Риндіна д.Д. Диплом стм-15

1. Розділ 4 Особливості митного контролю та митного оформлення дитячих кремі

4.1. Заходи тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні дитячих кремів через митний кордон України

Тарифне (митне) регулювання є одним із найбільш поширених у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Практично всі країни світу за допомогою тарифного регулювання вирішують найрізноманітніші завдання: від захисту вітчизняного виробника до поповнення державного бюджету за рахунок коштів, вилучених на кордоні. Тарифне регулювання ЗЕД є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн. До заходів тарифного регулювання відносять:

• мито (визначається відповідно до ставок Митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації),види мита зазначені у додаткуА;

• акцизний податок (сплачується за ставками, чинними на день подання вантажної митної декларації);

• податок на додану вартість (ПДВ).

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни, надає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток, прямо захищає внутрішні ціни та прибутки національних товаровиробників та торговців.

МКУ встановлюються такі ставки мита:

• адвалорна – нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом, базою оподаткування для цього виду ставок є митна вартість товару;

• специфічна – нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом, базою оподаткування для цього виду ставок є фактична кількість товару у певних одиницях виміру;

• комбінована – складається із адвалорної та специфічної ставок, при нарахуванні мита з них обирається більша [1].

Перелік та порядок сплати митних платежів визначається МКУ, ставки ввізного мита встановлюються згідно закону України «Про Митний тариф України», ставки акцизного податку та ПДВ визначаються ПКУ.

Закон України «Про Митний тариф України» виконує ряд функцій, які суттєво впливають на економіку держави та забезпечує їх діяльність: 

1.  Фіскальну - забезпечує необхідне поповнення дохідної частини бюджету;

2.  Захисну - забезпечує охорону вітчизняного товаровиробника від недобросовісної конкуренції, та захищає окремі галузі національної економіки від іноземної конкуренції;

3. Балансуючу - формує оптимальну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів, оптимізує співвідношення експорту та імпорту в державі, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого торгівельного балансу;

4.  Регулюючу - впливає на формування структури виробництва, на механізм ціноутворення, стимулює розвиток одних галузей і стримує розвиток інших;

5. Торгово-політичну (як елемент регулюючої функції) - інструмент опосередкованого впливу на економічну політику інших держав, відіграє певну роль у досягненні балансу економічних інтересів між державами.

Тарифне регулювання ЗЕД є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн. До заходів тарифного регулювання при переміщенні кремів дитячих відносять:

• мито (ставка 6.5%);

• податок на додану вартість (ставка – 20%).

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни. Заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - не пов’язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини.

До основних заходів нетарифного регулювання, що застосовуються при здійсненні ЗЕД відносяться [10]:

• ліцензування;

• квотування;

• екологічний контроль;

• ветеринарний контроль;

• фітосанітарний контроль;

• санітарно-епідеміологічний контроль;

• сертифікація (оцінка відповідності);

Ліцензування і квотування здійснюються у відповідності до закону України «Про Зовнішньоекономічну діяльність». 

Квотування і ліцензування є обмеженням на певний термін імпорту (експорту) товарів за кількістю, обсягом або вартістю, і полягає у отриманні відповідного дозвільного державного документ (ліцензії) на здійснення експорту (імпорту). Квотування являє собою лімітування розміру імпорту (експорту) з допомогою квот (контингентів). Квотування здійснюється з метою ліквідації торгового і платіжного дисбалансу з окремими країнами; регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку; виконання міжнародних зобов'язань і досягнення взаємовигідних домовленостей. Ліцензування - це надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товарів у певному обсязі. Види ліцензій:

• генеральна ліцензія - це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції щодо певного товару або з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування цього товару;

• разова ліцензія (індивідуальна) - це разовий дозвіл, який має іменний характер. Його видають для виконання кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоторговельної діяльності на період, потрібний для виконання цієї операції;

• відкрита ліцензія (індивідуальна) - це дозвіл на експорт (імпорт) товару впродовж певного періоду часу (однак не менше 1 місяця) із зазначенням його загального обсягу.

Ветеринарний контроль. Під час ввезення в Україну товару з метою імпорту або транзиту, ветеринарно-санітарний контроль здійснюється у формі документального контролю посадовою особою митного органу в пункті пропуску через митний кордон України (пункті ввезення на митну територію України). Радіологічний контроль. Здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах ввезення на митну територію України) або в митних органах призначення (для товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях та експрес-відправленнях); Санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється посадовими особами органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України в зонах митного контролю на митній території України (крім пунктів пропуску через митний кордон України). Завершення митного оформлення імпорту в Україну сировини, продукції (виробів, обладнання, технологічних ліній тощо) можливе лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Факт позитивного висновку підрозділу МОЗ України засвідчується штампом «Санiтарно-епiдемiологiчний контроль здійснено» на товаросупровідних документах. При цьому, в графі 44 МД під кодом 5501 зазначається код документу згiдно з Класифiкатором документiв, у якому цей штамп проставлено, та його дата. Сертифікація – процедура з допомогою якої встановлюється відповідність продукції встановленим вимогам безпечності, гігієнічності, тощо. Порядок товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації затверджено наказом Держспоживстандарту України №28. Документи, що підтверджують факт сертифікації:

• сертифікат відповідності;

• свідоцтво про визнання іноземного сертифіката відповідності;

• декларація про відповідність.

До нетарифних заходів регулювання при переміщенні кремів дитячих відносять ліцензування, санітарно-епідеміологічний, екологічний та радіологічний контроль.