1. Виведення фотоформ (негативів, діапозитивів) на фотоплівку та їх хіміко-фотографічна обробка.

 Для виведення цифрової інформації на плівку (виготовлення фотоформ) використовуютьфотонасвітлювальні апарати (ФНА). Це дороге обладнання, і від його якості залежить якість виготовлених фотоформ.

Принцип роботи: усе зображення “розбите” комп’ютером на маленькі точки (растрування) насвітлюється лазером на світлочутливу плівку в закритому барабані. Чимось нагадує діє плівкових фотоапаратів.

Після цього касета із насвітленою плівкою поміщається у проявочну машину, в якій обробляється насвітлена плівка. Знову аналогія із плівковим апаратом.

Після цього плівка поміщається в копіювальну раму.

Принцип дії. Копіювальна рама представляє собою закриту зі всіх сторін металеву коробку, зверху якої встановлені потужні освітлювачі. На робочий стіл кладеться офсетна пластина (з якою робитимуть форму) і на неї кладуть фотоформу. Після цього опускається прижимна рама і під дією вакууму витискається будь-яке повітря між пластиною та фотоформою.

Тепер в рамі відбувається насвітлення, під час якого світло проходить через світлі ділянки фотоформи, і не проходить через темні. В результаті чого одні ділянки форми стають вразливі до проявника (наступна операція).

Насвітлену пластину слід проявити в проявному процесорі.

Принцип роботи. Пластина за допомогою гумових транспортуючих валиків подається в проявний процесор, в якому проявник проявляє пластину, наносить на неї захисне покриття та сушить.

Після цього пластину встановлюють в друкарську машину.

2. Авторське право на службові твори. Співавторство.

3. Назвіть види вантажно-розвантажувальних робіт за ступенем небезпеки. Класи небезпечних речовин. Маркірування упаковок з небезпечним вантажем. Порядок організації й проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Вимоги до площадок, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи.

Безпека при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт значно залежить від групи, класу, і категорії вантажу. Залежно від небезпеки, що виникає під час вантаження, транспортування і розвантаження всі вантажі поділяються на чотири групи: 1 - малонебезпечні (будматеріали, продукти харчування тощо); 2 - небезпечні за своїми розмірами; 3 - пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт, бітум і т. П); 4-небезпечні за своїми властивостями (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні, радіоактивні речовини тощо). При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

Вантажі, які небезпечні за своїми властивостями відповідно до ГОСТ 19433-81 підрозділяються на дев'ять класів: 1 - вибухові речовини; 2 - стислі, зріджені і розчинені гази під тиском; 3 - легкозаймисті рідини, суміші рідин, які виділяють легкозаймисті пари, температура спалаху яких становить 61 ° С і нижче; 4 - легкозаймисті речовини і матеріали, які здатні займатися внаслідок тертя, нагрівання, поглинання вологи, самовільних хімічних перетворень; 5 - окислюють речовини, які легко виділяють кисень; 6 - отруйні та інфекційні речовини; 7-радіоактивні речовини; 8 - їдкі і корозійно активні речовини; 9 - речовини з відносно низькою небезпекою, проте при перевезенні і зберігання яких необхідно дотримуватися певних вимог безпеки.

На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, необхідно нанести знак небезпеки. Цей знак має форму квадрата, окантованого чорною рамкою, повернений на кут і поділений на два однакових трикутника. У верхньому трикутнику наносять символ небезпеки, а в нижньому роблять напис про небезпечність вантажу і номер класу

Вантажно-розвантажувальні роботи виконують під керівництвом досвідченого працівника, який повинен пройти навчання і перевірку знань чинних нормативно-правових актів з охорони праці в межах своїх функціональних обов'язків і мати відповідне посвідчення.

Керівник робіт готує розвантажувальну площадку, встановлює порядок і способи навантаження, вивантаження і переміщення вантажів, розподіляє робітників відповідно до їх кваліфікації і досвіду, інструктує робітників з питань технології виконання робіт і дотримання вимог безпеки і безпечних прийомів праці на цих роботах, забезпечує місце робіт справними пристроями, механізмами та кранами.

Вантажно-розвантажувальні роботи виконують, як правило, механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів, розвантажувачів та інших машин, а при незначних обсягів - із застосуванням засобів малої механізації. Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт застосовується для вантажів масою більше 20 кг, а також при підйомі вантажів на висоту більше 3 м. Вантажі великої ваги масою більше 500 кг дозволяється вантажити і вивантажувати тільки вантажопідіймальними кранами.

Навантаження й розвантаження важких і громіздких вантажів здійснюється спеціально призначеними досвідченими робітниками під керівництвом відповідальної особи (майстра, бригадира), зобов'язаного стежити за безпекою вантаження, транспортування і розвантаження зазначених вантажів. У темний час доби навантаження і розвантаження матеріалів допускаються тільки при освітленості місця робіт у горизонтальній площині на рівні землі не менше 20 лк.

З метою забезпечення безпеки та зручності у роботі, площадки для вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути сплановані, обгорожені з метою обмеження доступу сторонніх осіб, і оснащені відведенням води. Майданчики, розраховані на термін служби більше року, повинні мати тверде покриття.

У зимовий період вантажно-розвантажувальні майданчики необхідно регулярно чистити від снігу і льоду та посипати піском, попелом і шлаком.

Вантажно-розвантажувальні майданчики обладнуються спеціальним інвентарем і найпростішими пристосуваннями (перехідні містки, сходи, дошки для катання, переносні драбини, домкрати, тачки, капустянки, вагончики, візки, конвеєри тощо), що забезпечують безпеку і полегшують виконання робіт. Інвентар і пристосування, застосовується при вантажно-розвантажувальних роботах, слід утримувати в справному стані. При переміщенні вантажів масою від 20 до 500 кг (кожне місце окремо) вантажникам мають видавати зазначені найпростіші пристосування.

Вантажні платформи повинні бути на висоті 1,1 м від рівня верху головки рейки, а з боку автомобільного під'їзду - на висоті підлоги кузова транспортного засобу. У місцях, де не передбачається навантаження або вивантаження негабаритних вантажів, а також пропуск вагонів з такими вантажами, вантажні - платформи будують висотою 1,2 м. Платформи та склади потрібно обладновувати рампами: з боку залізничної колії шириною не менше 3 м, а з боку автомобільного під'їзду - шириною не менше 1,5 м. Для забезпечення безпеки в місцях масового переходу людей і при перевезенні вантажів через рейкову колію влаштовуються переїзди з відповідним настилом.

Білет №6