- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону пращ
- •1.1.2. Основні положення закону україни «про охорону праці»
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни «про охорону праці»
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Охорона праці жінок
- •1.1.6. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону пращ
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Інструкції з охорони пращ
- •1.1.10. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.11. Міжнародне співробітництво у галузі охорони пращ
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони пращ на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони пращ
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони пращ в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків,
- •1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни пращ
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень 2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2.3. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.4. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень 2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень 2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Місцева вентиляція
- •2.4.3.3. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.4.5. Кондицюнування повітря
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень
- •2.6.1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •2.6.6.1. Джерела штучного освітлення
- •2.6.6.3. Проектування систем штучного освітлення
- •2.6.6.4. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація 2.7.1. Параметри та види вібрації, її дія на організм людини
- •2.7.2. Нормування вібрації
- •2.7.3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7.4. Вимірювання параметрів вібрації
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук 2.8.1. Шум та його види
- •2.8.2. Фізичні характеристики шуму
- •2.8.3. Вплив шуму на організм людини
- •2.8.4. Нормування та вимірювання шуму
- •2.8.5. Заходи та засоби захисту від шуму
- •2.8.6. Інфразвук
- •2.8.7. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.9.5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •2.10. Електромагнітні поля
- •2.10.1. Джерела електромагнітних полів радіочастот,
- •2.10.2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •2.10.3. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.11.1. Інфрачервоні випромінювання
- •2.11.2. Ультрафіолетові випромінювання
- •2.11.3. Лазерне випромінювання
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів
- •3.1.1. Безпечність виробничого устаткування
- •3.1.2. Безпечність виробничих процесів
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.6. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •3.2.7. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.8. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.9. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при виконанні
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.3. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •3.3.4. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.5. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4.4. Допустимі значення струмів і напруг
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •3.4.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •3.4.11. Захист від статичної електрики
- •3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •4.1 Сучасний стан щодо забезпечення пожежної безпеки. Основні причини пожеж
- •4.1.1. Стан забезпечення пожежної безпеки в україні та інших країнах
- •4.1.2. Основні причини пожеж
- •4.1.3. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо-та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •4.4. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.1. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.2. Система запобігання пожежі
- •4.4.3. Система протипожежного захисту
- •4.5. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.1. Вогнестійкість будівель та споруд
- •4.5.2. Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •4.5.3. Протипожежні перешкоди та захист отворів у них
- •4.5.4. Протидимний та противибуховий захист будівель та споруд
- •4.5.5. Протипожежні розриви
- •4.6. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.7. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •4.7.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •4.7.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •4.7.3. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
- •4.8. Організація забезцечення пожежної безпеки
- •4.8.1. Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •4.8.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.8.3. Державний пожежний нагляд
- •4.8.4. Завдання та види пожежної охорони
- •4.8.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.8.6. Порядок дій у разі пожежі
3.2.8. Безпека при експлуатації балонів
Балони призначенні для зберігання, перевезення та використання стиснених (азот, повітря, кисень, сірководень), зріджених (аміак, сірчистий ангідрид, бутан) чи розчинених (ацетилен) газів під тиском вищим 0,07 МПа.
Безпечна експлуатація балонів забезпечується:
необхідною механічною міцністю балонів і належним контролем за їх станом;
запобіганням помилкового наповнення балонів іншими газами (наприклад, балонів для негорючих газів — горючими; балонів для горючих газів — киснем);
дотриманням правил наповнення, транспортування, зберігання та вико ристання балонів.
Необхідна механічна міцність балонів забезпечується їх якісним виготовленням та періодичним опосвідченням. Балони для стиснених, зріджених та розчинених газів виготовляють зварними (робочий тиск у балоні до 3 МПа) або безшовними. В процесі експлуатації балони проходять опосвідчення, які включають: огляд внутрішньої (при можливості) та зовнішньої поверхонь балонів; перевірку маси та міцності; гідравлічне випробовування. Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин та інших пошкоджень для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації. Якщо результати огляду незадовільні (виявлено тріщини, вм'ятини, раковини глибиною понад 10% від номінальної товщини стінки), то балони вибраковуються.
Величина пробного тиску і час витримки балонів під таким тиском встановлюється відповідними стандартами (для стандартних балонів) та технічними умовами (для нестандартних), при цьому пробний тиск повинен бути не менший ніж півтора значення робочого тиску.
Виключення із загальних правил опосвідчення стосуються балонів з ацетиленом — горючим газом, що широко використовується в промисловості для зварювання та розрізання металоконструкцій. З огляду на високу вибухонебезпеку ацетилену його зберігають у розчиненому вигляді у балонах, заповнених пористою масою, що просочена ацетоном. При періодичних опосвідченнях пориста маса не виймається, тому замість гідравлічного випробовування проводиться випробовування азотом під тиском 3,5 МПа. Балон при цьому опускають у воду на глибину не менше ніж 1 м. Стан пористої маси в балонах для ацетилену повинен перевірятися не рідше ніж через 24 місяці.
Опосвідчення балонів здійснюється підприємствами-наповнювачами, наповню-вальними станціями та пунктами випробовування, які в установленому порядку одержали на це дозвіл у органах Держнаглядохоронпраці. Після проведення опосвідчення на верхній сферичній частині балона ставиться клеймо і зазначається дата наступного опосвідчення.
Для запобігання помилкового наповнення балонів іншими газами передбачено розпізнавальне фарбування та маркування балонів (табл. 3.3).
Фарбування і нанесення написів на балони
Таблиця 3.3
Назва газу |
Колір балонів |
Текст напису |
Колір напису |
Колір смуги |
Азот |
Чорний |
Азот |
Жовтий |
Коричневий |
Аміак |
Жовтий |
Аміак |
Чорний |
— |
Ацетилен |
Білий |
Ацетилен |
Червоний |
Зелений |
Бутан |
Червоний |
Бутан |
Білий |
Чорний |
Водень |
Темно-зелений |
Водень |
Червоний |
— |
Повітря |
Чорний |
Стиснуте Повітря |
Білий |
— |
Кисень |
Голубий |
Кисень |
Чорний |
— |
Сірководень |
Білий |
Сірководень |
Червоний |
Червоний |
Вуглекислота |
Чорний |
Вуглекислота |
Жовтий |
Жовтий |
Хлор |
Захисний |
— |
— |
Зелений |
Всі інші |
|
|
|
|
горючі гази |
Червоний |
Назва газу |
Білий |
— |
Всі інші негорючі гази |
Чорний |
Назва газу |
Жовтий |
— |
Окрім того, бокові штуцери вентилів балонів, що наповнюються горючими газами, мають ліву різьбу, а балонів, що наповнюються киснем та іншими негорючими газами — праву.
Експлуатація, транспортування та зберігання балонів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої в установленому порядку. Працівники, які обслуговують балони, повинні пройти навчання та інструктаж відповідно до чинної нормативної документації. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа.
Основним пристроєм, що забезпечує безпеку при експлуатації балонів є редуктор, який знижує тиск стисненого газу до робочого. За конструктивним виконанням редуктори можуть бути різними (одно- та двокамерні, прямої та непрямої дії), однак у всіх редукторів камера низького тиску повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний допустимий тиск.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94 балони з газами зберігаються у спеціальних приміщеннях (складах) або під навісами, які захищають їх від атмосферних опадів та сонячних променів. Забороняється тримати в одному приміщенні балони з киснем та горючими газами. Балони з отруйними газами зберігаються у спеціальних закритих приміщеннях. Склади для балонів з вибухо- та пожежонебезпечними газами повинні знаходитись у зоні блискавкозахисту.
Наповнені балони зберігаються у вертикальному положенні у спеціально обладнаних гніздах, клітках або огороджуються бар'єром для запобігання їх падіння. Балони з газом, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерел відкритого вогню. Кисневі балони необхідно оберігати від забруднення будь-яким мастилом або жиром, оскільки вони можуть утворити вибухонебезпечну суміш з чистим киснем.
Враховуючи значну масу балонів, особливо наповнених газом, їх переміщення в межах підприємства необхідно здійснювати на спеціально пристосованих для цього візках.