Тема 2 Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Питання для вивчення:

1. Основні засоби підприємства, їх класифікація та оцінка.

2. Документальне оформлення операцій з основними засобами та іншими необоротними активами.

3. Облік операцій з основними засобами та іншими необоротними активами.

4. Облік амортизації та зносу основних засобів та інших необоротних активів.

5. Інвентаризація основних засобів та відображення її результатів в обліку.

6. Облік орендованих основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби (далі – ОЗ), інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначаються в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно Податкового кодексу України основні засоби це “матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом”. Таке визначення ОЗ впливає на відображення операцій з ними у податковому обліку підприємства.

Основні засоби визнаються активом, якщо є ймовірність в майбутньому для підприємства одержати економічні вигоди від його використання та його вартість можна достовірно визначити.

Основними завданнями обліку основних засобів є:

— визначення первісної вартості об'єктів основних засобів;

— відображення в обліку надходження та вибуття об'єктів та витрат на їх утри­мання та поліпшення;

• нарахування амортизації активів із використанням різних методів та відобра­ження її в обліку;

• проведення переоцінки об'єктів та відображення її в обліку;

• відображення операцій, пов'язаних з фінансовою та операційною орендою основних засобів;

— розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності

Основні засоби класифікуються за наступними ознаками:

• за функціональним призначенням ОЗ бувають виробничими та невиробничими:

- виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому (комерційному, банківському) процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини й устаткування, робочі машини і обладнання тощо, які діють у сфері матеріального виробництва);

- невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі діяльності і призначені здебільшого для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови і споруди, обладнання, машини і апарати тощо, використовувані у невиробничій сфері).

• за галузевими ознаками ОЗ бувають промисловими, будівельними, сільськогосподарськими, транспортними тощо;

• за використанням ОЗ бувають діючі, недіючі, й ті, що знаходяться в запасі;

- діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві),

- недіючі (ті, що не використовуються в даний період часу через тимчасову консервацію підприємства або окремих цехів),

- запасні (різне устаткування, що перебуває в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

• за належністю ОЗ бувають власними й орендованими.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

• Основні засоби:

• Інвестиційна нерухомість.

• Земельні ділянки.

• Капітальні витрати на поліпшення земель.

• Будинки, споруди та передавальні пристрої.

• Машини та обладнання.

• Транспортні засоби.

• Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

• Тварини.

• Багаторічні насадження.

• Інші основні засоби.

  • Інші необоротні матеріальні активи:

• Бібліотечні фонди.

• Малоцінні необоротні матеріальні активи.

• Тимчасові (не титульні) споруди.

• Природні ресурси.

• Інвентарна тара.

• Предмети прокату.

• Інші необоротні матеріальні активи.

• Незавершені капітальні інвестиції.

Придбані (створені) основні засоби та інші необоротні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка є історичною (фактичною) собівартістю необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливою вартістю інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основ них засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшений (зменшений) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Також, ОЗ оцінюються за ліквідаційною вартістю (сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем); переоціненою вартістю (вартість необоротних активів після їх переоцінки); залишковою вартістю (як різниця між первісною вартістю та сумою зносу ОЗ); за справедливою вартістю (ринковою).

2. Документування основних засобів на підприємство оформлюється первинними документами, що визначені наказом Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку” №352 від 29.12.1995р.

Документування господарських операцій здійснюється за допомогою таких форм:

- Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1);

- Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. ОЗ-2);

- Акт списання основних засобів (ф. ОЗ-3);

- Акт на списання автотранспортних засобів (ф. ОЗ-4);

- Акт встановлення, пуску та демонтажу будівельної машини (ф.ОЗ-5);

- Інвентарна картка обліку основних засобів (ф. ОЗ-6);

- Опис інвентарних карток по обліку основних засобів (ф. ОЗ - 7);

- Картка обліку руху основних засобів (ф. ОЗ - 8);

- Інвентарний список основних засобів (ф. ОЗ - 9);

- Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств) (ф. ОЗ - 14);

- Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій) (ф. ОЗ - 15);

- Розрахунок амортизації по автотранспорту (ф. ОЗ - 16).

Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ - 1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, при оформленні внутрішнього переміщення, а також для виведення із складу основних засобів, внаслідок їх передачі іншому підприємству. Він оформляється комісією в одному примірнику в момент надходження чи вибуття основних засобів. Після цього акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1) з доданою технічною документацією передається в бухгалтерію, підписується керівником та головним бухгалтером.

Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. ОЗ-2) підписується відповідальним працівником відділу та представником організації (відділу), що проводила ремонт чи модернізацію основних засобів, та передається в бухгалтерію. В технічну документацію об’єкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику об’єкта, що пов’язані з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією. Документ складається в двох екземплярах: один передається організації, що здійснює ремонт; інший – в бухгалтерію.

“Акт списання основних засобів” (ф. ОЗ-3) використовується при оформленні вибуття основних засобів, при повному чи частковому їх списанні. Акт складається в двох примірниках (один – в бухгалтерії, інший – матеріально-відповідальній особі). В акті вказуються затрати на списання, а також вартість матеріальних цінностей, отриманих внаслідок ліквідації.

“Акт на списання автотранспортних засобів” (ф. ОЗ-4) застосовується для оформлення списання легкового чи вантажного автомобіля, причепа тощо внаслідок їх повної ліквідації.

В бухгалтерії на кожен об’єкт основних засобів відкривається інвентарна картка обліку основних засобів (ф. ОЗ-6) на підставі “Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (ф. ОЗ-1), технічної та іншої документації. Аналітичний облік основних засобів та їх зносу ведеться за кожним об’єктом окремо з розподілом на: власні, отримані на умовах фінансової оренди, виробничі, невиробничі.

В інвентарній картці записуються тільки основні якісні та кількісні характеристики основного засобу (назву підприємства, місце знаходження, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, первісну вартість, норму амортизаційних відрахувань, рік випуску, суму зносу, дату введення в експлуатацію, номер їх паспорту тощо). Всі зміни, що відбуваються з основними засобами, обов’язково реєструються в інвентарній картці.

Для реєстрації інвентарних карток використовують “Опис інвентарних карток по обліку основних засобів” (ф. ОЗ -7), записи в якому ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.

При ручній обробці облікової документації для обліку руху основних засобів по кваліфікаційних групах застосовується “Картка обліку руху основних засобів” (ф. ОЗ-8)

Для пооб’єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження матеріально відповідальна особа веде “Інвентарний список основних засобів” (ф. ОЗ-9).

Дані цього інвентарного списку повинні відповідати даним інвентарних карток, які ведуться в бухгалтерії.

Для визначення суми амортизації основних засобів, що належить до нарахування у звітному місяці застосовується “Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)” (ф. ОЗ-14), “Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)” (ф. ОЗ-15), “Розрахунок амортизації по автотранспорту” (ф. ОЗ-16).

3. Для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів призначені рахунки першого класу.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів призначено рахунок 10 “Основні засоби”: