- •1 Міра кутів в артилерії.
- •2 Збройні сили України, їх склад і призначення.
- •3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
- •1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
- •2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
- •1 Залежність між кутовими та лінійними величинами.
- •2 Точка наводки і вимоги до неї.
- •3 Розрахувати розмір траншеї, якщо розвідник спостерігав її під кутом 0 – 30, а відстань до неї 1500 м.
- •1 Склад артилерійської гармати. Загальна будова гармати. Типові схеми будови артилерійських гармат
- •2 Призначення, організаційно-штатна структура механізованого батальйону.
- •1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний та поперечній масштаби. Порядок вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабів.
- •2 Склад і призначення противідкотних пристроїв. Призначення, характеристика і будова гальма відкоту
- •Дія гальма відкоту, його тепловий режим:
- •1 Підготовка стрільби та управління вогнем прямою наводкою. Визначення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання.
- •2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що пред’явлені до неї.
- •3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.
- •2 Види технічного обслуговування і ремонту.
- •1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.
- •2 Що називається вогневою позицією?
- •1 Розсіювання снарядів (суть, властивості закону розсіювання, заходи щодо зменшення розсіювання).
- •1 Різноманітність початкових швидкостей.
- •2 Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби.
- •3 Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати.
- •2 Полярні координати точок. Суть перетворення полярних координат у прямокутні.
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура самохідного артилерійського дивізіону 2с3.
- •2 Мета, терміни і місце проведення контрольного огляду
- •1 Визначення коректури трубки якщо факел догорає на землі.
- •2 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами.
- •3 Прочитати маркування на снаряді.
- •1 Зміст роботи старшого офіцера батареї і вогневих взводів на закритій вогневій позиції до доповіді старшого офіцера батареї про готовність батареї до ведення вогню.
- •2 Прямокутні координати точок. Перетворення прямокутних координат точок у полярні графічним способом.
- •1 Балістична підготовка стрільби артилерії( завдання, визначення ).
- •2. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •1 Зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу.
- •2 Експлуатаційна документація зразка озброєння
- •1 Метеорологічна підготовка стрільби артилерії (завдання, бюлетень „Метеосередній”).
- •1 Група (4 цифри)
- •2 Контроль точності орієнтування гармат в основному напрямку стрільби.
- •3 Вибрати мастило для змащення ствола гармати.
- •1 Зміст повної підготовки (суть, роботи після отримання вогневого завдання).
- •2 Оборона. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Система вогню взводу в обороні.
- •1 Наступ. Мета наступу. Способи переходу до наступу. Бойовий порядок і бойові завдання механізованого взводу в наступі.
- •2 Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.
- •1 Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця.
- •2 Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.
- •3 Вибрати рідину, якою заповнюються противідкотні пристрої гармати.
- •1 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні.
- •2 Лафет артилерійської гармати та його склад
- •1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
- •2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
- •1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
- •2 Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості.
- •1 Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.
- •2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів.
- •1 Які дані заносяться у формуляр?
- •2 Які боєприпаси не допускають до стрільби?
- •1 Визначення топографічних даних по карті за допомогою ак-3(4) та мпл-50.
- •2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.
- •3 Прочитати тавро на підривнику.
- •1 Зміст топогеодезичної прив’язки вп та сп. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.
- •2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння
- •1 Коефіцієнт віддалення (Кв) (призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.
- •3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.
- •1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
- •2 Що називається кутоміром (рисунок)?
- •1 Крок кутоміра (Кк)( призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Призначення та класифікація комплектів зіп.
- •1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.
- •2 Призначення та робота підйомного механізму гармати
- •1 Зміст та порядок пристрілювання за сзр при пз менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.
- •1 Порядок пристрілювання за сзр при пз 5-00 та більше, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Дії взводу управління та робота командира взводу в обороні.
- •1 Спостережні пункти, їх види і призначення, вимоги до них.
- •2 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням магнітної стрілки бусолі.
- •1 Підготовка прк до роботи (навести приклад).
- •2 Призначення ,ттх и комплект паб – 2а.
- •1 Суть і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра, спряженого спостереження
- •2 Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням
- •1 Призначення, комплект та ттх дак – 2
- •Ттх квантового далекоміра
- •2. Призначення та робота поворотного механізму гармати.
- •1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
- •Полярний спосіб.
- •3 Визначити придатність манометра до використання.
- •1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
- •2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
- •3 Прочитати маркування на закупорці
- •1 Призначення, функція та характеристика затвора.
- •Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
- •2 Призначення ксп, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту.
- •1 Документи, що ведуться на вогневій позиції.
- •2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на миттєву дію
- •1 Бойовий порядок батареї в обороні та наступі. Бойові можливості батареї.
- •2 Коректування вогню під час стрільби на ураження.
- •1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
- •2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
- •1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
- •3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.
- •1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.
- •2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.
- •По αзнаходимо д
- •1 Створення наземного фіктивного репера.
- •2 Документи, що ведуться на спостережних пунктах.
- •1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
- •2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
- •1 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування, потрібна кількість гармат.
- •2 Робота старшого офіцера батареї після доповіді про готовність до ведення вогню.
- •3 Визначити найменші приціли для заряду повного (сг 2с3, г д-30).
- •Найменші приціли (д-30)
- •Найменші приціли (2с3м)
- •1 Визначення коректури рівня (трубки) під час пристрілювання висоти згоряння факелу освітлювального снаряда (міни).
- •2 Призначення підривників та склад їх вогневого кола
- •Ударник
- •Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.
- •2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.
- •2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
- •2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
- •Умови зберігання різних видів озброєння
3 Визначити придатність манометра до використання.
Манометр перевіряється спеціальною лабораторією один раз на два роки і ставиться тавро, де відображується рік проведення останньої і наступної перевірок.
Білет № 37
1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
Всі цілі поділяються на окремі та групові. Окремими цілями вважаються такі, під час стрільби по яким можуть бути тримані лише тільки дві несумісні випадкові події: ураження або не ураження цілі. До окремих цілей відносяться пускові установки, гармати, установки ПТКР, радіолокаційні станції, вертольоти та інші.
Показником ефективності стрільби по окремій цілі приймається імовірність ураження цілі Р. Як правило, окремі цілі більш важливі ( пускові установки, радіолокаційні станції пунктів наведення зброї, станції розвідувально – ударних та вогневих комплексів), і тому головним завданням стрільби є їх знищення.
Групова ціль являє собою сукупність окремих цілей, які розташовані на обмеженій площині. Як правило, ці окремі цілі пов’язані між собою виконанням одного завдання. Поразка окремих цілей знижує боєздатність групової цілі, порушує їх взаємодію та управління.
При стрільбі по груповим цілям збиток, який буде їм наноситися, буде випадковим, тобто випадковою буде кількість уражених окремих цілей. Показником ефективності стрільби по груповій цілі буде математичне очікування кількості уражених окремих цілей із складу групової цілі М(а).
До групових цілей відносяться взводні опорні пункти, позиції мотопіхотних відділень, артилерійські батареї на вогневих позиціях, мінометні секції, підрозділи піхоти і танків в районах зосередження, командні пункти та інше.
Як правило, поразка групових цілей виконується з завданням подавлення, а найбільш важливих, таких як батареї самохідних гармат, з завданням знищення.
Групові цілі в залежності від їх характеру, важливості та обставин подавляють або знищують вогнем дивізіону або батареї. Спосіб обстрілу призначають виходячи з її реальних розмірів, які не повинні перевищувати максимальних. Віяло розривів призначають за шириною цілі. Стрільбу ведуть одним або кількома вогневими нальотами до виконання вогневого завдання.
Ураження групових цілей глибиною менше 100 метрів здійснюють за правилами поразки окремих цілей. В залежності від значення фронту та від характеру цілі стрільбу ведуть на одній або двох установках кутоміра.
Ураження групових цілей глибиною менше 100 метрів ведуть серіями швидкого вогню по 2-4 снаряди на гармату.
Відхилення розривів за дальністю визначають як різницю дальностей до розривів і цілі, виміряних далекоміром.
Відхилення розривів за напрямком розраховують як різницю дирекцій них кутів між розривом і ціллю або вимірюють за допомогою іншого оптичного приладу (бусолі, бінокля та ін.).
2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
На КСП ведуть наступні бойові документи:
- робочу карту командира підрозділу;
- схему орієнтирів КСП;
- журнал розвідки та обслуговування стрільби батареї;
- картку топогеодезичної прив’язки КСП;
- великомасштабний планшет;
- схему цілей;
- схему безпосередньої охорони і самооборони КСП;
- схема полів невидимості;
- артилерійську панораму.