50

ВСТУП……………………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНАХ…………………………………… 1.1.Рельєф……………………………………………………………. 1.2.Клімат…………………………………………………………….. 1.3.Флора і фауна……………………………………………………. 1.4.Природно-заповідний фонд…………………………………….. РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНІВ……………………………………. 2.1.Історико-культурні ресурси…………………………………….. 2.2.Туристично-рекреаційний комплекс………………………….. 2.2.1.Заклади розміщення…………………………………………… 2.2.2.Заклади харчування…………………………………………… 2.2.3.Туристичні табори та бази……………………………………. 2.3. Сільський зелений туризм……………………………………. РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ… 3.1.Проблемні аспекти розвитку туризму…………………………. 3.2.Перспективні напрями розвитку туризму……………………... ВИСНОВКИ……………………………………………………………....... СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...

3 6 6 9 13 15 18 18 27 27 31 33 34 36 36 38 44 47

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність. Туристично-рекреаційна сфера, як вагома складова національної економіки, набуває дедалі більшого значення та стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Її розвиток впливає на такі сектори економіки, як транспорт, сільське господарство, торгівля, зв’язок, будівництво, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної переорієнтації економіки.

Річкові долини – яскравий приклад різноманіття ландшафтних неоднорідностей, що виступає визначальною передумовою для розгортання рекреаційної діяльності та множинності його видів. Серед них – Дністровська каньйоноподібна долина – найбільш презентабельний випадок природного різноманіття та складного розчленування рівнинного ландшафту. Однією з найбільш визначальних та репрезентативних особливостей ландшафтного різноманіття річкових долин виступає кліматична неоднорідність. Річково-долинним ландшафтним комплексам в кліматичному розрізі властива своєрідна просторова та часова структури, що накладає свій відбиток на рекреаційні властивості кліматів долини Середнього Дністра та їхню унікальність.

Огляд сучасних вітчизняних напрацювань з даної проблематики свідчить про недостатність досліджень рівнинних природно різноманітних регіонів прикладного рекреаційно-кліматичного змісту, що в умовах інтенсивного розвитку рекреаційно-туристської сфери загострює актуальність таких досліджень.

Особливе місце в розвитку видів туризму в Придністров'ї найближчим часом має належати Дністровському водосховищу.

Власне це і визначає актуальність та практичну цінність даного дослідження.

Об’єкт дослідження- туристично-рекреаційний комплекс зони Середнього Придністров’я, його територіальна та функціональна структура.

Предмет дослідження– особливості та передумови розвитку туристично-рекреаційного комплексу зони Середнього Придністров’я та його територіально-функціональна організація.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є з’ясування перспектив розвитку туризму в Придністровському регіоні. Відповідно до зазначеної мети поставлені наступні завдання дослідження:

• визначити природні передумови розвитку туризму;

• проаналізувати динаміки соціально-економічного розвитку регіону та оцінка потенціалу рекреаційно-туристичних ресурсів Придністровських районів;

• оцінка економічної ефективності функціонування туристично-рекраційного комплексу та перспектив його розвитку на території Придністров’я.

• дослідити актуальні проблеми та і перспективи розвитку туризму.

Методи дослідження.При вирішенні поставлених завдань використовувались різні методи дослідження, в тому числі – системний підхід, методи структурно-логічного узагальнення, індексного і порівняльного, статистичного аналізу, експертних оцінок та інші.

Теоретичні основи оцінки погодних умов на організм людини для цілей відпочинку і туризму закладені і можуть бути використані з фундаментальних кліматичних розробок вчених Д. Дьоміної, Є. Ратнера, М. Будико [8], Б. Алісова , Н. Мячкової, В. Сорокіної, Н. Данілової [15], які базуються на врахуванні повторюваності типів погоди, що викликають визначений ступінь напруги терморегуляторних механізмів. В останні десятиріччя відзначалися значною інтенсивністю й зарубіжні дослідження під егідою Комісії по Клімату, Туризму та Рекреації(CCTR) Міжнародної Організації Біометеорології (ISB).

Основою для з’ясування факторів і процесів місцевого кліматогенезу долини Середнього Дністра слугують регіональні компонентні фізико-географічні та комплексні ландшафтні дослідження Середнього Подністров’я, проведені у 1982-1993 рр. фізико-географічним загоном експедиції Чернівецького університету. Ці спостереження знайшли відображення у наукових працях Л. Воропай [10] та М. Куниці, М. Дутчака [18], В. Гуцуляка, М. Рибіна. Останні напрацювання природничо-географічного спрямування Середнього Придністров'я представлені в однойменній колективній монографії українських географів “Середнє Придністров’я”. Також О. Киналь проведений детальний опис клімату території середнього Подністров’я як мезокліматичного підрозділу на основі кліматологічного аналізу статистичної інформації, збору й опрацювання результатів метеорологічних спостережень впродовж останніх 20 років, побудови графіків розподілу метеовеличин у часі та гістограм опадів, що виступає цінним теоретичним та практичним напрацюванням для подальших місцево- та мікрокліматичних досліджень даного регіону.

Структурно робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

.

РОЗДІЛ 1

Природні передумови розвитку туризму в придністровських районах

1. Рельєф

Рельєф Дністровського каньйону змінюється від прямовисних скель, до окремих заглибин у вигляді базису стоку малих річок та до окремих ділянок знижень в його асиметричній будові. Там здебільшого поширені споруди, житлові будинки, біля яких розташовані городи з різною культурною, переважно — теплолюбивою рослинністю, зокрема помідорами, перцем, скороспілою картоплею та іншою. Прямовисні скелі найбільше порослі кущами та лісовою рослинністю.

Територія Дністровського каньйону вкрита мережею річок, які протікають з півночі і північного заходу на південь, часто створюючи мальовничі водоспади.

Дністровська долинна система є найбільш перспективною в рекреаційному відношенні частиною Чернівецької області. Своєрідною віссю цієї системи є ріка Дністер. З півночі до Дністра прилягають сегменти Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей, з заходу – Івано-Франківський, а з південного сходу – Молдавський сегменти. Таким чином, Дністровська рекреаційна система є не тільки українською, але і міжнародною.

Найоригінальнішою в межах України є система каньйонів Придністров'я, яку утворює Дністер разом з притоками. Їх можна об'єднати під назвою Великий каньйон Дністра. Це типовий приклад передгірських каньйонів тектонічно-ерозійного походження. Він сформувався в зоні контакту двох неоднорідних за особливостями будови і розвитку тектонічних структур: відносно стабільної давньої Східноєвропейської платформи та молодої, рухливої Карпатської складчастої споруди.

Круті, подекуди прямовисні схили каньйонів піднімаються над рівнем Дністра на 150—180 і більше метрів, оконтурюють його неповторні меандри, утворюють своєрідний орографічний регіон, рельєф якого нагадує гірський.

Оригінальні Дністровські каньйони і в геологічній будові. Потужні шари пісковиків, вапняків, глинистих сланців та інших порід тут розташовані горизонтально. Колись тут існувало глибоке море, на дні якого протягом багатьох мільйонів років відкладалися різноманітні породи. Потім море відступило, а відклади піднялися на висоту понад 400—500 м, майже не змінивши свого горизонтального положення.

Ріка Дністер з притоками розрізала ці потужні нашарування, так утворились унікальні геологічні розрізи силуру, девону, юри, неогену тощо. Більшість з них сьогодні взяті під охорону як геологічні пам'ятки. Силурійська система представлена в Придністров'ї потужною товщею вапняково-доломітово-мергелястих порід.

Найбільш своєрідним і багатим рекреаційними ресурсами є Подільський відтинок Дністра. Розглянемо його Чернівецький сегмент. Тут Дністер відрізняється великою звивистістю, коефіцієнт якої перевищує 3 (при загальній довжині долини в межах Чернівецького сегмента 414 км, її протяжність за прямою приблизно 130 км); глибоким врізом долини (120-180 м), терасованих, а також стрімких і урвистих схилів з виходами відслонень докембрійських, силурійських, девонських, крейдових, палеогенових, неогенових і четвертинних порід; наявністю системи мальовничих природних комплексів, які змінюють один одного за течією ріки: “стінок” – крутих заліснених схилів долини, урвистих відслонень схилів з виходами корінних порід різного віку, різноманітних форм ерозійного процесу і акумуляції; теплим місцевим кліматом; багаточисленними населеними пунктами з різними історичними пам’ятниками, пам’ятками архітектури, нарешті Дністер велика і повноводна ріка, придатна для човнового туризму, для спортивної риболовлі та ін. В межах Чернівецького сегменту система поділяється на зони шириною 5-10 км, які визначаються довжиною правих притоків Дністра і розташуванням Прут-Дністровського вододілу. В цих зонах присутні такі типові місцевості: коротких крутоспадаючих і крутосхилих річкових долин, ярів і балок, які несуть на своїх схилах характерні низькорослі ліси байрачного типу, чагарникові ліси; безлісих і безводних вододільних поверхонь і привододільних схилів, складених неогеновими вапняками і гіпсами з різноманітними карстовими формами: лійками, печерами, карстовими балками “вертебами” з степовою рослинністю на схилах; високих (вище 350 м) заліснених вододілів і їх схилів, покритих дубово-грабово-буковими лісами, характерними для Хотинської височини; плоских і хвилястих вододілів і їх пологих схилів з невеликими масивами лісів по балках і долинах притоків; товтрових пагорбів, реліктів міоценового бар’єрного рифу, які частіше всього зустрічаються на схилах долин у вигляді екзотичних конусоподібних вапнякових стрімчаків. Південну межу правобережної зони Дністровської рекреаційної системи можна провести за населеними пунктами які більш-менш співпадають з вододілом (з заходу): с.с. Борівці-Веренчанка-Заставна-Юрківці-Малинці-Клішківці- Недобоївці-перехрестя ( “Чотири корчми”) – шосейна дорога Кельменці-Сокиряни.

Прут-Дністровські лісостепові індивідуальні ландшафти - райони (Заставнівський рівнинно-карстовий; Припрутський терасово-рівнинний лучний; Хотинський підвищений лісовий; Новоселицький терасово-рівнинний; Північно-Бесарабський рівнинно-товтровий) мають спільні риси: легко доступний терасово-рівнинний, рідше підвищений рельєф; помірно-теплий клімат з достатнім зволоженням (500-600 мм/рік), тривалим теплим періодом року і періодом із сніговим покривом (260 і 175 днів у році); ріка Дністер з природними пляжами має температуру річкової води, сприятливу для купання (21-230). Диференціація районів для рекреаційного освоєння визначалась наявністю головних рекреаційних ресурсів: атрактивних водойм, лісів, джерелами мінеральних вод, грязей, ін. Враховувалась близькість, характер і санітарний стан водотоків; характер рельєфу, температура річкової води і повітря в періоди року; особливості снігового покриву; якість бальнеологічних ресурсів. До прикладу, у всіх ландшафтних районах можна запроваджувати відпочинок біля ріки, риболовлю; у Заставнівському – бальнеолікування нервових хвороб; Хотинському – серцево-судинних; Новоселицькому і Північно-Бесарабському – опорно-рухового апарату, печінки, органів травлення, дихання; Припрутському, Хотинському, Новоселицькому, Північно-Бесарабському –відпочинок у лісах, спортивний і пізнавальний туризм; мисливство, збір грибів. Північно-Бесарабський ландшафтний район з рікою Дністер, пам’ятками садово-паркового мистецтва у с.с. Грушівці, Романківці, м. Кельменці, мінеральними джерелами у с.с. Крутеньки, Несвоя, Шишківці, Сокиряни рекомендується для кліматолікування і сезонного відпочинку дорослих і дітей.