47. Організація державного іспиту, методика його підготовки та проведення

Проведення державних іспитів. - державні іспити складаються на профільних дисциплін (1,2 іспити, 3, якщо не захистив кваліфікаційну роботу) - комплексний іспит (кілька предметів в одному іспиту) - до іспиту студентам читаються оглядові лекції і проводяться передекзаменаційні консультації для кожної екзаменаційної групи (не більше 12 чоловік на екз. групу). - іспит проводить державна екзаменаційна комісія (5 осіб): голова комісії (як правило доктор наук), члени комісії (один із них є екзаменатором) - відповіді студентів протоколюються технічним секретарем, який входить до складу комісії. - оцінки виставляються після іспиту колегіально. Або голосуванням. - якщо 2, то іспит можна перескласти протягом 3х років один раз, не раніше, ніж через рік.

48. Вимоги до відповідей студентів на іспиті з спд та критерії оцінки їх знань

Вимоги до відповіді студентів на іспиті. - студент має розкрити зміст питання екзаменаційного білету. - студент має показати знання літературних джерел. - студент повинен уміти пов’язувати теоретичні питання з практикою - студент має знати альтернативні точки зору і концепції. (наукове мислення) – це щодо іспиту із профілюючих дисциплін. критерії оцінок знань студентів: - повні відповіді на всі 3 питання – 5 - на 2 питання – 4 - на 1 питання – 3. - викладач не повинен не занижувати оцінку, не завищувати. - не можна дивитися в залікову книжку перед тим, як поставити оцінку у відомість. - уважно подивитись, щоб не було поміток на білетах після іспиту.

49. Дидактичні принципи, які лежать в основі перевірки і оцінки знань студентів на іспиті

Дидактичні принципи, що лежать в основі перевірки і оцінки знань - принцип дієвості: перевірка і оцінка знань мають стимулювати інтерес студента до науки, а не відбивати охоту її вивчати. - принцип індивідуальності: на іспиті оцінюються знання кожного студента окремо, а не групи в цілому. - принцип диференціювання: рівень знань повинні оцінюватися за обсягом чи глибиною, а не за наявністю, або відсутністю. - викладач не повинен керуватися двобальною системою. - принцип об’єктивності: знання студентів оцінюються на даний момент, а не так як він працював протягом семестру. - принцип єдності вимог – один і той самий рівень знань студентів різними викладачами повинен бути оцінений однаково.

Назвіть не менше 5 основних правил правильного педагогічного спілкування

1. Успіх педагогічної діяльності насамперед залежить від культури спілкування.

2. Моделюйте спілкування не "від себе", а від студентів, їх потреб та інтересів.

3. Орієнтуйте своє педагогічне мовлення на конкретного студента, а не на абстрактну групу.

4. Використовуйте різні види спілкування.

5. Спілкуйтесь із студентами на взаємних інтересах, проте не організовуйте спілкування "по вертикалі", зверху вниз.

6. Постійно враховуйте психологічний стан окремих вихованців і колективу загалом.

7. Дивіться на себе збоку, постійно аналізуйте свої вчинки й дії.

Шляхи вдосконалення культури спілкування: ознайомлення з психолого-педагогічною літературою, спостереження, спеці­альні вправи, постійне спілкування, громадська активність, розвиток педагогічних, комунікативних, ораторських здібностей, вдосконалення загальної культури. Заповіді педагогічного спілкування:

1. Відносини з дітьми - фундамент діяльності педагога.

2. У спілкуванні виходити з мети, завдань виховання, інтересів дитини.

3. Орієнтуватись на співрозмовника.

4. Не обмежуватися інформацією, аналізувати мотиви.

5. Усвідомлювати психологічну атмосферу (співпереживати).

6. Самокритичність. Не жалітися на учнів.

7. Вміти слухати і поважати співрозмовника.

8. Тактовність. Взаємність у спілкуванні.

9. Динаміка, розвиток, ініціативність у спілкуванні.

10. Уникати моралізму та негативних установок спілкування.

11. Виключати "голу" критику. Вчасно похвалити чи пожурити. "Не бійтесь бути ласкавими" (В.Сухомлинський). Частіше посміхатись, схвалювати, заохочувати.

12. Розвивати комунікативну пам'ять, уяву, увагу, загальну культуру.

Перелічить не менше 5 основних видів самостійної роботи, що розвиває творчу активність студента, зв*язує його знання і вміння з практикою

Науково-дослідницька робота студентів

евристичну самостійну роботу

реконструктивну самостійну роботу

репродуктивну самостійну роботу

Назвіть не менше 3 основних недоліків в організації самостійної роботи студента

а) у багатьох студентів (особливо І та ІІ курсів) відсутні достатні вміння і навички самостійної роботи з книгою;

б) більшість студентів не вміють планувати свій робочий час, у зв’язку з чим їхнє навантаження нерівномірно розподіляється протягом року;

в) систематично в лабораторіях і кабінетах займається лише 37% студентів (серед причин указуються і такі, як відсутність у кабінетах навчальної літератури, невміння лаборантів допомогти студентам в організації їх роботи і т. ін.);

г) перевантаження студентів завданнями з конспектування літератури;

ґ) недотримання умов гігієни розумової праці.

Прелічитьне менше 5 форм самостійної роботи у практиці вищих навчальних закладів

• Написання курсових робіт • Написання кваліфікаційних робіт • Написання конкурсних студентських праць • Написання рефератів

Участь у наукових конференціях

Перелічить не менше 5 основних функцій лекції як однієї із форм організації навчання

Пізнавальна функція

Виховна функція

Розвиваюча функція

Організуюча функція

Інформаційна

Орієнтовна

Перелічить не менше 5 основних видів лекцій за дидактичними завданнями

 вступна лекція (дати загальне уявлення про дисципліну її структуру, взаємозв'язок)

· настановча лекція (розкриття предмету, методів дослід., проблем, особлив. Курсу)

· тематична лекція (розкриття певної теми)

· оглядова лекція (перед практикою, дипломною роботою, екзаменом)

· завершальна лекція (підсуми)

Назвіть не менше 3 основних методів, застосовуваних на практичних зайняттях

групова дискусія, робота в підгрупах, аналіз конкретної ситуації, ділова гра

Назвіть не менше 3 основних видів дискусій, які можуть відбуватись у вищій школі, як навчальна форма работи

види дискусії:  – «побіжна» (виникає стихійно під час розгляду та обговорення складних питань, які цікавлять більшість учнів);  – дискусія, спрямована на формування переконань;  – справжня навчальна дискусія (спеціально організовується для розгляду важливої дидактичної проблеми).

Назвіть не менше 5 найважливіших характеристик дискусії

По-перше, дискусія - не внутрiшнiй діалог, а зовнiшнiй, відкритий.

По-друге, предметом дискусії не може бути другорядне, випадкове для даної аудиторії питання, воно має бути проблемним, важливим у даній ситуації й водночас викликати неоднозначні думки та пропозиції.

По-третє, справжня дискусія - це не суперечка, не з'ясовування стосунків, вона передбачає об'єктивне й доброзичливе обговорення питання з обов'язковою повагою як до своїх прихильників, так i до опонентів, з опорою на особистiсно-дiалогiчний стиль спілкування. Тому за результатами дискусії не може бути переможців i переможених.

По-четверте, дискусія як метод вирішення проблеми включає конструктивність, тобто спрямованість на певний позитивний результат, на просування у вирiшеннi спірного питання.

Назвіть не менше трьох основних проблем комп*ютерного навчання на сучасному етапі розвитку науки і освітніх технологій

зменшення безпосереднього спілкування студента з викладачем та з колективом,

значні матеріальні затрати на комп’ютеризацію навчальних закладів,

матеріальні затрати на купівлю студентом необхідного обладнання

Якщо можете, дайте відповідь на запитання: «У чому перевага модульно-рейтингової системи навчання над традиційною?»

Дозволяє відмовитися від заліково-екзаменаційної сесії

 Дає можливість скоротити в більшості випадків час на з'ясовування готовності студентів до занять

Дозволяє одержувати достатньо об'єктивну інформацію про ступінь успішності навчання студентів

 Усуває негативні сторони зрівняльної системи навчання

Які, на вашу думку, недоліки модульно-рейтингової системи навчання

• Знижує фундаментальність одержуваних знань.  - Частою зміни умов роботи, що вимагає великих матеріальних витрат. 

Які ще, крім зазначених, вас цікавлять питання або проблеми вдосконалення професійної майстерності