- •М.В. Старинський
- •2. Залежно під способу легітимації (позначення) уповноваженої особи на цінні папери цінні папери поділяються на:
- •4. Залежно від строку обігу цінні папери поділяються на:
- •11. Залежно від форми вкладення засобів цінні напери поді- інються на:
- •18. Залежно від ступеня іахисту цінні папери поділяються на:
4. Залежно від строку обігу цінні папери поділяються на:
строкові цінні;
без визначеного строку обігу.
Строкові цінні папери - це цінні папери, які мають чітко визначений строк обігу. Права за строковими цінними паперами можуть передаватись упродовж строку обігу цінного папера. Розрізняють довгострокові цінні папери, строк обігу яких становить понад 5 років; середньострокові цінні папери строк обігу яких становить до 5 років; та короткострокові, строк обігу яких не перевищує 1 року. При цьому строк обігу визначається умовами емісії, а також вказаний в самому цінному папері. Прикладом таких цінних паперів може бути вексель, чек.
Цінні папери без визначеного строку обігу - це цінні папери, строк обігу яких необмежений часовими рамками. Передача прав даних цінних паперів не обмежується певними часовими рамками і можлива протягом фактичного існування вказаного цінного папера. Прикладом таких цінних паперів можуть бути акції.
Залежно від форми існування цінні напери поділяються на:
-документарні;
бездокументарні.
Документарні цінні папери - це цінні папери, випуск яких здійснений на матеріальному носії, тобто цінний папір, який має фізичну форму.
Бездокументарний цінний папір - здійснений зберігачем обліковий запис, який е підтвердженням права власності на цінний папір.
Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. І Потвердженням права власності на цінні папери с сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку в цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Залежно від типу використання цінні папери поділяються на:
інвестиційні:
неінвестиційні.
У ст. 1 Закону України «І Іро інвестиційну діяльність» надано визначення інвестицій. Відповідно до закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вюіадаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Це визначення в цілому відповідає міжнародному підходу до уявлень про інвестиційну діяльність як процес вкладення ресурсів (благ, майнових та інтелектуальних цінностей) з метою отримання прибутку, доходу, дивідендів (соціального ефекту) у майбутньому. Проте дане визначення стосовно цінних паперів застосувати досить важко. Дія правового регулювання інвестування в цінні папери можна надати таке визначення поняття «інвестиції»: інвестиції—це всі види грошових ресурсів, які вкладаються в цінні папери, у результаті чого отримується додатковий прибуток чи досягається інший позитивний результат.
Інвестиційні цінні папери (капітальні цінні папери) - це цінні папери, які < об'єктом вкладення капіталів. Тобто інвестор, вкладаючи власні капітали в інвестиційні цінні папери, відмовляється від задоволення своїх поточних потреб в розрахунку на очікуване задо- волення їх у майбутньому, але вже у більшому розмірі. Прикладом інвестиційних цінних паперів можуть бути акції, облігації та ін.
І Іеінвестиційні цінні папери - це цінні папери, які обслуговують грошові розрахунки на товарних чи інших ринках. Не інвестиційними цінними паперами є векселі, чеки, коносаменти.
Залежно від форми випуску цінні напери поділяються на:
-емісійні;
неемісійні.
Емісійні цінні папери - це цінні папери, яким притаманні такі ознаки:
закріплюють сукупність майнових і немайнових прав, які підля- і ають задоволенню, уступці чи безумовному здійсненню з додержанням встановлених законом форм та порядку;
розміщуються випусками;
мають рівний обсяг і строк здійснення прав всередині одного випуску незалежно від часу набуття цінного папера.
До емісійних цінних паперів відносять акції, облігації, державні цінні папери, житлові сертифікати, приватизаційні чеки та ін.
Неемісійні цінні папери - це цінні папери, які не мають ознак емісійності, випускаються в «штучному» порядку та закріплюють за їх володільцем індивідуальний обсяг прав. Такими цінними паперами є чеки, векселі, заставні, коносаменти та ін.
Залежно від характеру обігу цінні папери поділяються на:
ринкові;
неринкові.
Ринкові цінні папери - це цінні папери, які мають вільний обіг на ринку цінних паперів. При цьому статус ринкових цінним паперам надається відповідно до чинного законодавств, вони мають відповідати вимогам Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Неринкові цінні папери - це цінні папери, які мають-Тіевні обмеження в обігу. Дані обмеження встановлюються як видом цінного папера, так і умовами емісії цінного папера. Прикладом такого обмеження може служити ч. З ст. 81 Господарського кодексу України від І січня 2003 року № 436-1V, відповідно до якої акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Залежно від рівня ризику цінні напери поділяються на:
ризикові;
малоризикові;
безризикиві.
Перш за все слід зазначити, що поняття «ризик» є досить складною категорією. Воно використовується в цілому ряді наук. Дослідження аналізу ризику можна знайти в літературі із психології, медицини. філософії, права, економіки. В кожній з наук поняття «ризик» визначається з погляду того предмета, вивченням якого займається дана конкретна наука. В кожній з них вивчення даної категорії базується на власних підходах та методах. Враховуючи дослідження, які стосуються питань ризику, можна виділити основні моменти, які є характерними для ситуації, пов'язаної з ризиком:
випадок, характер події, яка визначає, який з можливих результатів реалізується на практиці;
наявність альтернативних рішень;
ймовірність настання збитків;
ймовірність отримання додаткового прибутку.
Враховуючи дані моменти і одночасно узагальнюючи їх, можна
надати визначення поняття «ризик»: ризик - це можлива небезпека втрат чи отримання додаткових доходів, що випливає зі специфіки тих чи інших явищ природи і видів діяльності людини.
Ризикові цінні папери - це цінні папери, які мають підвищену небезпеку втрат чи отримання додаткових доходів, що випливають зі специфіки цінних паперів як фінансових інструментів.
Мапоризикові цінні папери - це цінні папери, які мають певну небезпеку втрат чи отримання додаткових доходів, які витікають з специфіки цінних паперів як фінансових інструментів.
Безризикові цінні папери - це цінні папери, які не мають небезпеки втрат чи отримання додаткових доходів, що випливають зі специфіки цінних паперів як фінансових інструментів.
Залежно від наявності доходу цінні папери поділяються на:
-дохідні;
які не мають доходу.
Дохідні цінні папери - це цінні папери, що мають визначений дохід, який виплачується на протязі обігу цінного папера чи по його закінченні. Розмір доходності визначається умовами емісії або законодавством. 1 Ірикладом дохідних цінних паперів є акції, облігації.
- ЗО
Цінні папери, що не мають доходу, — це цінні папери, які не передбачають отримання додаткового доходу окрім вираженої в них суми (векселі, заставні).