- •Реферат
- •1 Загальна частина
- •1.1 Багатокорпусні випарні установки
- •1.2 Устрій апарата з виносною нагрівальною камерою
- •1.2.1 Обичайка
- •1.2.2 Днище
- •1.2.3 Фланцеве з’єднання
- •1.2.4 Штуцер
- •1.2.5 Опора
- •1.3 Правила техніки безпеки при монтажі колонних апаратів
- •2 Розрахункова частина
- •2.1 Вихідні данні
- •2.2 Розрахунок виконавчої товщини стінки корпуса колонного апарата
- •2.3 Розрахунок еліптичного днища
- •2.3 Вибір і розрахунок фланцевого з'єднання
- •2.4 Розрахунок укріплення отворів
- •2.5 Розрахункова схема колони
- •2.5.1 Розрахунок періоду власних коливань колонного апарата
- •2.6 Визначення згинального моменту від вітрового навантаження
- •2.6.1 Визначення горизонтальних сил
- •2.6.2 Визначення згинальних моментів
- •2.7 Розрахунок сейсмічно навантажень колони
- •3 Контроль та керування хіміко-технологічними процесами
1.2.1 Обичайка
Усі фізико-хімічні процеси, які здійснюються в хімічних апаратах, перш за все потребують наявність ємності, обмеженої корпусом. Корпус за умовою протікаючого в ньому процесу повинен бути достатньо міцним і в більшості випадків герметичним.
Головним складовим елементом корпусу є обичайка (рис. 1.5) – найбільш матеріалоємний і відповідальний вузол (деталь) будь-якого хімічного апарату.
Рис. 1.5 – Обичайка
Найбільше розповсюдження в хімічному апаратобудуванні отримала циліндрична обичайка, яка відрізняється простотою виготовлення, раціональною витратою матеріалу і добрим опором тиску середовища.
Циліндричні обичайки з пластинчастих матеріалів при тиску середовища в апараті до 10 МПа виготовляються в більшості випадків з листів вальцюванням з наступним з’єднанням стиків частіше за все зварюванням.
1.2.2 Днище
Складовим елементом корпуса хімічного апарату є днище (рис. 1.6), яке, як правило, органічно зв’язано з обичайкою апарата і виготовляється з того ж матеріалу.
Однією з раціональних форм днищ в циліндричних апаратах (з точки зору сприйняття тиску) є еліптична. Цим обумовлено широке застосування в хімічному апаратобудуванні штампованих еліптичних днищ.
Рис. 1.6– Днище еліптичне
1.2.3 Фланцеве з’єднання
Фланцеві з'єднання (рис. .7) — найбільш широко вживаний вид роз'ємних з'єднань в хімічному машинобудуванні, що забезпечує герметичність і міцність конструкцій, а також простоту виготовлення, розбирання і збірки. З'єднання складається з двох фланців, болтів і прокладки, яка встановлюється між поверхнями ущільнювачів і дозволяє забезпечити герметичність при відносно невеликому зусиллі затягування болтів.
По конструкції фланці можна розділити на цілі (рис.2.3, а, б), коли корпус апарату і фланець працюють під навантаженням разом, і вільні (рис. 2.3,в), коли корпус апарату розвантажений від дії моментів, що вигинають при затягуванні фланцевого з'єднання. Конструкція фланців значною мірою визначається тиском робочого середовища і вимогами мінімальних витрат часу на складання або розбирання з'єднання. Плоскі приварні фланці ( рис 2.3, а) є плоскі кільця, приварені до краю обичайки по її периметру. Їх рекомендується застосовувати при умовному тиску від 0,3 до 1,6 МПа і температурі до 300 °С.
Фланці приварні встик мають конічні втулки-шийки.
Втулку фланця приварюють стиковим швом до обичайки. Межі застосування фланців приведені в [2].
|
|
|
а |
б |
в |
|
Рис. 1.7 – Типи фланців: а — плоский приварний; б — приварний встик; в — вільний
Вільні фланці представляють з себе: кільця, діаметр отвору яких дещо більше зовнішнього діаметру обичайки, на яку їх вільно надягають. При затягуванні фланець упирається в відбортовку обичайки або кільце, що приварюється до її краю. Такі фланці застосовують при умовному тиску до 1,6 МПа і температурі до 300 °С, а число циклів навантаження не повинне перевищувати . Зазвичай їх застосовують в апаратах, що виготовляються з м'яких (мідь, алюміній) або крихких матеріалів (кераміка, стекло).