувається			формування ділянки забруднення

водоносного обрію.

Формування зони забруднення підземних вод – це складні гідродинамічні

іфізико – хімічні процеси , що залежать від багатьох факторів.

3.1Регламентація місткості забруднюючих речовин у промислових

накопичувачах.

Стічні води, що фільтруються з накопичувача, забруднюють у першу чергу, верхню частину водоносного обрію, потом забруднення поширюється в глибину. У малопотужних обріях забруднюється весь обрій, а в обріях значної потужності - верхня і середня частини. Тому приймається, що змішування стічних вод, що фільтруються з накопичувачів у підземні води, відбувається цілком при потужності шару менше 20м; на 80 % при 2040м; на 70 % при потужності шару більше 40 м.

Відстань у м(хо), що проходять забруднені води протягом року(365 днів) униз при потоці підземних вод

	X 0	=	K ф × i × 365		(3.1)
			n
де	Кф – коефіцієнт фільтрації, м/добу ;
	і - гідравлічний ухил;
	n - пористість ґрунтів.

Якщо відома відстань(L) від краю полігону до , рікиу яку розподіляються ґрунтові води, то можна визначити, через скільки років забруднення досягає ріки:

	t =	L	(3.2)
		X 0

Відстань розподілу забруднюючих речовин нагору у потоці приблизно можна прийняти рівною100м, а в бічні сторони20-200м, тобто границя розподілу забруднюючих речовин у потоці обмежується вгору за течією і з боків і не обмежується вниз у потоці ґрунтових вод.

Граничний зміст токсичних речовин у промислових рідких відходах у накопичувачі розраховується за формулою:

2

é

1

ù

Cmax

(K m × m × L * n + 0.2W ) - K m

× m × Lêx0

× C0 +

(L × n - x0 )(Cmax

- C0 )(1 -

)ú

Cr

=

ë

T û

(3.3)

0.2W

де

Сr

-

гранична

місткість

токсичної

речовини

в

промислових рідких

відходах у накопичувачі, мг/л;

Смах

-

максимальна

задана

концентрація

токсичної

речовини

в

підземних водах під нагромаджувачем (10 ГДК), мг/л;

С0

-

кількість

токсичної

речовини

в ґрунтових водах

в

природних

умовах, мг/л;

m - потужність водоносного обрію, м;

Кm

-

безрозмірний

коефіцієнт,

що

відображає

процес

змішування

стічних вод з підземними в залежності від потужності водоносного обрію;

L - довжина блоку накопичувача, м;

n - пористість водоносних порід;

W - річний обсяг стічних вод, що скидаються в нагромаджувач, м3;

0,2W - річний обсяг стічних вод, що фільтрується з накопичувача, м3.

х0 = 365×і×Кф,

де

Кф - коефіцієнт фільтрації водоносних порід , м/добу;

і - гідравлічний ухил.

Т

=

tе +5 – розрахунковий

час,

при

закінченні

якого концентрація

токсичної

речовини

в підземних

водах не

повинна

перевищувати

значення

Сmax;

tе – час експлуатації накопичувача (15 – 20 років).

5 – середня кількість років інфільтрації стічних вод після припинення чи експлуатації скидання в сховище рідких відходів.

Якщо C0 =0, або якщо вміст забруднюючої речовини в природних умовах дуже маленький, то формула (3.3) буде мати вигляд:

Cr = Cmax (K m × L2 × n + 0.2W ) - K m × m × L[x0 × C0 + (L × n - x0 )]

0.2W

Для визначення абсолютно припустимої маси токсичної забруднюючої речовини в накопичувачі проводиться розрахунок за формулою: