Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Реферат на тему: м. Х. Бунге – ректор Київського університету та розбудовник ринкових фінансових інститутів

Виконав:

Сергійчук М. С.

Житомир - 2015

Зміст

1. Бунге Микола Християнович - біографія.

2. Вклад М.Х. Бунге у розвиток теорії грошей , кредиту та кредитно –

грошового обліку.

Список використаної літератури

1. Біографія. Бунге Микола Християнович

11 (23) листопада 1823 - 3 (15) червня 1895 р.

Економіст, фінансист, державний діяч, доктор політичних наук (від 1852 р.), заслужений ординарний професор (від 1876 р.), декан юридичного факультету (1867 р.) ректор (1859-1862 рр., 1871-1875 рр., 1878-1880 рр.) Університету Св. Володимира, міністр фінансів (1881-1887 рр.), голова Кабінету міністрів Росії (1887—1895 рр.), ординарний академік та почесний член Петербурзької Академії наук (від 1890 р.)

Народився в Києві у дворянській родині. Після закінчення 1841 р. Першої Київсь¬кої гімназії навчався на юридичному факультеті університету Св. Воло¬димира. 1845 року закінчив навчання зі ступенем кандидата законознавства і 31 жовтня того ж року призначений викладачем кафедри казенного управління Ніжинського ліцею князя Безбородька, де виявив неабиякі педагогічні здібності. Після захисту 1847 року дисертації "Исследование начал торгового законодательства Петра Великого" був затверджений 19 грудня того ж року магістром державного права і профе¬сором кафедри казенного управління зазначеного навчального закладу.

31 жовтня 1850 р. переведений до університету Св. Володимира на посаду виконуючого обов’язки ад’юнкта кафедри політичної економії та статистики історико-філологічного факультету (з 1863 р. за новим університетським Статутом цю кафедру підпорядковано юридичному факультету). Після захисту дисертації "Теория кредита" 16 червня 1852 р. отримав ступінь доктора політичних наук і 7 листопада затверджений екстраорди-нарним професором, а 26 березня 1854 р. – ординарним професором кафедри політекономії та статистики. Читав лекції на історико-філологічному факультеті, згодом – на юридичному.

З 14 січня по 1 липня 1867 р. - декан юридичного факультету. 1869 року залишив кафедру політичної економії та статистики й перейшов на кафедру поліційного права. 1876 року удостоєний звання заслуженого ординар¬ного професора, а 8 травня 1880 р. – почесного члена університету Св. Володимира.

Лекції М. X. Бунге мали велику популярність серед студентів, а його особистість була настільки авторитетною, що попечитель Київського навчального округу М. І. Пирогов призначив його у травні 1859 р. ректором університету Св. Володимира (затверджений міністром народної освіти 6 травня). Цю посаду М. X. Бунге обіймав тричі (6 травня 1859 р. – лютий 1862 р.; 26 травня 1871 – 2 травня 1875 р.; 2 вересня 1878 – березень 1880 р.). Першого разу його призначено ректором, а двічі обрано відповідно до вимог нового університетського Статуту (1863 р.).

Перше ректорство М. X. Бунге (1859 – 1862 рр.) збіглося в часі з педагогічною діяльністю М. І. Пирогова в Києві. В університеті Св. Володимира відбулися зміни у навчальному й науковому процесах: запроваджено твердий розклад занять на семестр; затверджено нові Правила іспиту для студентів; дозволено всім викладачам брати участь у засіданнях факультетських рад із наданням їм права голосу; встановлено порядок заміщення вакантних посад професорів і доцентів за конкурсом. Дисертації, які раніше подавалися на захист у рукописному вигляді, тепер обов’язково мали бути надруковані, а дисертації з медичних спеціальностей дозволялося захищати не лише латиною, а й російською. З вересня 1861 р. почав виходити друкований орган університету (щомісячне періодичне видання "Университетские известия", на сторінках якого містилися звіти, наукові праці викладачів і найкращих студентів, протоколи засідань Вченої Ради, що висвітлювали діяльність університету, тощо).

У грудні 1861 р. входив до складу спеціальної комісії Міністерства народної освіти, яка розробляла проекти нового університетського Статуту 1863 р., який мав дати університетам значну самостійність та автономію. З листопада 1863 р. по червень 1864 р. на запрошення імператора викладав політекономію та фінансове право цісаревичу Миколі Олександровичу.

Повернувшись до Києва, М. X. Бунге з 1864/65 р. навчального року продовжує викладати в університеті політичну економію та статистику й водночас погоджується очолити третю за значенням у Росії Київську контору Держбанку (1862 – 1866 рр.).

Під час другого ректорства М. X. Бунге (1871 – 1875 рр.) при універси¬теті було відкрито два наукових товариства – Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873 р.) й Історичне товариство Нестора Літописця (1874 р.); здійснено переїзд хімічної лабораторії та кабінету в нове приміщення (1873 р.).

1 липня 1880 р. М. X. Бунге переведено до Санкт-Петербурга на посаду товариша міністра. 1881 – 1886 рр. він був міністром фінансів Росії та членом Державної Ради, а впродовж 1887 – 1895 рр. – головою Кабінету міністрів Росії.

М. X. Бунге – автор багатьох наукових праць та підручників із політекономії, бюджету, статистики: "Исследования о железной промышленности в губерниях Киевского учебного округа" (1855 р.), "Курс статистики" (1865 р.), "Основания политической экономии" (1870 р.). Мав також праці, присвячені проблемам освіти: "О современном направлении русских университетов и о потребностях высшего образования" (1858 р.) та ін. Одним із унікальних документів останніх років життя М. X. Бунге були "Загробные заметки", які стали його політичним заповітом.

М. X. Бунге був членом Імператорського Російського географічного товариства, почесним членом Петербурзької Академії наук (з 1881 р.), Санкт-Петербурзького й Новоросійського (з 1870 р.) університетів, Істо¬ричного товариства Нестора Літописця (з 1872 р.), Київського юридично¬го товариства та інших наукових товариств. З березня 1890 р. обраний ор¬динарним академіком Петербурзької Академії наук за розрядом політичної економії історико-філологічного відділення.

Київське товариство взаємного кредиту 1872 року відрахувало від своїх прибутків 6180 крб. на заснування в університеті Св. Володимира стипендії імені свого колишнього керівника М. X. Бунге, а міська Дума на відзнаку корисної праці в Києві у липні 1880 р. обрала його почесним громадянином міста.

Мав чин таємного радника (з 1874 р.). Нагороджений орденами Св. Станіслава II (1857 р.) і І (1865 р.) ступенів, Св. Володимира III (1862 р.) й II (1874 р.) ступенів, Св. Анни І ступеня (1868 р.), Білого Орла (1879 р.), Св. Олександра Невського (1883 р.) та Золотою медаллю за участь у працях Редакційної комісії із селянського питання й медаллю в пам’ять війни 1853 – 1856 pp.

Помер М. X. Бунге 3 червня 1895 р. у Царському Селі (тепер м. Пушкін Ленінградської обл., Росія). Похований, за заповітом, у Києві 8 червня 1895 р. на лютеранській ділянці Байкового цвинтаря.

Після смерті М. X. Бунге його нащадки у жовтні 1895 р. подарували бібліотеці університету Св. Володимира частину особистої бібліотеки вченого з умовою "образовать из него самостоятельный отдел с присвоением имени ученого". На велику книгозбірню М. X. Бунге, яка складала близько 5000 одиниць (переважно економічної літератури різними мовами), було укладено каталог. 1927 року постановою Наркомосу УРСР її передано до фонду Всенародної бібліотеки України при Українській Академії наук (тепер НБУВ).

За заповітом М. X. Бунге залишив університету Св. Володимира 6 тис. крб. На проценти від цієї суми 29 травня 1896 р. затверджено щорічну премію М. X. Бунге за найкращу студентську роботу з економічної тема¬тики та дві щорічні грошові допомоги найуспішнішим студентам.