MEТOD3УЕР2013

Якщо на колії формування знаходиться головна група, то

Tгол	В Е m	,
ПТЕ	гол
Tхв	Ж И m	.	(3.11)
ПТЕ	хв

Нормативні коефіцієнти Ж, И визначаються в залежності від середньої кі-

лькості розчеплень состава	по, за табл. Б.1. Кількість вагонів у головній та
хвостовій частинах двогрупного поїзда визначається за формулами:
m	mфnгол		, m			mфnхв		,
	n	n			n
гол			хв				n
	гол	хв			гол		хв

де nгол, nхв добові вагонопотоки на призначення головної та хвостової груп.

3.3.3. Розрахунок норм часу на формування збірних поїздів

Формування збірного поїзда, що накопичується на одній колії, складається із сортування вагонів на кінцях сортувальних колій по проміжним станціям (Tс) і збирання состава на колії формування (Тзб )

		Tзб T			Т	зб	.		(3.12)
		зф		с
	В свою чергу
		Tс А gф Б mс,							(3.13)
де	А,Б – нормативні коефіцієнти, які визначаються за табл. Б.2;
	gф – кількість відчепів у составі;
	mс	– кількість вагонів, які підлягають сортуванню.
		Tзб 1,8р 0,3mзб,							(3.14)
де	р – кількість колій, з яких переставляються вагони								р k 1;
ва:	mзб	– кількість вагонів, що переставляються на колію формування соста-
				mф(k 1)
		m						,
		зб			k

k – кількість призначень у составі поїзда, який формується (дорівнює кількості проміжних станцій на ділянці, див. завдання).

3.3.4. Розрахунок норми часу на перестановку составів у парк відправлення

Після накопичення составів і закінчення формування вони переставляються у парк відправлення. На станції може бути декілька таких парків. Для кожного з них необхідно розрахувати час перестановки состава з сортувального парку. Цей час залежить від відстані та кількості вагонів у составі. Процес перестановки розкладається на піврейси. Тривалість кожного з піврейсів визначається за формулою

tпр а bmф,	(3.15)
Приклад розрахункової схеми для нормування тривалості перестановки
составів з сортувального парку в парк відправлення представлено на рис. 3.3.
lпов″
lпер	lпов'
Рис. 3.3. Розрахункова схема нормування тривалості перестановки составів з сор-
тувального парку в парк відправлення

Розрахунки доцільно виконувати у таблиці (див табл. 3.1), в якій наводяться довжини піврейсів (lпр) та їх тривалості пов’язані з перестановкою со-

ставів (tпер) і поверненням локомотивів (tпов).

					Таблиця 3.1
Розрахунок тривалості перестановки составів у парк відправлення
Назва піврейсів	lпр		Коефіцієнти		tпер(tпов)
		а		b
1	2	3		4	5

3.4.Визначення тривалості обслуговування поїздів бригадами ПТО

3.4.1.Парк прибуття

Поїзди, що прибувають у розформування приймають на колії парку прибуття. Після відправлення поїзда з сусідньої станції черговий по станції повідомляє працівникам СТЦ та ПТО час та колію прибуття поїзда.

Працівники ПТО зустрічають поїзд і перевіряють його технічний стан. Детальний технічний огляд починається бригадою ПТО після зупинки поїзда, закріплення состава, відпуску автогальм, відчеплення поїзного локомотива і огородження состава. В процесі огляду визначаються вагони з технічними несправностями. Якщо усунення несправностей можливе в парку відправлення, то на такому вагоні робиться крейдова помітка і вони направляються на колії сортувального парку відповідно до плану формування. Вагони, що потребують відчіпного ремонту, направляються на спеціальні колії сортувального парку для подачі в депо, чи на ремонтні колії. На кожен такий вагон нано-

ситься крейдова розмітка з указанням місця виконання ремонту. Після закінчення огляду состава і зняття огородження старший оглядач вагонів або оператор ПТО повідомляє в СТЦ номера цих вагонів, потім на ці вагони виписують повідомлення форми ВУ-23.

Чисельний склад комплексних ремонтних бригад у парку прибуття залежить від кількості поїздів, що обробляються у парку прибуття, та дожини состава, вираженої у фізичних вагонах.

Кількість груп в бригаді ПТО парку прибуття визначається за формулою

Хпп τ нmп , tпп

де – середня тривалість технічного огляду одного вагону робітниками ПТО, = 0,9 хв.

tппн – технологічна норма часу на обробку поїзда в парку прибуття,

tппн = 15 хв;

mп – середня кількість вагонів у поїзді, що надходить у розформування, яка визначається за формулою

Np

mп,i

m i 1 ,

п

Np

mп,i – кількість вагонів у i-му поїзді, що надходить у розформування.

Розрахована кількість груп в бригаді ПТО округлюється в більшу сторону з точністю до 0,5 групи.

Тривалість обслуговування поїзда бригадою ПТО в парку прибуття розраховується за формулою

t		τ mп	.	(3.18)
пп		Xпп

У відповідності з остаточно прийнятою кількістю груп у бригаді ПТО в курсовій роботі необхідно навести схему обробки составів. Приклад огляду составу бригадою ПТО з трьох груп наведено на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Обробка состава поїзда при трьох групах в бригаді ПТО

Кількість бригад у парку прибуття визначається за формулою

Nрtпп

Бпп 0,8Tроб ,

де Tроб – тривалість роботи бригад ПТО на добу, Tроб =1440 хв.

3.4.2. Парк відправлення та приймально-відправні парки

При технічному огляді составів поїздів свого формування та транзитних виявляють вагони, що потребують відчіпного та безвідчіпного ремонту. На вагонах, що підлягають відчіпному ремонту, оглядачі роблять крейдові написи в яких зазначають куди повинен бути направлений вагон (в вагонне депо, на колію перевантаження і т. і.). Потім, через старшого оглядача або оператора ПТО, вони сповіщають номера цих вагонів черговому по станції з подальшою видачею повідомлення форми ВУ-23. На вагонах, несправності яких можуть бути усунуті без відчеплення від состава, оглядачі роблять крейдові помітки, а слюсарі, що йдуть слідом за ними виконують необхідний ремонт. По закінченню безвідчіпного ремонту помітки витираються.

Чисельний склад комплексних ремонтних бригад визначається окремо для всіх парків відправлення та приймально-відправних парків.

Кількість груп у бригадах ПТО в парків відправлення та приймальновідправних визначається за формулою.

Хпв	mф 2 αр		,
	н
	2 tпв αрtрем

де tрем – середній час безвідчіпного ремонту одного состава, у курсовому

проекті приймається 0,2 год;р – доля составів, з вагонами, що потребують складного безвідцепного

ремонту, в розрахунках приймається рівною 0,2; При цьому технологічна норма часу на обробку поїзда свого формування

або транзитного складає tпвн = 20 хв. Розрахована кількість груп в бригаді ПТО округлюється в більшу сторону з точністю до 0,5.

Тривалість обслуговування поїзда бригадою ПТО у парках відправлення та приймально-відправних розраховується за формулою

		τ mф	1 αр		τ mф
	tпв			tрем		αр.	(3.23)
					2Xпв
		X

У відповідності з остаточно прийнятою кількістю груп у бригадах ПТО необхідно розробити схеми обробки составів (див. рис. 3.1) у парках відправлення та приймально-відправних.

Розрахунок кількості бригад ПТО у парках відправлення та приймальновідправних виконується аналогічно до розрахунку кількості бригад ПТО у парку прибуття (див. п. 3.3).

3.5. Технологічні графіки обробки поїздів на станції

Технологія обробки поїздів різних категорій (у розформування, свого формування, транзитних) відображається у вигляді технологічних графіків. Типові графіки для названих категорій поїздів наводяться у [6]. У курсовій роботі на основі типових графіків [6] та розрахованих норм часу на обробку поїздів бригадами ПТО необхідно розробити технологічні графіки обробки поїздів на станції.

4. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ МАНЕВРОВИХ ЛОКОМОТИВІВ

Кількість маневрових локомотивів для виконання маневрової роботи визначається за формулою

М	Тман						,	(4.1)
	1440 Т	тп	t	t	зм
			ек

де Тман – середньодобовий обсяг маневрової роботи, год; Ттп – тривалість технологічних перерв у роботі маневрових локомотивів,

хв., в розрахунках прийняти 90 хв;

tек,tзм – відповідно тривалість екіпірування локомотива та зміни локомо-

тивних бригад, хв, в розрахунках прийняти tек = 30 хв, tзм= 10 хв.

Кількість маневрових локомотивів розраховується окремо по кожному парку та заокруглюється у більшу сторону.

Тривалість зайняття локомотивів у парку прибуття визначається за формулою

Т	п	N Т	р ф	.	(4.2)
	ман	р

Тривалість зайняття локомотивів у парку відправлення визначається як:

Тманп NзфодТзфод NзфдвТзфдв NзфзбТзфзб (Nзфод Nзфдв Nзфзб)(tпер tпов). (4.3)

Для виконання маневрових операцій з місцевими вагонами прийняти один господарський локомотив.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СТАНЦІЙНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ ОБРОБКИ ПОЇЗНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ПЕРЕВІЗНИХ ДОКУМЕНТІВ

Станційний технологічний центр – один з найважливіших цехів станції. У курсовій роботі необхідно навести технологію його роботи по обробці документів, обліку наявності вагонів, отримання і передачі документів з урахуванням особливостей цієї роботи в умовах функціонування АСК ВП УЗ. Ці питання викладені у [6].

6. ПЕРЕВІРКА КОЛІЙНОГО РОЗВИТКУ ПАРКІВ СТАНЦІЇ

Кількість колій в парках станції повинна відповідати заданим обсягам ро-

боти. На сортувальних станціях кількість колій у парках визначається за нормами, наведеними у [3].

6.1. Визначення потрібної кількості колій парках прибуття, відправлення та транзитних

На сортувальних станціях кількість колій у парках прибуття вантажних поїздів, що надходять у розформування, повинна відповідати нормам, що наведені у табл. А.6, а в парках відправлення поїздів свого формування – нормам, що наведені у табл. А.7. При незначній кількості транзитних поїздів без переробки і зміни локомотивів вони додаються до розрахункової кількості поїздів свого формування і за нормами табл. А.7 визначається загальна кількість колій для поїздів свого формування і транзитних без переробки. Якщо ж транзитні поїзди обробляються у окремому приймально-відправному парку або немає зміни локомотивів, то кількість колій для таких поїздів визначається відповідно до норм табл. А.7. Для нових сортувальних станцій резерв поїзних локомотивів слід приймати 15 %.

Потрібна кількість ходових колій парків сортувальних станцій встановлюється залежно від схеми станції, прийнятої технології роботи і заданого обсягу роботи, але ця кількість не повинна бути менш однієї колій на парку.

6.2 Визначення потрібної кількості колій у сортувальному парку

Кількість сортувальних колій на сортувальних станціях встановлюється залежно від кількості призначень згідно з планом формування поїздів (включаючи призначення порожніх вагонів), добової кількості вагонів кожного призначення і технології формування поїздів. На призначення плану формування виділяється, як правило, окрема сортувальна колія, а для призначення із добовим вагонопотоком понад 200 вагонів – дві колії.

Додатково необхідно передбачити колії:

–не менш двох колій для ремонту вагонів (з урахування перенесення трудомісткого без відчіпного ремонту з парку відправлення);

–для вагонів, які направляються під розвантаження або навантаження, сортування або перевантаження;

–для вагонів, які перебувають під охороною;

–для вагонів із небезпечними вантажами класу 1(ВМ), негабаритними вантажами, стиснутими і скрапленими газами;

–для перестановки вагонів на період очищення станції від снігу й інших місцевих потреб;

–1...3 колій для покриття нерівномірності вагонопотоку окремих призначень та формування з’єднаних поїздів (залежно від обсягу роботи).

На сортувальних станціях, до яких примикають під’їзні колії, кількість додаткових сортувальних колій для накопичення вагонів на промислові станції, маневрові райони та окремо розташовані вантажні фронти слід брати по одній колії на 50...100 вагонів кожного формованого призначення під’їзної

колії [3].

При меншій кількості вагонів на призначення необхідно передбачати неспеціалізовані сортувальні колії (колії зі змінною спеціалізацією) із розрахунку одна колія на кожні 25...50 вагонів у середньому за добу.

Потрібна кількість сортувальних колій на сортувальні станції підраховується за допомогою таблиці (див. табл. 6.1).

			Таблиця 6.1
Кількість колій у сортувальному парку
Призначення колії	Потужність вагонопотоку		Кількість колій
1	2		3

7. ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ З МІСЦЕВИМИ ВАГОНАМИ

До місцевої роботи на сортувальній станції відносяться такі види робіт:

–маневрова робота з вагонами, що поступають на станцію під вивантаження, навантаження, сортування дрібних відправок і контейнерів;

–подавання та забирання вагонів на вантажні фронти загального користування та контейнерні термінали;

–подавання та забирання вагонів на під’їзні колії.

Обсяг місцевої роботи на станції з розподілом вагонів по пунктам навантаження і розвантаження зазначено в завданні. Технологія роботи з місцевими вагонами будується з урахуванням оптимальної організації обслуговування пунктів місцевої роботи, скорочення простою вагонів на станції. Тривалість маневрів з підбирання вагонів перед подачею на вантажні фронти визначається по аналогії з тривалістю формуванням збірних поїздів. Підбирання вагонів перед подачею може здійснюватись в горловині сортувального парки з використанням витяжних колій або гірки.

Після того, як місцеві вагони підібрано вони подаються маневровим локомотивом на пукти місцевої роботи, де виконується їх розстановка по фронтам вантажної роботи та вантажні операції. По закінченню вантажних операцій вагони збирають та виводять для сортування за призначенням, яке може здійснюватись як через гірку так і на витяжних коліях. Норми часу на подачу місцевих вагонів на вантажні фронти і забирання з них визначаються як:

Тпз tпідб tпод tрозм tпов tсорт,

(7.1)

де tпідб – тривалість підбирання вагонів по фронтам, хв. Розраховується за

формулами (3.16) та (3.17), якщо для накопичення вагонів на вантажний фронт виділено окрему колію, то tпідб = 0;

tпод, tпов – тривалість подачі вагонів та повернення локомотива на стан-

цію, хв., визначається за формулою (3.6);

tрозм – тривалість розміщення і збирання вагонів на фронті, в розрахунках

приймається 10 хв;

tсорт – тривалість сортування вагонів через витяжні колії або гірку, хв.

Кількість вагонів у подачі при розрахунках за формулою (7.1) визначається за формулою

mп-з nminм ,

Xп-з

де nм – добова кількість місцевих вагонів, що подається на фронт, згідно табл. 2.2;

Xпmin-з – мінімальна кількість подач-забирань вагонів для пункту місцевої роботи.

min		nм
Хп з			,	(7.4)
		n
		ф

де nф –місткість фронту у вагонах.

8. ПОБУДОВА ДОБОВОГО ПЛАНА-ГРАФІКА РОБОТИ СТАНЦІЇ І РОЗРАХУНОК ЙОГО ПОКАЗНИКІВ.

8.1.Розробка добового плану-графіка роботи станції

Зметою узгодження роботи усіх парків станції, під’їзних колій, визначення завантаження основних елементів станції, скорочення міжопераційних інтервалів і визначення найбільш напружених періодів у роботі станції складають добовий план-графік. План-графік є графічною моделлю роботи станції і визначає порядок і взаємозв'язок у часі та просторі основних технологічних операцій. В курсовій роботі в навчальних цілях добовий план-графік будується спрощено без наведення операцій по пропуску поїзних локомотивів, заняття тупиків, елементів з’єднувальних колій слідування до пунктів вантажної роботи. При розробці реальних планів-графіків роботи станції відповідні операції повинні відображатись для правильного визначення завантаження станційних засобів.

Для розробки добового плана-графіка використовують технологічні норми часу на виконання операцій. Побудова плана-графіка здійснюється у наступній послідовності:

– у верхній частині листа зображується немасштабна схема станції з указанням стрілочних секцій;

– будується сітка графіка на якій указуються перегони, стрілочні зони, колії, маневрові локомотиви, гірка та витяжки формування, бригади ПТО, вантажні фронти та ін.;

–на сітку графіка наносяться поїзди, що прибувають на станцію (транзитні і в розформування);

–пропускаються пасажирські поїзди;

–виконуються операції по прийому поїздів у парк прибуття і приймальновідправні парки;

–виконуються операції по обслуговуванню поїздів бригадами ПТО;

–у парку прибуття відтворюється процес розформування поїздів (послідовно викреслюється робота локомотивів, відчеплення та забирання поїзного локомотива, вказується заняття елементів горловин парку);

–розносяться по коліям сортувального парку групи вагонів після розформування кожного состава;

–виконується місцева робота (усі вагони після вантажних операцій повертаються на колії сортувального парку за призначенням);

–виконуються операції ремонту вагонів на коліях сортувального парку та ВРД і вагони повертаються за призначенням на колії сортувального парку;

–на кожній колії сортувального парку будується процес накопичення вагонів з урахуванням залишків від попередньої доби;

–відтворюється процес формування поїздів з врахуванням розподілу роботи між гіркою і витяжними коліями;

–сформовані состави переставляються у парки відправлення;

–виконуються операції по технічному обслуговуванню поїздів, причепленню поїзного локомотива, випробування гальм і відправлення на перегони. Ці поїзди показуються на графіку.

8.2.Визначення основних показників функціонування станції

Після закінчення побудови плану-графіку роботи сортувальної станції на його підставі розраховуються наступні показники:

– простій транзитного вагона без переробки

		бп		nбп t	бп
				тр	тр
		tтр				,	(8.1)
				nбп
				тр
де nбп t	бп	– вагоно-години простою транзитних вагонів за добу. Розраху-
тр	тр

нки зручніше заносити до таблиці (див. табл. 8.1);

nтрбп – кількість вагонів, які проходять станцію без переробки за добу.

Таблиця 8.1

Визначення вагоно-годин простою транзитних вагонів в приймально-відправних парках станції

	Номер поїзда	Кількість	Тривалість		Ваг.-хв	Ваг.-год
		вагонів nбп	простою t	бп , хв
					простою	простою
		тр		тр

1

2

3

4

5

nбп =

nбп t

бп

=

тр

тр

тр

– простій транзитного вагона з переробкою

t

зп

t

пп

t

розф

t

t

зф

t

зф

t ,

(8.2)

тр

нак

оч

пв

де tпп, tпв– середній час простою вагона в парках прибуття та відправлення, визначається діленням сум вагоно-годин простою в парках відповідно на загальну кількість вагонів, що прибувають у переробку та відправляються зі станції. Розрахунки вагоно-годин простою в парках станції зручніше заносити до таблиці (див. табл. 8.1);

tрозф – середній час на розформування состава включає для гіркових ста-

нцій з послідовним розташування парків прибуття й сортувального - встановлений технологічним процесом середній час на насув состава до горба гірки й розпуск; для гіркових станцій з паралельним розташуванням парків – середній час на витягування состава із парку прибуття на гіркову витяжку, насув до горба гірким й розпуск.

tнак– середній час знаходження вагонів під накопиченням у сортувальному парку визначається діленням загальної суми вагоно-годин простою під накопиченням усіх призначень (включаючи накопичення кутових передач) на загальну кількість вагонів, які включені до поїздів свого формування. Розрахунки вагоно-годин простою вагонів в сортувальному парку зручніше заносити до таблиці (див. табл. 8.2);

Таблиця 8.2

Визначення вагоно-годин простою вагонів в сортувальному парку станції

		Кількість	Тривалість	Ваг.-хв	Ваг.-год
	Напрямок		простою,
		вагонів n		простою	простою
		нак	tнак, хв
	1	2	3	4	5

nнак =

nнак tнак =