57

Тема: « Управління діловою кар’єрою працівників організації (на прикладі ТОВ «СІС»)»

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ КАР’ЄРОЮ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ

1. Сутність поняття «ділова кар’єра»

1.2. Фактори впливу на ділову кар’єру

1.3. Управління діловою кар’єрою

1.4. Нормативно-правова база управління трудовою кар’єрою

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ КАР’ЄРОЮ ПРАЦІВНИКІВ ТОВ «СІС»

2.1. Організаційно-економічна характеристики ТОВ «СІС»

2.2. Кількісна та якісна характеристика персоналу

2.3. Аналіз управління діловою кар’єрою працівників у ТОВ «СІС»

2.4. Шляхи удосконалення управління діловою кар’єрою працівників на підприємстві

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ КАР’ЄРОЮ ПЕРСОНАЛУ

2. Сутність поняття «ділова кар’єра»

Взагалі термін «кар’єра» (від фран­цузького carriere – від та італійського саrrierа – біг, життєвий шлях) ввійшов до на­укового вжитку з повсякденної свідомості. У загальному розумінні він означає успішне просування в галузі суспіль­ної, службової, наукової та іншої діяльності [11, с. 257]. Словник російської мови С.І. Ожегова трактує кар’єру як «шлях до успіхів, значного становища в суспільстві, на службовій ниві, а також саме досягнення такого становища».

Суть категорії «кар’єра» нерозривно пов’язано з категорією «кар’єризм», котра трактується як гонитва за успіхом, «зумовлена прагненням до особистого благополуччя» і, відповідно, «в особистих інтересах». Негативний відтінок на всі споріднені терміни підсилюється в роз’ясненні терміна «кар’єрист» – людина, уражена кар’єризмом, що ставить турботу про свою кар’єру та особисті успіхи вище від інтересів суспільної справи.

Термін «трудова кар’єра» розуміють у сучасній літературі як у широкому, так і в вузькому змісті. Широке розуміння ототожнює трудову кар’єру з індивідуальним трудовим шляхом працівника, тобто переліком усіх займаних ним робочих місць і вказівкою часу перебування на кожному. Вузьке (а разом з тим і змістовне) розуміння трудової кар’єри пов’язане з уявленням про узагальнену модель шляху, пройденого працівником не між конкретними місцями, а між групами вертикально ієрархізованих місць, які розрізняються за своєю соціально-еко­номічною цінністю.

Трудова кар’єра за умови свободи вибору робочого місця спрямована на здійснення мети (орієнтація і задоволення потреби індивіда). Спонукання до досягнення мети визначаються як мотиви, як усвідомлені потреби та інтереси. Цілі як орієнтація діяльності відбиваються на життєвих планах. Переходи з одного робочого місця на інше можуть бути як безпосередньою потребою в зміні видів занять, так і засобом для досягнення інших цілей, що належать до сфери праці і виходять за її межі.

Поняття «трудова кар’єра» є більш ширшим у порівнянні з такими термінами, як «ділова кар’єра» або «професійно-кваліфікаційне просування». Так, ділова кар’єра – це підвид трудової кар’єри, який поширюється на просування і досягнення успіху в специфічних видах трудової діяльності – бізнесі, комерції, тобто в тих видах економічної діяльності, які приносять прибуток, доход або інші особисті вигоди.

Під діловою кар'єрою розуміють просування працівника сходинками службової ієрархії або послідовна зміна занять як у рамках окремої організації, так і протягом життя, а також сприйняття людиною цих етапів. Таким чином, вона має як об'єктивну, так і суб'єктивну сторони.

З організаційної точки зору кар'єра розглядається як сукупність взаємопов'язаних рішень особи про вибір того чи іншого варіанта майбутньої діяльності, виходячи з можливостей, які перед нею відкриваються, подолання розбіжностей між реальним і бажаним її посадовим становищем. Оскільки ці рішення приймаються за умов браку інформації, суб'єктивної оцінки себе та обставин, нестачі часу або емоційної нестабільності, вони далеко не завжди бувають послідовними, раціональними, цілеспрямованими, та й взагалі виправданими.

Кар'єра - це не тільки просування по службі. Можна говорити про кар'єру, як про рід занять, діяльності. Наприклад, кар'єра менеджера, спортивна кар'єра, військова кар'єра, артистична тощо.

Кар'єра може бути динамічною, пов'язаною зі зміною робочих місць, і статичною, яка здійснюється на одному місці та на одній посаді шляхом професійного зростання. Вона буває вертикальною, яка передбачає посадове зростання, і горизонтальною, яка проходить в межах одного рівня управління, однак зі зміною занять, інколи професії. Суміщення двох цих підходів дає сходинкову кар'єру.

Іншими словами, успіх у кар'єрі можна розглядати як з точки зору просування від однієї посади до іншої, більш високої, так і з точки зору ступеня оволодіння певною професією, навичками та знаннями, які її складають.

Починається ділова кар'єра з формування суб'єктивно усвідомлених власних суджень працівника про своє трудове майбутнє, шляхи самовираження і задоволення працею. Тобто, кар'єра — це індивідуально усвідомлена позиція і поведінка індивіда, яка пов'язана з трудовою діяльністю протягом робочого життя людини.

Розрізняють два види трудової кар’єри: професійна та внутрішньо-організаційна.

Професійна кар’єра – це становлення працівника як професіона­ла, кваліфікованого фахівця у своїй справі, що відбувається протягом усього його трудового життя. Вона може реалізовуватися на різних під­приємствах [11, с. 259]. Даний вид кар’єри характеризується тим, що працівник у процесі своєї професійної діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, наймання на роботу, професійне зростання, підтримка індивідуальних про­фесійних здібностей, вихід на пенсію.

Професійна кар’єра може йти за лінією [15, с. 126]:

• спеціалізації (поглиблення в одній, обраній на початку професійно­го шляху, сфері діяльності);

• транспрофесіоналізації (оволодіння іншими сферами діяльності).

Внутрішньоорганізаційна кар’єра – це послідовна зміна стадій розвитку працівника в межах одного підприємства. Внутрішньоорганізаційна кар’єра реалізується у чотирьох основних напрямах; згідно до цього виділяють такі її моделі:

– вертикальна кар’єра, як переміщення на іншу ступінь структурної ієрархії. В свою чергу, вона поділяється на: висхідну кар’єру, тобто просування працівника вверх за службовою драбиною; та низхідну кар’єру або переміщення працівника вниз за службовою драбиною.

– горизонтальна кар’єра – переміщення в іншу функціональну область діяльності на тому ж рівні структурної ієрархії; розширення прав і обов’язків на існуючій посаді.

– східчаста кар’єра, яка поєднує елементи горизонтальної і верти­кальної кар’єри; просування працівника здійснюється шляхом чергування вертикального зростання з горизонтальним.

– доцентрова кар’єра, тобто наближення працівника до керівництва під-приємства. Наприклад, запрошення працівника на недоступні йому раніше зустрічі, наради; одержання доступу до неформальних джерел інформації; окремі важливі доручення керівництва. Людина навіть не займаючи високих посад, може виявитися близькою до керівництва, допущеною у вузьке коло спілкування, включеною до еліти [11, с. 263].

Існують різні підходи до визначення моделей кар’єри, один з яких представлений у таблиці 1.1 [12, с. 312]:

Таблиця 1.1

Характеристики моделей кар’єри

Модель кар’єри	Характеристика кар’єри
Професійна кар’єра (в різних підприємствах потягом життя)	Навчання, вступ на роботу, професійне зростання, підтримка індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію
Внутрішньоорганзаційна кар’єра (в межах одного підприємства), зокрема:	Послідовна зміна стадій розвитку працівника в одному підприємстві
– вертикальна	Підйом на більш високий ступінь корпоративної ієрархії
– горизонтальна	Переміщення в іншу функціональну область діяльності або виконання певної службової ролі на ступені, що не має жорсткого формального закріплення в організаційній структурі
– доцентрова	Рух до ядра, керівництва підприємства (наприклад, перехід з регіонального підрозділу в головний офіс)
Ситуаційна кар’єра, зокрема:	Непередбачені переміщення працівника
– кар’єра «від начальника»	Основний чинник впливу – дії осіб, що приймають рішення
– кар’єра «від об’єкту»	Основний чинник впливу – успішна реалізація якого-небудь проекту
– selfmade (власноручна) кар’єра	Кар’єрне зростання завдяки високій кваліфікації.
– кар’єра «по трупах»	Дії за принципом «ціль виправдовує засоби»
Системна кар’єра, зокрема:	Цілеспрямоване професійне зростання за наперед розробленим планом
– «трамплін»	Плавна вертикальна кар’єра до досягнення «стелі», потім стрибок з «трампліну» – вихід на пенсію
– «сходи»	Поступова вертикальна кар’єра з чітко визначеним періодом знаходження на кожній посаді
– «змія»	Горизонтальне переміщення з однієї посади на іншу при відносно недовгому терміні перебування на кожній
– «роздоріжжя»	Вертикальні і горизонтальні кадрові переміщення за наслідками періодичної атестації

З метою більш глибокого вивчення суті та місця категорії «кар’єра» розрізняють:

• галузеву кар’єру, якщо відбувається переміщення між підприємствами й галузями;

• територіальну (міграція), якщо зміна робочого місця пов’язана зі зміною природно-географічного середовища

В процесі реалізації кар’єри важливо забезпечити взаємодію усіх перелічених її видів, з метою створення найбільш сприятливих умов для просування працівника в тому чи іншому виді діяльності

Отже, успіх у кар’єрі можна розглядати і з погляду просування у межах підприємства від однієї посади до іншої, більш високої, і з погляду ступеня оволодіння певною професією, і з погляду одержання особливого визнання керівництва. Кар’єра розглядається як фактор мотивації ефективної, продуктивної праці та забезпечує певний рівень задоволення потреб працівника, розвитку та удосконалення його здібностей і, у кінці-кінців, впливає на результати діяльності підприємства.