- •1. Аналіз матеріалів учбового кримінального провадження.
- •2. Види процесуальних документів прокурора у кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні та загальні вимоги до них.
- •3. Вимоги до змісту та структури апеляційної скарги.
- •4. Вимоги до клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
- •6. Загальна структура угод про визнання винуватості та про примирення.
- •7. Зміст описово-мотивувальної частини апеляційної і касаційної скарг.
- •8. Зміст процесуальних вимог щодо узгодження міри покарання в угодах про примирення та про визнання винуватості.
- •9. Зміст угоди про примирення та обов’язки сторін, що в ній фіксуються.
- •10. Клопотання прокурора про втручання у приватне спілкування.
- •11. Клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •12. Клопотання прокурора про скасування чи зміну запобіжного заходу.
- •13. Обвинувальний акт і додатки до нього.
- •14. Особливості форми і змісту угоди про визнання винуватості.
- •15. Постанова прокурора про закриття кримінального провадження.
- •17. Процесуальні документи щодо призначення експертизи і одержання зразків для експертного дослідження.
- •19. Процесуальні форма і зміст документів, що складаються при відмові прокурора від підтримання державного обвинувачення. Структура і зміст постанови прокурора про відмову від обвинувачення
- •20. Структура і зміст постанови прокурора, слідчого у кримінальному провадженні.
- •21. Структура і зміст протоколу огляду місця події.
- •22. Структура і зміст протоколу слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні.
- •23. Структура і зміст процесуальних документів, що визначають межі судового розгляду кримінального провадження.
- •24. Структура та зміст клопотання прокурора до суду про скасування вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості у зв’язку з її невиконанням.
- •25. Форма і зміст заперечення на апеляційну та касаційну скаргу.
- •1) Найменування суду касаційної інстанції (аналогічно до вимог щодо змісту касаційної скарги);
- •26. Форма і зміст клопотання про продовження строків досудового розслідування.
- •27. Форма і зміст клопотання прокурора про відсторонення від посади.
- •28. Форма і зміст повідомлення про підозру, процесуальний порядок його зміни.
- •29. Форма і зміст повідомлення стороні захисту про закінчення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.
- •30. Форма і зміст постанов прокурора про зупинення і відновлення досудового розслідування, оголошення розшуку підозрюваного.
- •31. Форма і зміст постанови про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту або потерпілого і його представників.
- •32. Форма і зміст процесуального документа із зміни обвинувачення в суді. Структура і зміст обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням
- •33. Форма та зміст клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів.
- •34. Форма, структура і зміст касаційної скарги.
- •35. Форма, структура і зміст заяви прокурора до суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
24. Структура та зміст клопотання прокурора до суду про скасування вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості у зв’язку з її невиконанням.
Стаття 476. Наслідки невиконання угоди
1. У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
2. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.
25. Форма і зміст заперечення на апеляційну та касаційну скаргу.
Прокурор, як й інші суб’єкти права на апеляційне оскарження, має право подати свої заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, подані іншими учасниками судового розгляду (ст. 402 КПК). Слід пам’ятати, що подання заперечень на апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді КПК не передбачає.
Заперечення подаються виключно в письмовій формі. Особливе значення заперечення на апеляційну скаргу відіграють у випадку прийняття рішення про проведення письмового апеляційного провадження (ст. 406 КПК), оскільки у цьому випадку в апеляційного суду є можливість з’ясувати не лише доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, а й позицію протилежної сторони.
Строк, протягом якого особа наділена правом подати свої заперечення на апеляційні скарги інших учасників процесу, встановлюється суддею-доповідачем під час підготовки до апеляційного провадження.
Як і апеляційна скарга, заперечення на неї повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо форми і змісту. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:
– найменування суду апеляційної інстанції (вказується повна офіційна назва апеляційного суду, до якого подаються заперечення, що передбачена Указом Президента «Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» від 20 травня 2011 року № 591/2011);
– прізвище, ім’я, по батькові (найменування, якщо учасником судового провадження, від імені якого подаються заперечення, є юридична особа), місце проживання (перебування) особи, яка подає заперечення (у п. 2 ч. 2 ст. 402 КПК вказано «особи, яка подає апеляційну скаргу», що, на наш погляд, є технічною помилкою, оскільки мова має йти про особу, яка подає заперечення на таку скаргу), а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Прокурору також необхідно вказати посаду, яку він займає;
– яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дата його ухвалення, особа, щодо якої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засудження, виправдання, закриття справи, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо);
– номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;
– обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;
– клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу, якщо у такому клопотанні є необхідність. Клопотання може стосуватися як обставин суті справи (витребування і дослідження нових доказів, виклик нових свідків, повторне дослідження доказів тощо), так і технічно-організаційних моментів (наприклад, проведення закритого судового засідання);
– як і до апеляційної скарги, до заперечення повинні бути додані матеріали, на які посилається особа, що подає заперечення, але яких немає у матеріалах провадження.
У запереченні необхідно зазначати перелік усіх доданих матеріалів. Заперечення на апеляційну скаргу повинно бути підписано особою, від імені якої воно подано.
Відповідно до загальних засад кримінального провадження для дійсного забезпечення принципів змагальності та диспозитивності процесу, рівності сторін кримінального провадження перед судом у процесуальному законі передбачено право осіб, зазначених у статті 425 КПК, подавати заперечення на касаційну скаргу, а також визначено порядок подання таких заперечень та його зміст.
Зокрема, особи, зазначені у ст. 425 КПК, отримавши копії ухвали про відкриття касаційного провадження, касаційної скарги та доданих до неї документів, вправі відповідно до статті 431 КПК подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу протягом встановленого суддею-доповідачем строку для його подання.
Заперечення подається у письмовій формі з обов’язковим зазначенням: