Философия Методичка _програма_

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

Методичні вказівки до курсу

ФІЛОСОФІЯ

(ОСНОВНИЙ КУРС ТА ПРИКЛАДНА ФІЛОСОФІЯ)

ПРОГРАМА, ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

для студентів будівельних спеціальностей

Макіївка – 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСУ

«ФІЛОСОФІЯ»

(ОСНОВНИЙ КУРС ТА ПРИКЛАДНА ФІЛОСОФІЯ)

ПРОГРАМА, ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

(для студентів будівельних спеціальностей)

Затверджено на засіданні кафедри історії і філософії.

Протокол №___від_06.04_2010 р.

Макіївка, ДонНАБА – 2010

2

ББК 87я73

Методичні вказівки до курсу «Філософія» (основний курс та прикладна філософія). Програма, тематичний план, література до курсу (для студентів будівельних спеціальностей) / Уклад.: В.М.Бабенко. – Макіївка: ДонНАБА, 2010. - 41 с.

Посібник містить програму курсу «Філософія», як основної його частини, так й прикладної, що вкючає навчальні елементи з «Естетики», «Етики», «Релігієзнавства» й «Логіки», анотації до неї, тематичний зміст навчальної дисципліни з характеристикою рівня сформованості знань, розподілом часу, вділеного на його вивчення. У видання увійшли тематичні плани лекційних та семінарських робот, тематика самостійної роботи студентів, ключові поняття основних змістовних модулів курсу та список літератури (основної та додаткової) до нього.

Наприкінці методичних рекомендацій додається перелік індивідуальні завдання для студентів з методикою підсумкового контролю перевірки засвоєних знань.

Для студентів будівельних спеціальностей.

Укладач	к.філос.н., доц. В.М.Бабенко.
Рецензент:	к.філос.н., доц. МЕГІ О.М.Губарь.
Відповідальний за випуск:	к.псих.н., доц. Г.В.Тимошко.

© В.М.Бабенко, 2010

3

ЗМІСТ

№
п/п	Найменування змісту	Стор.
	Загальні рекомендації	5
1.	Вимоги державного стандарту освіти	6
2.	Тематичний зміст модуля „Філософія (основний курс та прикладна	8
	філософія)” з визначенням рівня сформованості знань та розподілу
	часу вивчення змістових модулів по всіх формах навчання (лекції,
	самостійна робота)
3.	Література та методичні посібники.	17
4.	Тематичний план лекційних занять	23
5.	Тематичний план семінарських занять	24
6.	Самостійна робота студентів	25
7.	Розрахунок навчального часу.	28
8.	Ключові слова і поняття	29
9.	Методика поточного та підсумкового контролю знань студентів	33
10.	Узгодження навчального процесу з модуля „ Філософія” з вивченням	34
	інших гуманітарних дисциплін
11.	Додаток 1. Тематичний план з курсу «Філософія».	35
12.	Додаток 2. Календарно-тематичний план з курсу «Філософія».	37

4

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Філософські знання та вміння складають важливу частину культурного багажу молодого фахівця, вони є показником його професійної зрілості і загального світогляду.

Викладання філософії побудовано на принципах кредитно-модульної системи, що обумовило поділ усього змісту дисципліни на дві основні частини: основний курс та прикладна філософія. Зміст предмету «Філософія (основний курс)» складається з трьох головних навчальних об’єктів: «Історія філософії» (код Ф-ІФ), «Теоретична філософія» (код Ф-ТФ), «Соціальна філософія» (код Ф-СФ). Зміст Прикладної філософії (ПФ) складається з наступних навчальних об’єктів: «Естетика» (код ПФ-Е1), «Етика» (код ПФ-Е2), «Релігієзнавство» (код ПФ- Р), «Логіка» (ПФ-Л).

При вивченні курсу «Філософія» застосовуються такі форми навчання: лекції (34 години), семінарські заняття (17 годин) і самостійна підготовка студентів під керівництвом викладача (45 годин).

На лекція розглядаються найбільш складні питання, що недостатньо висвітлені в навчальній літературі. Важливо не тільки прослухати лекційний курс, але й спиратися на його логіку при засвоєнні всієї програми філософії. Вивченню лекційного курсу сприяють колоквіуми, підготовка доповідей та рефератів.

Частина тем курсу вивчається студентами самостійно, з урахуванням рекомендацій викладача.

По основним темам курсу проводяться семінарські заняття. Підготовка до кожного з них обов’язкова. Вона регулюється рейтинговою формою організації навчання. Студенти, що орієнтуються на магістерський рівень підготовки, беруть участь у роботі філософських гуртків, виступають на наукових конференціях з доповідями по філософським проблемам.

Консультацію із складних запитань і літературу до семінарського заняття можна отримати на кафедрі філософії (корпус 1, ауд. 366а), а також у читальних залах бібліотеки вузу.

Засвоєння філософії контролюється екзаменаційною формою організації навчального процесу (дванадцятибальною шкалою оцінок). Основні форми контролю самостійної роботи та поточної успішності:

-оцінка виступів студентів на семінарських заняттях;

-письмові (групові та індивідуальні) контрольні роботи та тести;

-індивідуальні співбесіди викладача із студентом (консультація, колоквіум, підвищення рейтингу).

У середині курсу передбачається проміжний колоквіумно - рейтинговий контроль. Наприкінці семестру – іспит у письмовій формі.

До змісту запропонованих методичних вказівок включено:

-теми семінарських занять;

-плани семінарів (питання, індивідуальні завдання, основна та додаткова література до них);

-тематика рефератів;

-контрольні питання до курсу «Філософія (основний курс та прикладна філософія)».

5

1. ВИМОГИ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ ДО ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ» (основний курс та прикладна філософія)

1.1. Вимоги “Освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним спрямуванням “Будівництво”

1.1.1.Дисципліна “Філософія (основний курс та прикладна філософія)” віднесена до циклу фундаментальних дисциплін .На її вивчення відводиться 90 навчальних годин, що складає 2 кредити ECTS. Формою підсумкового контролю є іспит.

1.1.2.Анотація дисципліни “Філософія”:

Мета: Формування світоглядної культури на ґрунті надання знань з філософії: розуміння категорій і принципів онтології, гносеології методології і аксіології, пізнання вузлових проблем буття, діалектики пізнання, соціуму, людини, науки, техніки і інженерної діяльності;

надання знань про сутність таких специфічних розділів філософської науки, як етика, естетика, релігієзнавство та логіка, розкриття особливості відображення ними буття й людини в їх взаємодії.

Предмет: загальне в системі «світ-людина», гуманістичний зміст універсальної картини світу, система поглядів на світ у цілому та ставлення людини до світу в історичній та суттєвосвітоглядній площині;

особливості практичної філософії, образного світосприйняття, визначення місця віри в духовному житті людини та закономірності раціонального мислення.

Змістові модулі:

Основний курс: Навчальний об’єкт - «Історія філософії». Визначення філософії, її призначення, зміст і функції філософії. Гуманістична суть філософських проблем. Історикокультурні типи філософського мислення. Філософія Сходу і менталітет сучасного аматорства. Антична філософія й постанова головних філософських проблем. Філософія Середньовіччя. Поганський і філософсько-релігійний світогляд Київської Русі. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу, її методологічна спрямованість. Формування нової світоглядної картини світу. Дилеми та альтернативи емпіризму й раціоналізму. Філософський внесок Просвітництва. Німецька класична і посткласична філософія. Новоєвропейський ірраціоналізм. Напрями розвитку філософської думки в Україні. Сучасна філософія модерну і постмодерну.

Навчальний об’єкт – «Теоретична філософія». Універсально-світоглядна і наукова картина світу. Проблеми буття, матерії, природи і соціуму. Дух і матерія, їх єдність та протилежність. Діалектика як концепція розвитку і загального зв’язку. Філософська антропологія. Форми діяльності людини, культура і цивілізація. Свідомість, її структура, методи вивчення, контролю і розвитку. Проблема несвідомого.

Навчальний об’єкт – «Соціальна філософія». Парадигми соціальної картини світу. Засади соціального виробництва. Проблеми цінностей. Філософія історії. Соціальний прогрес. Майбутнє як світоглядна проблема. Наука і практика. Форми і методи наукового пізнання. Наукова істина і омани. Методологія наукового, технічного і соціального пізнання. Філософія інженерно-технічної праці. Сцієнтизм. Філософія техніки і науково-технічної діяльності. Інженер і суспільство. Техноцентризм як світоглядна проблема. Технократична утопія і дійсність. Гуманістична і технократична концепція історії.

Прикладна філософія: Навчальний об’єкт - «Естетика». Особливості структури філософського знання, специфіка образного мислення, його чуттєвий характер, категорії чуттєвого світосприйняття, художня творчість й мистецтво, види, жанри, стилі художньотворчого відображення дійсності.

Навчальний об’єкт – «Етика». Практична філософія, категорії етичної свідомості та морального спілкування, історія етичної думки, основні релігійно-моральні системи та сучасні проблеми етики.

Навчальний об’єкт – «Релігієзнавство». Феномен релігійного світосприйняття, предмет релігієзнавства, теорії походження та структура релігії, історичні форми релігії, нетрадиційні релігійні вірування в сучасному світі.

6

Навчальний об’єкт – «Логіка». Логіка як наука про закони правильного мислення, історія логіки, основні закони логіки, способи та форми мислення, поняття, судження, умовиводи, теорія аргументації.

1.1.3.Попередні дисципліни: “Історія України, “Українська та зарубіжна культура ”.

1.1.4.Дисципліни, що забезпечуються: «Релігієзнавство», «Етика», «Естетика», «Логіка» «Основи психології і педагогіки».

1.2. Вимоги навчального плану з освітньо-професійного рівня «Бакалавр» 6.092100 (по переліку –97)

1.2.1.Форма навчання – денна.

1.2.2.Форми організації навчального процесу в семестрі 3: лекції 34 годин, практичні заняття 18 годин, самостійна робота 20 годин, контроль – 5.

1.2.3.Загальний обсяг навчальних занять по всьому курсу в семестрі 3: 52 годин.

1.2.4.Обсяг самостійної роботи студентів:

семестр 3 – 20 годин, всього: - 20 години.

1.2.5.Загальний обсяг навчального часу: 52+20=72 години.

1.3.Позначення та скорочення

1.3.1.Рівні сформованості знань щодо змісту навчальних елементів:

ОО – ознайомлювально-орієнтований (особа має орієнтоване уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворити формулювання визначень, законів тощо, уміє вирішувати типові завдання шляхом підставлення числових даних);

ООз – підрівень знайомств (особа має загальне уявлення про навчальний об’єкт); ООр – підрівень репродукції (особа здатна відтворити та пояснити суттєві ознаки

навчального об’єкту); ПА – понятійно-аналітичний (особа має чітке уявлення та поняття щодо навчального

об’єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніш засвоєних знань на типові ситуації);

ПС – продуктивно-синтетичний (особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати синтез, регенерувати нові уявлення, переносити раніш засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації).

7

2. ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ (основний курс та прикладна філософія)» З ХАРАКТЕРИСТИКОЮ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ЗНАНЬ ТА РОЗПОДІЛУ ЧАСУ ВИВЧЕННЯ

2.1. Перелік змістових модулів

	Змістові модулі				Рівень	Кількість
Код		Назва			сформова	навчальних
					ності	годин на
					знань	вивчення
1			2		3	4
		ФІЛОСОФІЯ (основний курс)
	Навчальний об’єкт: «Історія філософії»
Ф-ІФ-0	Вступ до філософії. Гуманістична суть				ООр	2
	філософських проблем
Ф-ІФ-1	Філософія Стародавнього Сходу				ПА	2
Ф-ІФ-2	Філософія Античності та Середньовіччя				ПА	3
Ф-ІФ-3	Філософія Відродження та Нового часу як				ПА	3
	методологія наукового пошуку.
Ф-ІФ-4	Німецька класична філософія та європейська				ПА	3
	філософія ХІХ-ХХ століть
Ф-ІФ-5	Вітчизняна філософська думка				ПА	3
Усього по	розділу «Історія філософії»					16
	Навчальний об’єкт: «Теоретична філософія»
Ф-ТФ-1	Онтологія – філософське вчення про буття.				ПА	3
	Філософське вчення про розвиток
Ф-ТФ-2	Гносеологія – філософія пізнання. Проблема				ПА	3
	свідомості у філософії
Усього по	розділу «Теоретична філософія»					6
	Навчальний об’єкт: «Соціальна філософія»
Ф-СФ-1	Філософія науки і техніки				ПС	3
Ф-СФ-2	Соціальна філософія. Філософія історії.				ООр	3
Усього по	розділу «Соціальна філософія»					6
Усього по дисципліні						28
У тому числі на контрольні заходи
		ПРИКЛАДНА ФІЛОСОФІЯ
		Навчальний об’єкт «Естетика»
ПФ-Е1-0	Вступ до	курсу	«Прикладна	філософія	ПА	2
	(естетика, етика, релігієзнавство, логіка)».
	Проблема	визначення	предмету	прикладних
	філософських дисциплін та їх специфіка.».
ПФ-Е1-1	Естетика в системі філософських наук. Основні
	естетичні категорії та категорії художньої
	творчості.
ПФ-Е1-	Історія естетичної думки та основні естетичні				ПА	2
2	принципи „великих стилів” у мистецтві.
Усього по	розділу «Естетика»					6
		Навчальний об’єкт «Етика»
ПФ-Е2-1	Сутність етики як практичної філософії.				ПА	3

8

	Основні етичні категорії.
ПФ-Е2-2	Моральний зміст найзначніших релігійних		ПА	3
	систем світу та основних етичних вчень.
Усього по	розділу «Етика»			6
	Навчальний об’єкт «Релігієзнавство»
ПФ-Р-1	Предмет релігієзнавства як науки. Історичні		ПА	3
	форми релігій.
ПФ-Р-2	Світові релігії. Розвиток нетрадиційних		ПА	3
	релігійних культів та тоталітарних сект в
	сучасному світі.
Усього по	розділу «Релігієзнавство»			6
	Навчальний об’єкт «Логіка»
ПФ-Л-1	Логіка як наука про закони і форми правильного		ПА	3
	мислення.
ПФ-Л-2	Форми мислення в логіці. Теорія аргументації.		ООр	3
	Усього по розділу	«Логіка»		6
Усього по курсу «Прикладна філософія»				22
У тому числі контрольні заходи				2
Усього по курсу «Філософія»				52

2.2. Перелік навчальних елементів.

ФІЛОСОФІЯ (ОСНОВНИЙ КУРС)

Змістовий модуль Ф-ІФ-0. Вступ до філософії. Гуманістична суть філософських проблем.

Розуміння філософії та філософського знання у видатних діячів та засновників філософського світогляду (еллінські любомудри, Сократ, Платон, Аристотель, Ф.Бекон, І.Кант, Г.Гегель, Ф.Ніцше, М.Бердяєв, А.Камю).

Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, аксіологічна, критична, праксиологічна та виховна.

Гуманізм у структурі філософського світогляду. Гуманістична суть філософських проблем. Форми та типи гуманізму. Гуманізм Відродження, XVІІІ-XX століття.

Зародження філософії. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія (любомудрість, повсякденна і професійна філософія). Їх взаємозв’язок, відмінність, функції.

Значення універсальної картини світу і філософського засобу життя.

РОЗДІЛ (НАВЧАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ) “ ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ”

Змістовий модуль Ф-ІФ-1. Філософія Стародавнього Сходу. Господарчо-культурні засади та особливості східного світогляду. Міф і перед філософія стародавнього Китаю. Філософські ідеї у стародавньому Китаї (буддизм, конфуціанство, легізм). Конфуціанство, буддизм пізнього часу.

Міф і передфілософія аборігенської та арійської Індії. Релігійна філософія індуїзму. Поняття брахми; магії, атмана, Самари, карми, дхарми, мокши, нірвани. Етичний, філософський і релігійний аспекти буддизму, Даршани. Філософія господарського життя і вульгарний матеріалізм.

9

Образ людини у міфі та повчання Дворіччя і стародавнього Єгипту. Господарська етика торгових народів Сходу (вавілонян, фінікійців, юдеїв). Еллінізація Сходу та орієнталізація Римської імперії.

Філософія сучасного Сходу (аграрний традиціоналізм; японський патерналізм; філософія економічного ривка "молодих тигрів" Сходу).

Змістовий модуль Ф-ІФ-2. Філософія Античності та Середньовіччя.

Антична філософія. Еллінський міф, любомудрість та філософські ідеї досократиків. Мілетська школа. Геракліт. Парменід. Піфагорійці. Емпедокл. Анаксагор.

Космоцентризм натурфілософії Еллади. Атомізм Левкіппа, Демокрита, Епікура і Лукреція Кара. Вплив ідей еллінської натурфілософії на розвиток європейського стилю мислення.

Проблема людини і знання в античній філософії (софісти, Сократ, посткласична філософія). Антична філософія і європейський гуманізм.

Філософська еволюція Платона. Концепція ідей. Космологія. Психологія і теорія пізнання. Утопія ідеальної держави. Вплив платонізму на європейський світогляд.

Філософський енциклопедизм Аристотеля. Тлумачення філософського знання. Концепція матерії і форм. Психологія і логіка Аристотеля. Вплив ідей Аристотеля на сучасний світогляд.

Римські стоїки і неоплатоніки. Вплив античного спадку на світоглядні процеси Середньовіччя, Відродження та Нового часу.

Філософія Середньовіччя. Генезис середньовічної філософії. Апологетика, патристика, схоластика, містика. Західноєвропейська, візантійська і арабська філософія Середньовіччя.

Філософія Августина Аврелія. Генезис його поглядів. Зміст трактатів “Сповідь” і “О граде Божем”.

Еріуген і рання схоластика. Філософія факультетів середньовічних університетів. Філософсько-релігійні погляди Фоми Аквінського. Вплив ідей Аристотеля. Проблеми доказів буття Бога. Співвідношення загального і особистого. Погляди на людину, суспільство та історію. Пізня схоластика і містика.

Змістовий модуль Ф-ІФ-3. Філософія Відродження та Нового часу як методологія наукового пошуку. Філософські ідеї Відродження. Ідеї гуманізму у філософії Відродження. Пантеїзм і геліоцентризм. Діалектика Миколи Кузанця. Соціальна філософія Ренесансу. Проблема методу. Скептицизм Ш.Монтеня.

Філософські концепції Реформації і контрреформації. Демократизм, етатизм і монархоманія соціальної філософії Відродження. Утопії Т.Мора і Т.Кампанели.

Філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІ). Становлення ринкової економіки і наукова революція ХVІІ-ХVШ в. Критика середньовічної схоластики. "Знання є сила". Ф.Бекон і розробка індуктивного методу, Г.Галілей про "первинні" га "вторинні" якості та їх врахування у науці. Сенсуалізм Дж.Локка і Дж.Берклі та агностицизм Д.Юма. "Нова Атлантида" і філософській" роман ХVП-ХVШ віків.

Раціоналізм Р.Декарта. "Геометричний метод" і принципи пізнання у картезіанстві. Метафізика і фізика Р.Декарта та їх взаємозв'язок. Вчення Р.Декарта про душу. Номіналізм Т.Гоббса. Раціоналізм Б. Спінози і Г.Лейбниця. Емпіризм і раціоналізм ньютонової картини світу.

Печатки нової європейської філософії. Філософські ідеї Просвітництва. Культ Розуму Природи та природних пристрастей людини. Приватний інтерес і загальна справедливість. Трактування людини і суспільства у "вік Просвітництва". Критика Ф.-М.Вольтером передустановленної гармонії Г.Лейбниця.

Змістовий модуль Ф-ІФ-4. Німецька класична філософія. Активно-діяльне розуміння людини у німецькому ідеалізмі ХУШ-ХЇХ в. Філософська раціоналізація ньютонівської картини природи. Критика просвітницького культу розуму.

10