Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

АтаП_лаб

.pdf
Скачиваний:
19
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
557.11 Кб
Скачать
оператор2
так

Контрольні питання

1.Поняття алфавіту мови Pascal.

2.Поняття змінної. Типи змінних.

3.Оператор присвоєння та сумісність типів.

4.Поняття алгоритму та способи задання алгоритму.

5.Старшинство операцій мови Pascal та їх призначення.

6.Стандартні функції мови Pascal.

7.Поняття константи. Типи констант.

8.Формат оператора введення даних.

9.Формат оператора виведення даних.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ПРОГРАМУВАННЯ РОЗГАЛУЖЕНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

Мета: вивчити керуючі структури мови та отримати навички складання програм з розгалуженнями.

Короткі теоретичні відомості

Умовний оператор використовується, якщо виконання програми залежить від виконання деякої умови.

В мові Turbo Pascal розрізняють дві форми умовного оператора: повна і скорочена.

ні

оператор1

Формат повної форми умовного оператора є таким:

IF <логічний вираз> THEN оператор1 ELSE оператор2;

умова де IF (якщо), THEN (тоді), ELSE (інакше) - службові слова;

оператор1, оператор2 - прості або складені оператори.

Формат скороченої форми

ны

 

так

умовного оператора є таким:

 

 

умова

IF <логічний вираз> THEN оператор

 

 

 

 

де IF, THEN, ELSE - службові слова;

 

 

оператор

оператор - простий або складений оператор

 

 

 

 

 

 

 

 

Логічним виразом називається такий вираз, внаслідок обчислення якого одержується логічне значення true або false.

Простим логічним виразом називається вираз, який записується за допомогою знаків співвідношень: =, <>,<,>,> =, <=.

11

Складеним логічним виразом називається вираз, в якому використовуються логічні операції and , or, not (і, або,ні).

Правила, за якими обчислюються значення складених логічних виразів:

А

B

A and B

 

А

B

A or B

 

А

not A

0

0

0

 

0

0

0

 

0

1

0

1

0

 

0

1

1

 

1

0

1

0

0

 

1

0

1

 

 

 

1

1

1

 

1

1

1

 

 

 

Приклад 2.1. Знайти значення функції y=f(x) за наступною формулою:

ì

 

 

якщо x < -10;

 

x,

 

f(x)= íïcosx,

якщо -10£ x £0;

початок

ï

 

 

якщо x > 0.

 

 

 

 

î x,

 

 

 

 

 

Ввести X

PROGRAM funk; Var x,y:real; begin

write('Введіть значення х:');

readln(x);

if x<-10 then y:=x else if x<=0 then y:=cos(x)

else y:=sqrt(x); writeln('y=',y:2:8); readln

end.

 

 

 

 

ні

 

X<-10

так

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ні

 

 

так

 

 

 

 

X<=0

 

Y:=x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y:=sqrt(x)

 

 

 

Y:=cos(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вивести Y

кінець

Приклад 2.2. Обчислити Y за значенням X, використовуючи графік залежності Y від X:

Y

Y=X Y=2 Y=-X+5

X 2 3 5

12

{використання скороченої форми

{використання повної форми

розгалуження}

розгалуження}

PROGRAM PRIM2;

PROGRAM PRIM1;

VAR Y,X : REAL;

VAR Y,X : REAL;

BEGIN

BEGIN

IF X<2 THEN Y := X;

IF X<2 THEN Y := X

IF (X>=2)AND(X<3) THEN

ELSE

Y:=2;

BEGIN

IF (X>=3) Y := -X+5;

IF X<3 THEN Y:=2

END.

ELSE Y:=-X+5;

 

END;

 

END.

Для зручнішого запису вкладених розгалужень використовується

оператор вибору (варіанту).

Формат повного оператору вибору:

Case <ім’я змінної > of

<значення змінної 1 >: оператор1; <значення змінної 2 >: оператор2;

……………………………………

<значення змінної N >: операторN; Else операторN+1;

End;

де <значення змінної 1 >… <значення змінної N > – перелік значень вказаної в операторі змінної, при яких повинні виконуватися відповідні оператори оператор1, .. операторN.

Після слова Else може знаходитись стояти простий або складений оператор (ця конструкція може бути відсутня).

Міткою називається описаний в розділі Label ідентифікатор або беззнакове число в діапазоні від 0 до 9999.

Формат оператора безумовного переходу:

Goto <мітка>.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Відповідно до варіанту побудувати блок-схему та скласти програму.

1.Дано дійсні числа a, b, c. Знайти найбільше число.

2.На площині задано трикутник координатами своїх вершин. Знайти найменшу сторону трикутника.

3.Точку А задано на площині своїми координатами (X,Y). Знайти номер координатної чверті, якій належить дана точка.

4.Дві точки на площині А (X1 ,Y1 ) і В (X2 ,Y2 ) задано своїми координатами. Перевірити, чи лежать ці точки в одній координатній чверті.

13

5.Дано дійсні додатні числа X, Y, Z. Чи існує трикутник з довжинами сторін

X, Y, Z?

6.Дано коло радіусом R і прямокутник зі сторонами A, B. Визначити, чи поміститься коло в прямокутнику.

7.Три точки на площині задано координатами A(X1,Y1), B(X2,Y2), C(X3,Y3). Чи належить початок координат трикутнику ABC?

8.Дано натурально число n(n≤1000). Визначити найстаршу цифру цього числа.

9.Дано натурально число n(n≤1000). Визначити суму першої і останньої цифр.

10.Дано натурально число n(n≤1000). Визначити порядок числа.

11.Дано натурально число n(n≤99). Визначити, чи правильно, що n2 дорівнює кубу суми цифр цього числа.

12.Дано ціле число, що лежить в діапазоні від -999 до 999. Вивести рядок - словесний опис даного числа вигляду "від’ємне двозначне число", "нульове число", "додатне однозначне число" тощо.

13.Дано чотири цілих числа, одне з яких відмінне від трьох інших, рівних між собою. Вивести порядковий номер цього числа.

14.Трикутник на площині задано координатами вершин. Визначити чи належить центр координат цьому трикутнику.

15.Дано чотири числа, які визначають довжини відрізків a, b, c, d. Визначити, чи можна з цих відрізків утворити прямокутник.

Завдання 2.

Відповідно до варіанту перевірити, чи належить точка M(x,y)

заданій області.

 

 

 

 

 

 

1

у

 

2

у

3

у

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

х

 

 

 

-1

 

1

-1

1

-1

1

-1

 

 

 

 

 

х

 

х

 

 

 

 

-1

 

-1

 

 

 

 

 

-2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

у 2

 

5

у

6

у 2

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

-3

3

 

 

 

 

 

0

1 2

 

-1

1

х

 

х

 

-2

 

 

х

 

0

 

 

 

 

 

7

у1

 

8

у 2

9

у

 

-2

-1

1

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-1

-2

-1 1

2

 

 

 

 

1

 

х

х

 

 

 

 

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-1

-2

 

 

 

 

 

 

 

 

14

10

 

у

1

 

11

 

у

12

 

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-1

 

 

1

 

 

2

 

 

1

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-3 -2

-1 1

-2

-1

 

 

 

 

 

 

2 3

х

 

 

 

-2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

у

 

 

14

 

у

15

 

у

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-2 -1

1

 

-1

 

-2 -1

1

1 2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

х

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-1

 

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-2

 

-2

Завдання 3. Відповідно до варіанту скласти програму.

1.Дано номер місяця (1 – січень, 2 – лютий, ...). Вивести назву відповідної пори року ("зима", "весна" тощо.).

2.Дано номер місяця (1 – січень, 2– лютий , ...). Вивести кількість днів у цьому місяці для невисокосного року.

3.Дано ціле число в діапазоні 0 - 9. Вивести рядок - назву відповідної цифри українською мовою (0 - "нуль", 1 – "один", 2 – "два", ...).

4.Дано ціле число в діапазоні 1 – 5. Вивести рядок – словесний опис відповідної оцінки (1 – "погано", 2 – "незадовільно", 3 – "задовільно", 4 – "добре", 5 – "відмінно").

5.Арифметичні дії над числами пронумеровані таким чином: 1 – додавання, 2 – віднімання, 3 – множення, 4 – поділ. Дано номер дії і два числа A і B (В не дорівнює нулю). Виконати над числами вказану дію та вивести результат.

6.Одиниці довжини пронумеровані таким чином: 1 – дециметр, 2 – кілометр,

3– метр, 4 – міліметр, 5 – сантиметр. Дано номер одиниці довжини і довжина відрізка L в цих одиницях (дійсне число). Вивести довжину даного відрізка в метрах.

7.Одиниці маси пронумеровані таким чином: 1 – кілограм, 2 – міліграм, 3 – грам, 4 – тонна, 5 – центнер. Дано номер одиниці маси і маса тіла M в цих одиницях (дійсне число). Вивести масу даного тіла в кілограмах.

8.Робот може переміщатися в чотирьох напрямках ("А" – північ, "Б" – захід, "В" – південь, "Г" – схід) і приймати три цифрові команди: 0 – продовжувати рух, 1 – поворот наліво, -1 – поворот направо. Дано символ X – вихідний напрямок робота і число N – дана йому команда. Вивести напрямок робота після виконання отриманої команди.

15

9.Локатор орієнтований на одну зі сторін світу ("А" – північ, "Б" – захід, "В" – південь, "Г" – схід) і може приймати три цифрові команди: 1 – поворот наліво, -1 – поворот направо, 2 – поворот на 180 градусів. Дано символ Х – вихідна орієнтація локатора і числа N1 і N2 – дві надіслані йому команди. Вивести орієнтацію локатора після виконання даних.

10.Елементи рівнобедреного прямокутного трикутника пронумеровані таким чином: 1 – катет (a), 2 – гіпотенуза (c), 3 – висота, опущена на гіпотенузу (h), 4 – площа (S). Дано номер одного з цих елементів і його значення. Вивести значення інших елементів цього трикутника (в тому ж порядку).

11.Елементи рівностороннього трикутника пронумеровані таким чином: 1 – сторона (a), 2 – радіус вписаного кола (R1), 3 – радіус описаного кола (R2), 4 – площа (S). Дано номер одного з цих елементів і його значення. Вивести значення інших елементів цього трикутника (в тому ж порядку).

12.Дано два цілих числа: D (день) та M (місяць), що визначають правильну дату невисокосного року. Вивести значення D і M для дати, що передує вказаній.

13.Дано два цілих числа: D (день) та M (місяць), що визначають правильну дату невисокосного року. Вивести значення D і M для дати, наступної за вказаною.

14.Дано вік людини. Вивести рядок - словесний опис зазначеної вікової категорії: дитина – (від 1 до 10 років), підліток – (від 11 до 15 років), юнак – (від 16 до 20 років), молода людина – (від 21 до 30 років), доросла людина – (після 31 року).

15.Дано ціле число в діапазоні 100 – 999. Вивести рядок – словесний опис даного числа, наприклад: 256 – "двісті п'ятдесят шість", 814 – "вісімсот чотирнадцять".

Контрольні питання

1Оператори умовного і безумовного переходу.

2Синтаксис повного та скороченого оператора умовного переходу

3Оператор варіанту: загальний вигляд, принцип роботи.

4Загальний вигляд та принципи роботи оператора Case.

5Застосування складеного оператора умови.

16

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ПРОГРАМУВАННЯ ЦИКЛІЧНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ, ЦИКЛИ З ПЕРЕДУМОВОЮ ТА ПІСЛЯУМОВОЮ

Мета: отримати навички з використання операторів циклів, програмування обчислювальних процесів з відомим числом повторень, розробка та програмування алгоритмів ітераційної циклічної структури.

Короткі теоретичні відомості

Обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними, є циклічними. Послідовність операторів, які повторюються у програмі, складає тіло циклу. Для організації циклу слід передбачити задання початкового значення змінної, яка буде змінюватися під час повторення циклу, її кінцевого значення та кроку її зміни перед кожним новим повторенням. Необхідно контролювати поточне значення цієї змінної для перевірки умови виходу з циклу. Такою умовою може бути перевищення параметром циклу кінцевого значення, виконання заданого числа повторень, досягнення заданої точності обчислення.

Визначають цикли арифметичні та ітеративні. В арифметичних циклах число повторень може бути визначене на основі закону зміни параметра циклу; в ітеративних циклах - цикл повторюється до тих пір, поки не буде виконана умова виходу з циклу.

В мові Turbo Pascal є три спеціальні оператори організації циклів: FOR, WHILE та REPEAT.

Формат оператора циклу з параметром:

For <змінна>:=<поч.вир.> to <кін.вир.> do <оператор>;

For <змінна>:=<поч.вир.> downto <кін.вир.> do <оператор>;

 

 

 

 

 

 

 

Змінна циклу, початковий та кінцевий вирази

 

 

 

 

 

 

 

повинні бути одного і того самого типу. Під час

 

i =

 

 

 

 

виконання змінна циклу набуває послідовних

 

пз , кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значень даного типу в порядку їх збільшення

 

 

 

 

 

 

 

(якщо є слово to) або зменшення (якщо є слово

 

дія_1

 

 

downto). Кількість виконань тіла циклу

 

 

 

 

 

 

 

обчислюється до виконання операторів і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дорівнює <кін.вир>-<поч.вир.>+1 (якщо є слово

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

to) або <поч.вир.>-<кін.вир>+1 (якщо є слово

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

downto). Якщо в циклі з to (downto) початковий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вираз більший (менший) від кінцевого, то тіло

циклу не виконується жодного разу. Всередині тіла циклу не слід замінювати значення змінної циклу, хоча така зміна не фіксується як помилка і не впливає на кількість виконань тіла циклу. Після закінчення роботи оператора циклу For значення змінної циклу дорівнює кінцевому значенню. Якщо тіло циклу не виконалося, то значення змінної не визначено.

17

Формат оператора циклу з передумовою:

 

 

 

 

While <умова> do <оператор>;

умова

 

ні

де <умова> – вираз логічного типу, який задає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

умову продовження виконання циклу;

 

 

так

 

 

<оператор> – виконувані в циклі команди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дія_1

 

 

 

 

 

 

 

Виконання цього циклу здійснюється так.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спочатку обчислюється

значення логічного

 

дія_2

 

 

виразу. Якщо це значення False, то тіло циклу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не виконується; якщо значення True, то тіло

 

 

 

 

 

 

 

 

циклу виконується,

після чого знову

 

 

 

 

обчислюється вираз. Щоб запобігти "зациклюванню", слід передбачити зміну значення виразу всередині тіла циклу.

 

 

Формат оператора циклу з післяумовою:

 

 

 

 

 

Repeat

<оператори>

until

< умова

>; де

 

 

 

<умова> – вираз логічного типу, який задає

 

 

 

 

 

 

умову припинення виконання циклу;

 

 

 

дія_1

 

 

 

<оператор> – виконувані в циклі команди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконання цього циклу відбувається так.

 

 

дія_2

 

 

Спочатку

виконується

тіло

циклу, а

потім

 

 

 

визначається значення логічного виразу. Якщо

ні

умова

значення

Тruе,

то

виконання

циклу

 

 

 

припиняється; якщо значення False, то знову

 

 

так

відбувається виконання тіла циклу, потім знову

 

 

обчислюється вираз.

Якщо у тілі циклу треба

 

 

 

виконати декілька операторів, то операторні дужки begin і end можна опускати, їх роль відіграють слова Repeat і until.

Приклад 3.1. Побудувати таблицу функції y = ex +

1− x

на відрізку [A;B],

кількість точок на відрізку - М = 10.

 

 

 

Цикл While…do

Цикл Repeat…until

Цикл

For…

 

 

 

18

PROGRAM FUN1;

PROGRAM FUN2;

PROGRAM FUN3;

VAR M: INTEGER;

VAR M: INTEGER;

VAR M: INTEGER;

A,B,H,X,Y:REAL;

A,B,H,X,Y:REAL;

A,B,H,X,Y:REAL;

BEGIN

 

BEGIN

BEGIN

READ(A,B,M);

READ(A,B,M);

READ(A,B,M);

WRITELN(‘Таблиц

WRITELN(‘Таблиця:

WRITELN(‘Таблиця:

я:’);

 

’);

’);

H := (B-A)/M;

H := (B-A)/M;

N=TRUNC((B-

X:=A;

X<=B

X:=A;

A)/M)+1;

WHILE

REPEAT

H := (B-A)/M;

DO

 

Y:=ESP(X)+SQRT(1-

X:=A;

BEGIN

 

X);

FOR i:= 1 TO N DO

Y:=ESP(X)+SQRT(

WRITELN(X,’’:2,

BEGIN

1-X);

 

Y);

Y:=ESP(X)+SQRT(1-

WRITELN(X,’’:2,

X:=X+H;

X);

Y);

 

UNTIL X>B;

WRITELN(X,’’:2,

X:=X+H;

 

END.

Y);

END;

 

 

X:=X+H;

END.

 

 

END;

 

 

 

 

початок

 

 

початок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

початок

 

 

 

 

A,B,M

 

 

A,B,M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A,B,М

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H=(B - A)/M

 

 

H=(B - A)/M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N=TRUNC((B-A)/M)+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X=A

 

 

X=A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X=A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y = E X

 

 

 

та

 

X<=B

 

 

1− X

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

i = 1, N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y,X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y = E X +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ні

 

 

 

 

 

1− X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y = E X +

1− X

 

 

 

X=X+H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y,X

 

 

Y,X

 

 

 

 

 

ні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X>B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X=X+H

 

X=X+H

 

 

 

 

та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кінець

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кінець

 

 

 

 

кінець

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

Приклад 3.2. Дано додатні дійсні числа b, x. В послідовності y1, y2,…, yn,

яка одержана за законом: y0=b, yi=0.1(yi−1 +

 

x

) , i=1,2,..,n, знайти перший член

 

 

 

 

 

 

yi−1

yn, для якого виконується нерівність

 

y

y

 

<10-5.

 

 

 

 

n

n−1

 

 

PROGRAM PRIKLAD3_2; Var x,b,yn,yn1:real; begin

write('Введіть значення b і х:'); readln(b,x);

yn:=b; repeat yn1:=yn;

yn:=0.1*(yn1+x/yn1); until abs(yn-yn1)<10e-5; writeln('y=',yn:1:10); readln

end.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Відповідно до варіанту побудувати блок-схему та скласти програму обчислення таблиці значень функції f (x) для N значеннь аргументу X, рівномірно розподілених на відрізку [А,B]. Для перевірки програми задати

N=10; A=0,55; B=1.

Функция Y=f(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ì А

æ

 

х

2

 

 

 

х

2

 

ö

 

 

 

 

ï

 

 

 

çе

 

 

 

 

+

е

 

 

 

 

÷,при х £ 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Y = í

2

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

ï4А3

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

, при х > 0

 

ï

 

 

 

 

 

(х

 

 

+ 4А )

 

 

î

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ì

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

< А

2

ï-

 

 

- 3 x2 ) , при х

Y = í

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

îln x, при х ³ А

 

 

 

 

 

 

3

ïìAcos(x2

2 ), при х < 0

 

Y = í

 

 

 

æ

 

х

А

 

 

 

х

А ö

 

 

ïА

 

 

е

 

 

+ е

 

³ 0

 

2

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷, при х

 

î

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

ì

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ïA - 8A

 

(x2

+ 4A2 ), при х £ 0

4

 

 

Y = í

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1- x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

(4A2 ), при х > 0

 

ï- A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

î

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ì

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2А(- 3А - х) , при х £ -3А

5

ï-

 

Y = í

 

 

 

(x + 3A), при х > -3A

 

ï

 

 

 

 

îAsin

20