- •1. Предмет і метод курсу.
- •2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •4. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •6. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •8. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •9. Гос-во Індії в другій половині і тис.До н е.”Артхашастра”
- •10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
- •11. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Економічні погляди
- •13.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби Середньовіччя. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V -х ст.
- •18.Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ху-хуі ст.).
- •19.Передумови та сутність Великих географічних відкриттів. Роль та наслідки Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •20.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •21. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •22.Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
- •23. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
- •24. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •1. Ранній, 2. Пізній.
- •25. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.
- •Французький меркантилізм:
- •26.Особливості господарського розвитку українських земель у 16-18 століттях.
- •28. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •29. Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •33. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •34. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •35.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •36.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні .
- •37. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •38. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії. Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку.
- •39. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •40. Маржинальний напрям економічної думки
- •41. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )
- •42. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.
- •43.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •44. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •45. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •46. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •47. Становлення Інституціональної наукової традиції в українській економічній думці.
- •48. Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
- •49. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •50. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.
- •51. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •52. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •53.Криза світового господарства(1929-1933рр.)та шляхи виходу з неї.Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •54. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.
- •55. Економічна криза 1929 – 1933 років та особливості її прояву в Англії, Франції та Німеччині.
- •56. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.
- •57. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •58. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •59. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.
- •60. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.
- •61. Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..
- •62. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •63. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.
- •64. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
- •65. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •66. Економічний розвиток Японії в 50-70-ті рр.. Хх ст. Економ зрост. Інституціональної теорії.
- •67. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •До ідейно-теоретичних ідей посткейнсіанства можна віднести:
- •69. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.
- •71. Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М.Фрідмен.
- •73. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст. Зміна галузевої структури вир-ва та становлення і роз-к теорії постіндустріального сус-ва.
- •74. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
- •75. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях українських економістів. Основні етапи розвитку радянської господарської системи. (1917-1991).
49. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
М.Туган-Барановський– учений зі світовим ім’ям, що зробив вел. внесок у розвиток багатьох теор. проблем економіки. Т.-Б. став першовідкривачем сучасної інвестиційної теоррії циклів. Він критично проаналізував сучасні йому теорії ринку та криз і високо оцінив теоретичні засади “теорії реалізації” Сея , яка стверджувала, що пропозиція порджує попит. Він підкреслював правильність думки Рікардо і Сея про те , що межа вир-тва визн. прод. силами людства .Він писав, що попит на товари створюється самим вирибництвом і жодних зовнішніх меж для розширеного відтворення, крім браку прод. сил, не існує. Це на його думку підтверджує ідея про зв. пром. коливань з період. зростанням основного капіталу . Він розглядає проблему криз, аналізуючи економічні коливання, рух “економічної активності”, а також фактори , що зумовл. таку активність . Т.-Б. звертає увагу на виявлення гол. рушійної сили ек. активності і робить висновок, що це є рух інвестицій. Він першим сформулював осн. закон інвестиційної теорії циклів , Саме збільшення інвестицій у галузях , що виготовляють засоби вир-тва порджує мультипрлікаційний процес всіх елементів ек. активності.
Джерелом приб. він наз весь капітал.
Велику увагу він приділив питанню розвитку капіталізму в Рос., що в останнє десятиріччя 19ст стало головним питаням у країні. Було опублік його докторську дисетацію “Рос. фабр. в минулому та сучасному. Історико-економічне досл.”
Зробив висновок про загальну кризу економічної теорії та її розгалуження на 3 напрямки:
Перший напрям захищає нерегульований товарно-господарський лад.
Другий пропонує соціалістичну ідею.
Третій намагається посилити товарно-господарський лад посилюючи державне втручання
в економічний лад.
Економічні погляди Тугана Барановського не вкладаються в рамки одної економічної думки.
Відомі його економічної теорії-це психол.цінності, економічних циклів,соціальна теорія розподілу, кон'юктурна теорія грошей,кооперативна історія.
Синтетична теорія цінності М.І.Тугана – Барановського.
М.І.Туган-Барановський був серед перших марксистів, хто визнав теорію граничної корисності.
Логіка міркувань М.І.Туган-Барановського така: “Гранична корисність - корисність останніх одиниць кожного роду продуктів - змінюється в залежності від розмірів виробництва. Ми можемо чи знижувати підвищувати граничну корисність шляхом розширення чи скорочення виробництва. Навпроти, трудова вартість одиниці продукту є щось об'єктивно дане, що не залежить від нашої волі. Звідси випливає, що при зіставленні господарського плану визначальним моментом повинна бути трудова вартість, а обумовленим - гранична корисність. Якщо трудова вартість продуктів різна, але користь, одержувана в останню одиницю часу однакова, то випливає висновок, що корисність останніх одиниць вільно відтворених продуктів кожного роду - їхня гранична корисність - повинна бути назад пропорційна відносній кількості цих продуктів в одиницю робочого часу. Інакше кажучи, повинна бути прямо пропорційна трудової вартості тих же продуктів”'. І виходить, на думку М.І.Туган-Барановського, обидві теорії знаходяться в повній гармонії.
Теорія граничної корисності з'ясовує суб’єктивні, трудова теорія вартості - об'єктивні фактори господарської цінності. Саме М.І.Туган-Барановський обґрунтував положення, що гранична корисність вільно відтворених господарських благ пропорційна їх трудовим вартостям. Дане положення називають в економічній літературі теоремою М.І.Туган-Барановського.
М. Бунге
Його вчення характеризується еклектичністю. Деякі явища він пояснював поєднуючи прямопротележні економічні висновки різних економічних шкіл.
Стояв на позиціях економічного лібералізму. Розглядав процес розвитку капіталізму,як природний і об'єктивно зумовлений змінами в суспільному виробництві.
Виступав за вільний розвиток приватної ініціативи,необмежену конкуренцію,невтручання держави в економічні процеси.
Приватні економічні інтереси збігаються з суспільними через поділ праці. Гармонія соціальних відносин можлива лише за умов коли суспільний устрій ґрунтується на законах конкуренції,які створюють умови ефективного економічного розвитку.
Відкидав державний економічний протекціонізм. Підтримував фритредерство.
Вважав, що підприємництво і вільна торгівля сприяють концентрації і централізації промисловості та кредитних ресурсів. У результаті велике капіталістичне виробництво позбавляє людство від примітивного патріархального устрою.
Політичну економію розглядав як науку, що досліджує суспільні сторони господарських явищ і законів, якими ці явища підпорядковані.
Досліджував вартість, називав її цінністю. В цьому питанні стояв на позиції австрійської школи. Визначав цінність благ суб'єктивною оцінкою іх корисності.
Долучився до трактування концепції розподілу. Стверджував, що тільки держава може сприяти справедливому розподілу доходів і забезпечити гармонію економічних інтересів країни.
Дмитро Піхно
У своїх працях розвивав ідеї про обмін і споживання. Досліджував роль потреб у формуванні попиту,їх конкретні форми,і давав класифікацію.
Виходячи з характерної ще для класиків позиції про досконалу конкуренцію, Піхно аналізував ціну, що складається на ринку, досліджуючи функціональні залежності таких чинників, як ціна, попит і пропонування. Розглядав умови формування та сутність монопольних цін, передумови та характер конкуренції, що впливають на ці ціни. Проте і в першому, і в другому випадку ринкова ціна характеризувалася ними як головний елемент формування господарських пропорцій та узгодження економічних інтересів суб’єктів господарської діяльності. Оскільки «монополія обмежує постачання», то ціна предметів монополізованого ринку завжди перевищує витрати їх виробництва, і це перевищення змушений сплачувати споживач.
В.Я.Желєзнов.
Висунув думку про неминучий характер ринкової еволюції. Підкреслював неминучість перетворення домашнього промислового у фабричне виробництво. Свою роль відзначав у створенні форм переходу до нового господарства Проблему бачив у тому, щоб цей перехід до нової форми господарювання було зроблено якомога зручнішим для трудящих верств населення. Вчений справедливо зауважував про становлення ринкової системи, в основі якої лежить відділення промисловості від сільського господарства, спеціалізація промислової діяльності, швидкий розвиток обробної промисловості у порівнянні з сільськогосподарською, що потребує розширення територій обміну. Важливими аспектами дослідження ринкового господарства Желєзновим були також питання взаємозв'язку функціонування ринкового механізму з кризовими коливаннями економіки, проблеми ринкового ціноутворення та рівноваги, питання впливу на процеси ціноутворення монополістичних тенденцій в економіці, проблеми фінансів, кон'юнктури, втручання держави та її інститутів у економіку тощо. При цьому вчений був упевнений у прогресивності підприємницьких відносин порівнюючи з замкнутим феодальним господарством.