5. Професійна компетентність психолога

Найважливіший показник здатності психолога до здійснення професійної діяльності – професійна компетентність, яка включає професійні знання, уміння, навички.

Спеціаліст у галузі психології повинен:

- знати і розуміти мету, методологію та методи професійної діяльності;

- володіти інструментарієм, методами організації і прведення психологічних досліджень;

- розуміти специфіку предмета психології, її зв’язки з іншими дисциплінами;

- знати основні галузі психології і можливість застосовувати психологічні знання у різних сферах життя;

- знати закономірності еволюції психіки людини та тварин, схожість та розбіжності психічної діяльності людини та тварин;

- розуміти мозкові механізми психічної діяльності, психічних процесів та станів;

- знати закономірності функціонування пізнавальних процесів;

- знати механізми уваги та, процесів вольової регуляції;

- знати закономірності формування та функціонування мотиваційної та емоційної сфери особистості;

- мати поняття про особистість та індивідуальність, про структуру особистості і рушійні сили її розвитку;

- знати та використовувати психологічні закономірності спілкування та взаємовідносин людей у групах, між групових відносин;

- знати закономірності психічного розвитку людини на кожному віковому етапі;

- знати основні закономірності психологічної освіти;

- знати критерії та причини психічної норми та патології, засоби компенсації та відновлення повноцінного психічного функціонування;

- мати уявлення про психологічні проблеми трудової діяльності взагалі та в її конкретних галузях зокрема;

- знати основні сфери і види діяльності психолога;

- знати основи психодіагностики та психологічного консультування;

- знати основи психотерапії, корекційної та розвиваючої роботи;

- володіти методами психологічної освіти та викладання психології.

Лекція 5.

Тема 5. Загальна характеристика видів практичної діяльності психолога: психодіагностика План

1. Психодіагностика як галузь психологічної практики.

2. Психодіагностичне обстеження: характеристика процесу.

3. Загальна класифікація методів психодіагностики.

Ключові слова: психодіагностика, психодіагностичне обстеження, тест, тестування, проективні методики, спостереження.

1. Психодіагностика як галузь психологічної практики

У сучасній психології існує уявлення про психодіагностику і як про спеціальну галузь наукових психологічних знань, і як про специфічну сферу практичної діяльності психолога, пов'язану з безпосередньою постановкою психологічного діагнозу.

Психодіагностика як наука є галуззю психології, що розробляє принципи, шляхи та прийоми розпізнавання, оцінки та виміру індивідуально-психологічних особливостей особистості. У її структурі виділяють: а) загальну теорію психологічного виміру, б) окремі теорії та методики, виміру властивостей і поведінки особистості. Як галузь психологічної науки психодіагностика покликана вирішувати наступні питання:

- вивчення природи психічних явищ та оцінка принципової можливості їх наукової оцінки;

- створення наукових підстав для вивчення та кількісної оцінки психічних явищ;

- формулювання основних методологічних вимог, що висуваються до різних психодіагностичних засобів;

- перевірка відповідності застосовуваних психодіагностичних засобів загальноприйнятим методологічним вимогам;

- визначення вимог, виконання яких забезпечує вірогідність результатів практичної психодіагностики, у тому числі, обробки отриманих результатів та їх інтерпретації;

- визначення основних процедур конструювання, адаптації та перевірки психодіагностичної цінності різних методів, у тому числі, тестів.

Психодіагностика як галузь психологічної практики є діяльністю психолога та фахівців суміжних спеціальностей (лікарів, педагогів та ін.), спрямованою на проведення психодіагностичного обстеження та побудову в його результаті психологічного діагнозу. Практична психодіагностика, як і наукова, вирішує ряд типових для неї завдань:

- установлення наявності в людини тієї або іншої психічної властивості або особливостей поведінки;

- визначення актуального ступеня розвитку цієї властивості і її вираження у відповідних кількісних та якісних показниках;

- установлення причин виникнення й прояву властивості, що діагностується;

- порівняння ступеня розвиненості досліджуваної властивості в різних людей.

До областей застосування практичної психодіагностики можна віднести: діагностику загальних і окремих здібностей; психологічне консультування та психокорекцію; професійний відбір і консультування; оцінку особистості.