ОЕТ ПЗ№ 4 задача

Вантажообіг () – це робота по переміщенню вантажів, визначається як добуток маси переміщеного вантажу та відстані перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях – тонно-кілометрах (т-км). Відрізняють вантажообіг-нетто та вантажообіг-брутто, тарифний та експлуатаційний вантажообіг.

Вантажообіг-нетто () – це корисна робота транспорту, що враховує переміщення лише вантажу.

Вантажообіг-брутто () враховує переміщення вантажу разом з тарою рухомого складу.

Співвідношення вантажообігу нетто та вантажообігу брутто можна охарактеризувати коефіцієнтом корисної дії залізничного транспорту. Як для інших технічних систем співвідношення не перевищує одиниці.

< 1.

Зворотне співвідношення – коефіцієнт перевищення загальної роботи транспорту над корисною, завжди більше одиниці.

> 1.

Тарифний вантажообіг – розраховується за „тарифною” відстанню тарифних керівництв, проставленої у перевізних документах: накладній та дорожній відомості.

Експлуатаційний вантажообіг – визначається по фактичному пробігу вантажу на підставі маршруту машиніста.

Співвідношення вказаних показників відображає коефіцієнт перевищення експлуатаційним вантажообігом тарифного.

≥ 1.

Як правило експлуатаційні тонно-кілометри більше тарифних, але існують виключення коли у тарифному керівництві у відстанях врахована повна довжина ділянок крупних залізничних вузлів, тобто використані так звані віртуальні відстані, не змінні за любою відстанню перевезення між станціями вузла.

Вантажообіг в тонно-кілометрах визначається на підставі вантажопотоку та густоти перевезень (вантажонапруженості) кожної ділянки залізниці по обох напрямках (парному та непарному).

Для характеристики роботи рухомого складу, найбільш активної частини основних виробничих фондів, у вантажному русі використовуються показники:

• пробігу вантажних вагонів (порожнього та загального);

• пробігу та кількості вантажних поїздів;

• пробігу вантажних локомотивів;

• експлуатуємий парк локомотивів і робочій парк вантажних вагонів.

Пробіг вантажних вагонів () – добуток числа та відстані переміщення вагонів. Вимірюється в умовно-натуральних одиницях – вагоно-кілометрах (ваг.-км). Загальний пробіг вагонів () складається з навантаженого () та порожнього () пробігів.

.

Пробіг поїздів () враховує роботу вагонів у тонно-кілометрах брутто та масу поїздів. Вимірюється в поїздо-кілометрах (поїз.-км).

Пробіг локомотивів () визначають за даними про пробіг поїздів. Загальний пробіг локомотива отримують як суму пробігу у голові поїзду, у двійній тязі та підштовхуванні, пробігу спеціальних маневрових локомотивів, „гарячого” простою.

До експлуатаційного парку локомотивів () та робочого парку вагонів () відноситься рухомий склад, що бере участь в перевізному процесі.

Основними якісними показниками по вантажних перевезеннях є:

1. Продуктивність вантажного вагона;

2. Середньодобовий пробіг вагона;

3. Відсоток порожнього пробігу до загального;

4. Відсоток порожнього пробігу до навантаженого;

5. Динамічне навантаження на вагон.

Продуктивність вантаженого вагона () – характеризує добовий виробіток одного вагона робочого парка. Вимірюється в тонно-кілометрах нетто. Розраховується за формулою:

, т-км нетто / ваг.

Середньодобовий пробіг вагона () – відстань пройдену одним вагоном робочого парку в середньому за добу (кілометрів).

, т-км нетто.

Відсоток порожнього пробігу до загального () показує частку порожнього пробігу вагонів у загальному пробігу; до навантаженого () – частку у навантаженому пробігу.

, %;

, %.

Динамічне навантаження на вагон показує кількість тонн вантажу, що приходиться в середньому на вагон на шляху слідування. Розрізняють динамічне навантаження навантаженого вагону () – кількість тонн вантажу на навантажений вагон та динамічне навантаження вагону робочого парку () – кількість тонн вантажу на вагон робочого парку.

, т / ваг.;

, т / ваг.

Задача 12.

Завдання.

Розробити план вантажних перевезень на залізничній дільниці. Для цього згідно з вихідними даними (табл. 3.11) і схемою дільниці (рис. 3.1) визначити:

1. обсяг завантаження, розвантаження, приймання та здачі вантажів;

2. розміри перевезень за видами сполучень;

3. роботу дільниці (з використанням трьох способів розрахунку);

4. вантажообіг по напрямках і в цілому по дільниці, склавши для цього схему вантажопотоків по ділянкам та напрямкам;

5. середню вантажонапруженість дільниці;

6. середню дальність перевезень 1 т вантажу.

Таблиця 3.11. Коса таблиця добових кореспонденцій вантажів в тис. т

На З	Захід	Станція А	Ділянка А-Б	Станція Б	Ділянка Б-В	Станція В	Схід	Разом
Захід		50	53	55	47	45	250
Станція А	60		2	40	5	20	15
Ділянка А-Б	40	30		70	60		80
Станція Б	10	46			3		32
Ділянка Б-В	65	75		35			25
Станція В	13	120	4	18			150
Схід	190	22		34	48	16
Разом

Рис. 3.1. Схема дільниці

Методичні рекомендації.

Формалізована кореспонденція вантажів між станціями, ділянками та напрямками дільниці, по якій здійснюється розрахунок планових показників (рис. 3.2), наведена в умовній косій таблиці (табл. 3.12).

Розробка плану вантажних перевезень передбачає послідовний розрахунок наступних показників:

1. Обсяг перевезень;

2. Вантажообіг;

3. Середня дальність перевезень.

Обсяг перевезень вантажів – це кількість тон вантажів, перевезених за визначений проміжок часу. Вимірюється в тонах (т), в вагонах (ваг.).

По залізничній дільниці обсяг перевезень складається з відправлення вантажів всіма станціями та ділянками і з прийому вантажів з сусідніх дільниць. Далі обсяг перевезень розподіляється на прибуття вантажів у межах даного підрозділу та здачу на інші підрозділи. До відправлення відносяться вантажі завантажені на станціях та ділянках дільниці. До прибуття – розвантажені. Отже:

.

Таким чином до показників обсягу перевезень відноситься:

• завантаження ();

• розвантаження ();

• прийом ();

• здача ().

Обсяги завантаження та розвантаження вантажів характеризують вантажну роботу на станціях та ділянках залізничної дільниці. Розмір показників визначається на підставі кореспонденції вантажів за даними косої таблиці.

Завантаження являє собою загальний обсяг відправлення вантажів з відповідної станції або ділянки:

= +++++;

= +++++;

= +++++;

= +++++;

= +++++.

Таблиця 3.11. Коса таблиця

На З	Захід	Станція А	Ділянка А-Б	Станція Б	Ділянка Б-В	Станція В	Схід	Разом
Захід
Станція А
Ділянка А-Б
Станція Б
Ділянка Б-В
Станція В
Схід
Разом

Рис. 3.2. Схема дільниці

Сума завантаження по всіх станціях і ділянках дозволяє визначити розмір завантажених вантажів по дільниці в цілому:

.

Розвантаження – це загальний обсяг вантажів, що прибули на відповідні станції або ділянки (в кінцевий пункт доставки):

= +++++);

= +++++);

= +++++);

= +++++);

= +++++).

Сума розвантаження по станціях і ділянках являє собою розмір розвантажених вантажів по дільниці:

,

Обсяги приймання і здачі вантажів характеризують вантажопотоки між дільницями. Розраховуються за даними кореспонденції вантажів.

Прийом вантажів визначається по напрямках шляхом додавання обсягів прибуття на всі станції та ділянки з західного або східного напрямків.

З напрямку „Захід”:

= +++++;

з напрямку „Схід”:

= +++++;

Сума прийнятих вантажів по обох напрямках визначає загальне приймання по дільниці:

.

Здача вантажу розраховується сумуванням розмірів відправлення із всіх станцій та ділянок поза межі дільниці.

На напрямок „Захід”:

= +++++;

На напрямок „Схід”:

= +++++;

Всього здано:

.

Значення показників по станціях та дільницях записуються у відповідні комірки косої таблиці: завантаження і приймання вантажу в підсумковій колонці, розвантаження та здачі вантажів у підсумковому рядку.

Визначений обсяг перевезень розподіляється по видах сполучень. На дільниці виділяється місцеве та пряме сполучення. До місцевого сполучення відносяться перевезення у межах даної дільниці. До прямого – перевезення на інші дільниці. В прямому сполученні відокремлюють:

• ввіз – прибуття вантажів з інших дільниць на станції та ділянки даної дільниці;

• вивіз – відправлення вантажів із станцій та ділянок дільниці на інші дільниці;

• транзит – перевезення вантажів, що поступили з інших дільниць та слідують через дану дільницю на інші дільниці.

Отже:

.

Таким чином показниками обсягу перевезень також є:

• місцеве сполучення ();

• пряме сполучення ();

• ввіз ();

• вивіз ();

• транзит ().