Лекція №12 тема: психологія виховання
ПЛАН
1. Психологічні проблеми виховання як цілеспрямованого процесу формування особистості.
2. Класифікація виховних впливів. Основні принципи організації виховного впливу.
3. Теорії виховання.
Література
1. Вікова та педагогічна психологічна: Навч.посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416с.
Додаткова:
13; 14; 33; 67; 73; 74; 81.
1. Психологічні проблеми виховання як цілеспрямованого процесу формування особистості.
Психологія виховання - галузь педагогічної психології, яка досліджує психологічну сутність виховного процесу.
Предмет психології виховання - формування особистості в процесі виховання.
Задачі психології виховання:
- Виявлення взаємодії виховних впливів з внутрішніми особливостями людини, з процесом формування особистості;
- Вивчення процесу виникнення новоутворень особистості (рис характеру, звичок, потреб, мотивів, способів поведінки, почуттів) під впливом навчаючих і виховуючих заходів;
- Вивчення зовнішніх і внутрішніх причин різної ефективності педагогічних впливів;
- Психологічне забезпечення взаємодії вихователя і вихованця.
Психологія виховання тісно пов'язана з теорією виховання - однією з частин педагогіки. Водночас ці галузі знань мають свої відмінності. У педагогіці головним предметом виступає саме виховання - його зміст, організація, прийоми, методи, форми, суспільні задачі.
Дослідження у психології виховання спираються на психологічні характеристики вікового розвитку, його психологічні закономірності, на знання психології особистості.
Найважливіша задача психології виховання - розробка конкретних цілей виховання для кожного вікового періоду. Зміст цілей визначений системою суспільних вимог до особистості дитини з врахуванням її вікових особливостей.
Уявлення про те, якою повинна бути особистість, визначається цілями виховання, що задає суспільство на даному історичному етапі. У сучасних документах про освіту зазначається, що формування гуманної особистості - «це стратегічна мета виховання».
Ознаки гуманної особистості:
1. Бачить самоствердження у створенні матеріальних і духовних цінностей, у розвитку власних можливостей, у допомозі іншим;
2. Використовує демократичний тип спілкування;
3. Цінує культуру, прагне до знань, цікавиться іншими народами, дотримується культури мови;
4. Критично мислить.
Цілі виховання зумовлюють його методи. Методи виховання - цілеспрямовані дії педагога або педагогічного колективу стосовно певного вихованця, групи.
Психологічні умови ефективності методів виховання:
повинні спиратися на потреби дитини;
формування особистості здійснюється в процесі діяльності дитини;
організація діяльності дитини на основі високоморальних потреб і мотивів, що реалізуються у соціально цінних способах її поведінки;
Предметом виховання є вивчення психологічних закономірностей формування свідомості індивіда як особистості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу.
Засобами виховання, на думку психологів, виховні вимоги суспільства перетворюються у внутрішні регулятори поведінки і діяльності підростаючої особистості. Зважаючи на те, що соціальні впливи мають як позитивний, так і негативний зміст, необхідно спрямовувати зусилля індивіда на опір негативним впливам.
Цілеспрямований процес виховання особистості індивіда забезпечується завдяки врахуванню закономірностей його розвитку, а саме - сенситивних періодів та зони найближчого розвитку дитини. Варто забезпечити єдність соціального, суспільного та сімейного виховання, що сприятиме здійсненню корекції виникаючих відхилень в особистісному розвитку. З метою розвитку соціальної активності особистості, з метою створення можливостей для такого самовираження і самореалізації слід орієнтуватись на цілісну систему виховання в дошкільних навчальних закладах, школах, ВНЗ, різноманітних неформальних об'єднаннях та організаціях.
Оскільки завданням виховання в умовах сьогодення є формування всебічно розвиненої, внутрішньо-вільної особистості, то необхідно виховувати цілісну особистість, а не ставити завданням виховання формування лише окремої якості. Вирішальна роль у виховному процесі належить особистості вчителя.